7.Проблеми адаптації першокласників до навчання у школі

Поняття “шкільна адаптація” останнім часом стало вживатися для опису різноманітних проблем та труднощів, які виникають у дітей у зв’язку з процесом навчання в школі. З цим поняттям пов’язують відхилення в навчальній діяльності - труднощі під час виконання завдань та відповідей, конфлікти з однокласниками тощо.

Шкільна дезадаптація - це утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи, які виявляються у формі порушень навчання та поведінки, конфліктних стосунків, психогенних захворювань та реакцій, підвищеного рівня тривожності, спотворень в особистісному розвитку дитини (І.В.Дубровіна, Н.І.Гуткіна, Л.Ф.ОбухоВа).

Дуже часто дезадаптація дитини в школі, її нездатність виконувати роль учня негативно впливає на її адаптацію в інших сфера, зокрема під час спілкування з однолітками поза школи.

Головними причинами шкільної дезадаптації першокласників виступають неправильні методи виховання в сім’ї або порушення системи стосунків у школі. Є також певні індивідуальні особливості психічного розвитку дитини, що утруднюють її шкільне життя.

До виховних помилок батьків можна віднести надмірно завищені сподівання щодо навчальної успішності дитини, внаслідок чого будь-яка невдача сприймається нею неадекватно; розмови про вади школи або вчительки замість акцентування уваги дитини на приємних моментах; часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все, пов’язане зі школою, втрачає для неї щонайменшу привабливість.

Найбільшої шкоди процесові адаптації першокласників завдають вчителі, які намагаються виховувати школярів шляхом “об’єктивної” критики їхніх недоліків. Першокласники ще не здаггні об’єктивно сприймати критичні зауваження через вікові особливості самооцінки. Самооцінка дитини ще не аналітична, а синтетична. Це скоріше цілісне емоційне ставлення до себе, ніж розумова оцінка окремих своїх якостей. Відтак, коли вчитель висловлює незадоволення певними рисами школяра, тому здається, що мова йде про його особистість взагалі. А як можна любити школу, де тебе не люблять!

З-поміж індивідуальних причин шкільної дезадаптації слід виділити надмірну чутливість і Підвищену збудливість нервової системи. Діти з надмірною чутливістю нервової системи зазнають у школі емоційних перевантажень. Вони можуть бути готовими до школи і мотиваційно, і розумово, але їхня емоційна вразливість дуже ускладнює процес адаптації. Оцінки, відповіді перед класом, контрольні роботи - все це стає приводом для хвилювання, переживань, острахів. Будь-яка невдача може викликати бурхливу емоційну реакцію.

Підвищена збудливість (гіперактивність) нервової системи зумовлює спонтанність, імпульсивність поведінки. Таким дітям дуже важко дотримуватися правил поведінки, виконувати вимоги вчителя. Неуважність, дратівливість, неохайність збудливих дітей завдає багато клопоту вчителям. Аби покращити адаптованість цих учнів до шкільних умов, необхідно не провокувати, а попереджати їхні нервові зриви, агресивні реакції, конфлікти. Щоб однолітки не дражнили такого учня, варто піднімати його престиж у класі,

Форми дезадаптації:

• непристосованість до предметної сторони навчальної діяльності;

• нездатність довільно керувати своєю поведінкою;

• нездатність прийняти темп шкільного життя (найчастіше зустрічається у астеніків, дітей із ЗПР та з слабким типом нервової системи);

• шкільний невроз, або “фобія школи”.

Причини виникнення зазначених форм дезадаптації:

Перша форма виникає за рахунок: а) недостатнього рівня розвитку інтелектуального та психомоторного розвитку дитини; б) відсутність допомоги та уваги з боку батьків чи вчителів.

Друга форма виникає у результаті неправильного виховання дитини в сім’ї. ,

Причинами третьої форми є: а) неправильне виховання в сім’ї; б) ігнорування дорослими індивідуальних особливостей дітей.

Четверта форма виникає коли дитина не може вийти за межі сімейної спільності.

Основним методом запобігання шкільної дезадаптації дитини (поряд зі створенням ситуацій успіху) вбачається зняття невтішних оцінок на перших етапах навчання. Це стосується не лише бальних оцінок, а й словесних. Поки дитина думає, що вона добре вчиться, в неї зберігається прагнення вчитися. А коли вчитель переконає учня, що той погано читає і пише неохайно, у нього замість прагнення вдосконалюватись з’являється відраза до цих занять.

Корекція шкільної дезадаптації:

1. Визначити причини виникнення дезадаптації та спробувати зняти (або послабити) їх.

2. Спеціальні бесіди з дитиною, в ході яких необхідно встановити причини порушень навчальних навичок та дати рекомендації батькам.

3. Робота з сім’єю (визначення оптимального режиму навантаження учня, створення сприятливого мікроклімату в сім’ї тощо).

4. Аналіз вчителем власної поведінки.

5. Сімейна психотерапія та групові заняття дітей в поєднанні з груповими заняттями їх батьків.

6. Розвиток саморегуляції збудливої дитини шляхом індивідуальної корекційної роботи засобами психогімнастичних ігор, спрямованих на поступове відпрацювання навичок стримування м’язової, мовленнєвої активності та тренування уваги й витримки