28.Проблеми професійного самовизначенні у ранньому юнацькому віці. Психологічна допомога щодо професійного самовизначення

Професійне самовизначення є однією із найсуттєвіших задач раннього юнацького віку (І.В.Дубровіна). Професійне самовизначення - частина особистісного самовизначення, яка полягає у самостійному незалежному виборі майбутньої професії. Вибір професії по-справжньому вдалий тільки тоді, коли він пов’язаний із соціально-моральним, відповідальним вибором, з роздумами про смисл життя.

У більшості старшокласників встановлюється своєрідний зв’язок між професійними і навчальними інтересами: вибір професії сприяє формуванню навчальних інтересів, учні починають цікавитися дисциплінами, що мають відношення до майбутньої професії, їх знову починає хвилювати успішність. Таким чином, вибір професії змінює ставлення до навчальної діяльності і сприяє формуванню пізнавально-професійної спрямованості особистості.

Суттєві фактори професійного самовизначення - це віковий період, в якому здійснюється вибір професії, рівень інформованості і рівень домагань старшокласників.

Внутрішніми умовами вибору професії саме у старшому шкільному віці є світогляд, сформована самосвідомість, досвід діяльності, здатність до вибору. Психологічне підґрунтя самовизначення утворює відповідальність як вікова характеристика юнацького віку і потреба зайняти позицію дорослої людини, усвідомити себе у якості члена суспільства, визначити себе у світі, усвідомити власне призначення.

Вибір професії передбачає наявність у школярів інформації двоякого

роду:

• по-перше, про світ у професій взагалі, можливості і вимоги кожної з них; -

• по-друге, про себе, свої здібності та інтереси.

Як показує практика, такої інформації старшокласнику часто не вистачає. В основі ставлення до професії Лежить запозичений досвід — відомості, отримані від батьків, знайомих, друзів, однолітків, з книжок, кінофільмів, телепередач. Досвід цей звичайно абстрактний, тому що не пережитий, не вистражданий людиною.

Юнаки та дівчата погано знають конкретні особливості кожної професії, що робить їх вибір Переважно випадковим. Переважна більшість старшокласників обирає професію більш-менш стихійно.

Вибір професії відображає також певний рівень особистісних домагань. Він включає оцінку своїх об’єктивних можливостей (людині, яка у дитинстві не вчилася музиці, важко поступити в консерваторію) та оцінку своїх здібностей. На старшокласника впливає суб’єктивний рівень вимог, які пред’являються ним до професії, він часто завищений. Найчастіше це стимулює старшокласника до подолання труднощів. Гірше, якщо рівень запитів занижений, і юнак ні на що не Спрямований.

Вибір професії - складний та довгий процес, під час якого існує певна небезпека помилки, з’являються проблеми. Наприклад: відкладання у часі професійного самовизначення у зв’язку з відсутністю стійких інтересів.

Звичайно, невизначене майбутнє не дає можливості йти до нього. Спроби батьків прискорити цей процес за допомогою прямого психологічного впливу, як правило, дають негативні результати, викликаючи у старшокласників зростання тривожності, а іноді і відмову від будь-якого самовизначення, небажання взагалі щось вибирати.

Раннє самовизначення вважається позитивним, хоча теж має свої недоліки. Підліткові захоплення нерідко обумовлені випадковими факторами. Категоричність вибору та небажання розглянути інші варіанти часто служить психологічним захисним механізмом, засобом втечі від сумнівів. У майбутньому це може призвести до розчарування. Іноді рання професіоналізація пов’язана із несприятливими сімейними умовами, низькою успішністю та іншими негативними факторами, які знижують рівень свідомого та добровільного вибору .

На думку М.С.Пряжнікова, останнім часом підвищилася дія чиннику престижності під час обрання професії. Юнаки здійснюють вибір у відповідності із тим, що є престижним у власній референтній групі, молодіжній спільноті. Йсе це спричинює у подальшому особистісні рольові і діяльнісні конфлікти, пов’язані із невірним вибором професії і долі, в цілому.

Також можна вважати ознакою неблагополуччя, якщо визначення себе і власного життєвого шляху оформлюється лише у виборі вищого навчального закладу, одержання престижної роботи і високої заробітної платні.

Наявність проблем зумовлює необхідність надання психологічної допомоги старшокласникам у виборі майбутньої професії, яка здійснюється в межах професійної орієнтації.

Взаємодія психолога і педагогічного колективу виявляється у тому, що необхідно забезпечити зв’язок загального і трудового виховання, організувати участь старшокласників у суспільно-корисній праці, тим самим надаючи допомогу у свідомому виборі майбутньої професійної підготовки.

Конкретна робота психолога виявляється у вивченні психологічних особливостей і якостей особистості у співвідношенні їх з вимогами професії. Це у першу чергу діагностика за допомогою спеціальних анкет і відповідних тестових методик, які визначають професійні нахили і особистісні властивості клієнта (Диференційно-діагностичний опитувальник, „Карта інтересів”, „Комунікативні та організаторські схильності” тощо).

Великого значення у виборі професії надається професійній консультації.

Центральним, основним напрямком роботи шкільного психолога з учнями під час індивідуальних консультацій є надання їм Допомоги у визначенні життєвих планів, у професійному самовизначенні. Важливо підкреслити, що його допомога не повинна бути прямою і конкретною порадою піти вчитись у певний навчальний заклад. Психолог повинен сприяти самостійному прийняттю рішення учнем, озброївши кого певними засобами. В першу чергу, потрібно уважно вислухати учня, давши йому змогу почути себе, озвучити власні прагнення, сумніви, переживання. Потім - стимулювання внутрішньої активності, впевненості у собі, оптимізму, які дадуть змогу правильно прийняти рішення.