24.Діагностика та корекція мислення підлітків та старшокласників

У підлітків і старшокласників не лише поглиблюється зміст мислення, ай далі удосконалюються його засоби, формуються розгорнені міркування і умовиводи, а з недостатньо усвідомлених і мимовільних вони стають довільними і свідомо регульованими.

Саме на цей період припадає формування системи узагальнених і достатньою мірою інтеріоризованих мислительних операцій (Ж.Піаже): Зміни в інтелектуальній сфері підлітків виражаються передусім у розвитку здатності до абстрактного мислення. Ж.Піаже визначив абстрактне мислення підлітків як мислення на рівні формальних операцій, що включає міркування; здатність формувати, перевіряти й оцінювати гіпотези; здатність планувати й передбачати; пошук причинно-наслідкових зв’язків, маневрування між актуальним та потенційним.

Діапазон мислення підлітків стає значно ширшим, а зміст багатшим і складнішим. Стає можливою класифікація неоднорідних об’єктів, аналізуються нові сполучення предметів і категорій, вживаються в мовленні абстрактні висловлювання, висуваються різні ідеї, що співставляються одна з одною різними способами. З’являється логічна система, на основі якої дов’язуються факти життя, що дозволяє підлітку аналізувати, узагальнювати і конкретизувати ситуації, події, явища (О.В.Скрипченко). Мислительні можливості старшокласника за віковими особливостями не відрізняються від дорослої людини.

Мислення набуває здатності виробляти гіпотетично-дедуктивні судження (тобто здатності будувати логічні міркування на основі висунутих гіпотез). Розвивається здатність ді розумових експериментів, до розв’язання задач в думках на основі певних припущень тощо.

Специфікою рівня розвитку мислення підлітка і старшокласника є й те,

, що його предметом стає не лише розв’язання зовнішніх задач, а й сам процес мислення, тобто воно стає рефлексивним. Удосконалення способів мислення пов’язане з формуванням здатності усвідомлювати власний процес мислення, тобто, спрямовувати свою увагу не тільки на зміст понять, а й на внутрішній процес роздумування (його форми), стежити за його послідовністю, контролювати, виявляти в ньому недоліки й усувати їх. Мислення стає об’єктом самосвідомості. Важлива особливість мислення у цей період - формування активного, самостійного, творчого мислення, яке функціонує за допомогою певних форм: понять, суджень, міркувань та висновків.

Розвиток мислення підлітка і далі - старшокласника, полягає у систематизації і поглибленні набутих знань, що в більшості забезпечується системою навчання, вивчення навчальних дисциплін. Поглиблення розуміння учнями предметів і явищ навколишнього світу виявляється у формуванні в них складніших абстрактних понять. Хоча абстрактне мислення підлітка перебуває в стадії його становлення, рефлексивність мислення дозволяє йому аналізувати абстрактні ідеї. З конкретно-понятійного мислення підлітка поступово стає абстрактно-понятійним, яке закріплюється і удосконалюється у старшій школі.

Особливістю розвинутого мислення є також їх здатність аналізувати абстрактні ідеї, шукати помилки і логічні протиріччя в абстрактних судженнях. Учні старшого шкільного віку починають міркувати про ідеали, набувають нового, більш глибокого і узагальненого погляду на світ, тобто відбувається становлення світогляду, що безпосередньо пов’язано з інтелектуальним розвитком.

У підлітків поступово формуються такі якості мислення як послідовність, гнучкість, точність, самостійність і критичність. Самостійність мислення проявляється в спроможності розв’язувати мислитель ні і пізнавальні задачі без сторонньої допомоги, розбиратися у нових фактах, явищах, подіях, спираючись на нові знання. Самостійність тісно пов’язана з критичністю - здатністю до оцінювання власних і чужих думок, суджень, поглядів.

Розвиток і корекція мислення підлітків і старшокласників відбувається як безпосередньо в навчальній діяльності, так і завдяки спеціально організованій роботі психолога у позаурочний час (когнітивні тренінги). Проблеми мислцтельної діяльності найчастіше виявляються у навчанні, успішності школярів і потребують втручання психолога. Корекційна робота починається з діагностичної, яка спрямована на виявлення особливостей мислення: його властивостей та рівня розвитку розумових операцій.

Оцінка логіки мислення („Логіко-кількісні відношення”). Досліджуваному пропонуються задачі на порівняння трьох величин: А, Б, В. Подаються кількісні відношення між А - Б та Б — В (більше або менше у декілька разів). Необхідно встановити відношення між А та В.

Дослідження рівня розвитку аналітичності, логіки мислення („Логічні закономірності”). Задані ряди чисел, поданих у певній закономірності. Необхідно продовжити ряди. Час виконання завдання фіксується і враховується при оцінці результатів разом із правильністю відповідей.

Визначення рівня сформованості здатності виділяти істотні ознаки понять („Істотні ознаки понять”). Пропонується 20 узагальнюючих слів, до кожного з них подається набір з п’яти слів. Необхідно в кожному наборі відшукати два слова серед п’яти, які включають істотні ознаки узагальнюючого слова (такі, які найбільше з ним пов’язані). Наприклад: річка (берег, риба, рибалка, водорості, вода).

Оцінка рівня розвитку здібностей - тест Айзенка (лінгвістичний, числовий). Пред’являється по 50 логічних задач на словесному та числовому матеріалі. Необхідно знайти правильні відповіді. Час роботи - 30 хвилин на кожний субтест. За ключем визначається кількість правильно вирішених завдань, яка за допомогою спеціального графіку переводиться у показник IQ.

Шкільний тест розумового розвитку (ШТРР) - комплексна діагностична методика, яка досліджує ряд розумових властивостей особистості. Складається із субтестів:

• Обізнаність - 1: подається визначення абстрактного поняття, обстежуваний повинен вказати якого саме, вибравши правильну відповідь із запропонованого списку.

• Обізнаність - 2: до даного слова добрати синонім із чотирьох запропонованих слів.

• Аналогії: подаються два слова, між якими задано певний логічний зв’язок; до третього потрібно підібрати свою ііару так, щоб відтворити цей логічний зв’язок.

• Класифікації: із поданих п’яти слів вилучити зайве - таке, яке не об’єднується разом з іншими в узагальнююче поняття.

• Узагальнення: пропонується два слова, потрібно визначити для них спільну ознаку.

• Числові ряди: завдання, побудовані аналогічно тесту „Логічні закономірності”.

На кожний субтест відводиться певна кількість часу, підраховується кількість правильних відповідей, будується графік, який порівнюється з ідеальним графіком результатів.

Методика LLITPP пропонується і як корекційна: перед виконанням кожного субтесту психолог проводить підготовчі вправи, пояснює тип логічних відношень між поняттями.