6.Психологічне обстеження дитини при вступі до школи

Діагностика готовності дитини до школи має свою давню традицію і здебільше реалізується у двох підходах: педагогічному і психологічному.

Педагогічний підхід має на меті виявлення наступних вмінь: рахувати, читати, писати і т.ін. На сьогодні такий підхід визнано непродуктивним з таких причин:

• він спрямований на відбір дітей за рівнем досягнень і не дає ніякої інформації про те, за якою навчальною програмою може навчатися учень;

• такий підхід не дозволяє визначити актуальний і потенційний психічний розвиток дитини, її відповідність психологічному віку.

Отже, педагогічний підхід не має прогностичної валідності - не дозволяє прогнозувати якість, темп і особливості подальшого навчання.

Вимоги щодо визначення готовності дитини до школи закріплено у наказі МОН України „Про прийом дітей до 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів” від 07.04.2005 р. У ньому вказано, що „при прийомі дитини до 1 класу є неприпустимими проведення тестувань, співбесід,

екзаменів тощо з перевірки її знань щодо засвоєння навчально-виховної програми дошкільного навчального закладу”.

Психологічний підхід визначення готовності дитини щодо школи має декілька напрямків:

• виявлення новоутворень і змін у психіці дитини;

• з’ясування особливостей генезису окремих компонентів навчальної діяльності; рівня сформованості умінь і навичок, необхідних для навчання у школі;

• вивчення здатності дитини свідомо підпорядковувати свої дії словесним вказівкам дорослого.

Овчарова Р.В. визначає такі показники психологічної готовності дитини до навчання:

• планування - уміння організовувати свою діяльність у відповідності з метою;

• контроль - уміння співставляти, порівнювати результати своїх дій з поставленою метою;

• мотивація - прагнення навчатись, позитивне ставлення до школи, бажання зайняти нову соціальну позицію - позицію школяра;

• пізнавальна діяльність - сформованість інтелектуальних умінь (здатність до виявлення істотних ознак явищ і зв’язків між ними, аналізу,'синтезу, узагальнення), керована увага, запам’ятання.

Названі показники виявляються як за допомогою спеціально розроблених психодіагностичних методик, так і шляхом цілеспрямованого спостереження і фіксації проявів відповідних умінь під час виконання ігрових або навчальних завдань.

Перевірка готовності дитини до навчання, як правило, відбувається наприкінці попереднього навчального року, у квітні - травні або на' початку поточного навчального року, у серпні - вересні. Бесіда з дитиною має тривати не більше 15-20 хвилин і повинна проводитись у присутності батьків.

Мета психологічного обстеження дітей при вступі до школи:

• розуміння особливостей психічного розвитку дітей для визначення індивідуального підходу до них у навчально-виховному процесі;

• виявлення дітей, не готових до шкільного навчання, для проведення з ними розвиваючої роботи, спрямованої на профілактику неуспішності;

• диференціація майбутніх першокласників відповідно до „зони найближчого розвитку”.

Результати діагностичного обстеження не можуть бути підставою для відмови у прийомі дитини до школи.

Для визначення рівня шкільної зрілості використовується .такий діагностичний інструментарій:

Орієнтаційний тест шкільної зрілості Мірасека-Кернд складається з трьох завдань: 1) намалювати фігуру людини; 2) скопіювати фразу; 3) скопіювати групу крапок. Час виконання завдання не враховується.

Оцінка результатів проводиться за п’ятибальною системою в залежності від якості виконання завдань: найкращій результат - 1 бал, найгірший — 5 балів. Обраховується загальна сума балів за трьома завданнями.

Аналогічна цим завданням методика Н.І.Гуткіної „Будиночок”. Діти змальовують картинку, що зображує будиночок, складений з елементів прописних літер. Обробка результатів здійснюється нарахуванням балів за помилки; найвища оцінка - 0 балів.

Методика „Графічний диктант” (Д.Б.Ельконін). Під диктовку дорослого дитина на аркуші в клітинку малює орнамент, який складається з відрізків довжиною 1-2 клітинки. Дорослий усно дає вказівки, у яку сторону і на скільки клітинок потрібно креслити відрізки; через декілька елементів, виконаних під диктовку пропонуються продовження рядка виконати самостійно. Перше завдання - тренувальне, друге і третє - контрольні.

Графічний диктант дозволяє визначити, наскільки точно дитина може виконувати вказівки дорослого, дані в усній формі, а також самостійно виконувати завдання на зорове сприйняття зразку.

Опитувальник визначення шкільної зрілості (Я.Йірасек) містить 20 питань, спрямованих на перевірку загальної поінформованості, обізнаності, тобто служить для визначення розумової (інтелектуальної^-) готовності дитини до навчання. За кожне питання нараховується відповідна кількість балів („+” і ,,-”). Сумарний результат - показник шкільної зрілості. Чим більше набрано балів, тим вище цей показник.

Тест фонематичного слуху (Л.О.Кондратенко). Дитині дається завдання слухати ряд слів, що повторюються. Серед усіх слів називається одне, яке відрізняється певним звуком. Дитина повинна почути і назвати його.

Перше завдання - тренувальне, інші три — залікові. Шкала оцінювання - від 0 до 3 балів; оцінки виставляються з урахуванням якості виконання завдання

Особливості мотиваційної готовності можна з’ясувати у бесіді про школу (Т.Нєжнова). Перед розмовою необхідно налагодити доброзичливі стосунки, створити у мови для невимушеної поведінки дитини.

Орієнтовні питання бесіди:

1. .Чи хотів (хочеш) ти йти до школи?

2. Чому ти хочеш іти до школи?

3. Чи готуєшся ти до школи? Як ти готуєшся (тебе готують) до школи? і т.ін.

Аналіз відповідей дозволяє визначити рівень сформованості внутрішньої позиції школяра.

Для визначення характеру мотивів дитини пропонується прийом психічного пересичення. Методика визначення домінування пізнавального чи ігрового мотиву (Н.Бєлопольська) містить три завдання (етапи):

-Обстежуваному пропонується заповнювати кружечками клітинки в зошиті (без певної мотивації).. Коли з’являються ознаки психічного пересичення, можна переходити до другого етапу роботи.

-Завдання з включенням навчального мотиву. Дитині повідомляють, ' що вона буде вчитись писати літеру „о” або цифру „0”. Якщо вона хоче

одержати найвищу оцінку, то треба написати не менше сторінки.

-Завдання із включенням ігрового мотиву. Обстежуваному демонструється малюнок із зображенням вовка і зайця, і пропонується пограти у гру, в якій зайцю треба заховатись від вовка. Дитина може допомогти зайчику, якщо намалює для нього велике поле з капустою. Полем буде аркуш із зошита, а капустою - кружечки. Чим більшим буде поле з капустою, тим ймовірніше зайчик зможе заховатись.

Кожне завдання виконується на окремому аркуші. Результати порівнюються. Якість виконання завдання є показником домінуючого мотиву. Діти з низьким рівнем готовності до навчання демонструють ігрову мотивацію, з високим - навчальну.