
- •Завдання на курсову роботу
- •1. Побудова математичної моделі та числове її дослідження.
- •Умовні символічні позначення:
- •2. Дослідження систем шляхом лінеаризації.
- •3. Класичні методи дослідження систем.
- •4. Частотні методи аналізу систем.
- •5. Дослідження моделі в середовищі simulink
- •Вступ Загальні відомості
- •1. Побудова математичної моделі та числове її дослідження.
- •1.1 Побудова математичної моделі.
- •Структурна схема нелінійної моделі.
- •1.2 Числове дослідження математичної моделі.
- •2. Дослідження системи шляхом лінеаризації
- •2.1 Суть методу лінеаризації
- •2.2 Лінеаризації системи відносно стану рівноваги
- •2.3 Побудова перехідних процесів в лінеаризованій системі та їх порівняння з відповідними перехідними процесами в нелінійній системі.
- •3. Класичні методи дослідження систем
- •3.1 Зведення лінеаризованої системи звичайних диференційних рівнянь до одного звичайного диференціального рівняння вищого порядку відносно:
- •3.3 Одержання аналітичних виразів перехідних та імпульсних перехідних функцій систем, отриманих в п.3.1.
- •3.4. Порівняння графіків перехідних функцій, отриманих за аналітичним розв’язком та числовим методом.
- •3.2 Аналітичні вирази для визначення реакції системи на вхідний синусоїдальний сигнал ( ) за допомогою інтеграла згортки
- •4.Частотні методи аналізу системи
- •4.1 Одержання аналітичних виразів для реакції системи на вхідний сигнал з врахуванням того , що .
- •4.2 Одержання аналітичних виразів ачх та фчх .
- •4.3 Порівняння графіків ачх та фчх, отриманих за допомогою аналітичних виразів та з допомогою функції MatLab bode.
- •5.Дослідження моделі в середовищі SimuLink
- •5.1 Побудова моделі у вікні середовища simulink за структурною схемою об’єкту , одержаною в п .1.1.
- •Порівняння одержаних перехідних процесів в середовищах Matlab та Simulink.
- •Висновки
2. Дослідження системи шляхом лінеаризації
2.1 Суть методу лінеаризації
Лінеаризація - це метод дослідження нелінійних систем шляхом наближення їх лінійними системами. При цьому досліджують систему не в цілому діапазоні можливих змін вхідних та керуючих величин, а при невеликих їх відхиленнях від номінального режиму роботи системи - стану рівноваги. Лінеаризована модель системи - це наближення до нелінійної математичної моделі, одержаної, як правило, аналітичним методом. Зрозуміло, що лінеаризована модель системи є менш точною порівняно з нелінійною математичною моделлю. Але лінійні системи мають ряд переваг над нелінійними системами, окрім простого розв'язку вони володіють властивостями комутативності, суперпозиції та однорідності, що значно полегшує і розширює діапазон досліджень.
Для зменшення похибок, які з'являються за рахунок лінеаризації системи, її лінеаризують в околі номінальних значень параметрів стану системи (в стані рівноваги) і досліджують реакцію системи на незначне збурення.
Лінеаризують систему шляхом розкладу нелінійної функції залежності параметру стану у(t) в ряд Тейлора в околі номінальних значень параметру стану:
(2.1)
де
-
відхилення параметра стану від
номінального значення;
- відхилення вхідної величини від
номінального значення;
- залишковий член, яким при малих
відхиленнях вхідної величини можна
нехтувати, оскільки його складові - це
малі величини вищого порядку.
Отже, після лінеаризації маємо:
(2.1΄)
2.2 Лінеаризації системи відносно стану рівноваги
Запишемо систему (1.5) у вигляді
(2.2)
де
Лінеаризована система диференційних рівнянь матиме вигляд:
(2.3)
або
(2.4)
вихідні величини : y1(t)=h1 (t)
Часткові похідні правих частин системи нелінійних диференційних рівнянь (2.2) беру по всіх параметрах стану, а також по тих вхідних величинах, відхилення яких від номінального режиму задане в завданні на курсову роботу:
В матричній формі лінеаризована система диференціальних рівнянь матиме вигляд:
,
(2.5)
де
- матриця стану системи;
- вектор вхідних величин;
;
- вектор параметрів стану системи;
- сигнал збурення.
Коефіцієнти
матриці стану системи та вектора
вхідних величин обчислюю наступним
чином:
Для обчислення коефіцієнтів власної у матриці системи та вектора вхідних величин складаю програму liner.m:
zapnuli;
%liner
h1=yy(1); h2=yy(2);
dani;
a11=(-1/S)*kv*l0*0.5*g*sqrt(1/(g*h1));
a21=(1/S)*kv*l0*0.5*g*sqrt(1/(g*h1));
a22=-k*(1/S)*g;
b11=-kv*sqrt(g*h1)*(1/S);
b21=kv*sqrt(g*h1);
a=[a11 0 ;
a21 a22 ];
b=[b11;b21];
c=[1 0];
d=[0];