23.Діагностика та корекція пам’яті підлітків та старшокласників

Під впливом навчальної діяльності зазнають прогресивних змін усі процеси пам’яті підлітків, всі її сторони, а саме: запам’ятовування, заучування, відтворення, пригадування і впізнавання, але ЇХ розвиток відбувається нерівномірно.

Розвиток пам’яті у підлітків та старшокласників виявляється також і в зміні співвідношення її основних видів, а саме: рухової, образної, емоційної й словесно-логічної. Особливо зростає значення словесно-логічної пам’яті.

Удосконалення пам’яті відбувається в тісному зв’язку з розвитком мовлення і мислення. Процес оволодіння більш складною системою знань впливає на розвиток мимовільної і довільної пам’яті. В підлітковому віці значно збільшується її обсяг, причому не лише за рахунок кращого запам’ятовування матеріалу, а й логічного його осмислення. Пам’ять підлітків поступово набуває характеру організованого, регульованого і керованого процесу.

Протягом навчання у середній і старшій школі пам’ять розвивається в напрямку інтелектуалізації. Збільшується кількість школярів, які застосовують прийоми опосередкованого Запам'ятовування. Збільшується кількість таких прийомів, а їх використання стає щоразу більш усвідомленим, довільним і цілеспрямованим.

Важливого значення набуває виховання пам 'яті, яке перетворюється у цілеспрямовану діяльність. Учні із зацікавленням оволодівають мнемотехнічними прийомами, працюють над розширенням обсягу запам’ятовування, підвищують міцність і тривалість збереження матеріалу. Тому діагностика, корекця і розвиток пам’яті можуть розглядатись як один із Напрямків самовдосконалення. В цьому учні потребують допомоги і підтримки вчителя і психолога, які повинні організувати роботу над підвищенням можливостей їх пам’яті.

Для вивчення особливостей пам’яті доцільно використовувати такі діагностичні засоби: ■

Методика визначення типу пам’яті. Методика складається із 4-х серій (1 - включає завдання для визначення слухової пам’яті, 2 - зорової, 3 - моторно-слухової, 4 - комбінованої).! Стимульний матеріал: 4 набори по 10 слів.

• Експериментатор зачитує ряд слів з інтервалом між словами З секунди. Після чого слова, які були запам’ятовано, записуються.

• Для зорового сприймання протягом 10 секунд пропонується ряд слів (демонстраційна таблиця або картки). Після закінчення демонстрації їх необхідно відтворити.

• Дослідник зачитує 10 слів уголос, а обстежувані „прописують” ці слова у повітрі. Після цього - відтворюють письмово. \

• Пропонується читати вголос слова, надруковані на картці, одночасно „записуючи” їх у повітрі, роблячи необхідні рухи рукою. Потім список вилучається і слова відтворюються по пам’яті.

Підраховується кількість правильно названих слів у кожній серії. Порівнюючи їх, визначають тип пам’яті, який переважає у обстежуваного (слухова, зорова, моторно-слухова чи комбінована).

Дослідження логічної та механічної пам'яті. Пред’являються дві групи слів: у першій подано 15 пар слів, пов’язаних між собою за змістом, у другій - 15 пар слів, між якими відсутній логічний зв’язок.

Зачитуються слова першого стовпчика з паузою між ними в 5 секунд. Потім зачитується лише перше слово, а друге необхідно пригадати. Далі зачитують слова другого стовпчика, відтворюється другий елемент словесних пар.

Після проведення досліду підраховують і порівнюють кількість запам’ятованих, слів у кожній серії, роблять висновок про продуктивність логічного (смислового) і механічного запам’ятовування, аналізують прийоми запам’ятовування, які використовувались при виконанні завдання.

Методика дослідження оперативної пам'яті дозволяє оцінити обсяг інформації, яку ■ обстежуваний здатний втримувати у короткочасній пам’яті, одночасно оперуючи нею. Пред’являється (усно) рядки із 5 однозначних чисел (всього 10 рядків). Необхідно запам’ятати ці числа в тій же послідовності. Потім треба додавати перше число до другого, друге до третього, третє до четвертого, четверте до п’ятого, кожний раз записуючи суму.

Час роботи - 3 секунди на те, щоб прочитати 5 цифр кожного ряду і 7 секунд на.'їх підрахунки. Обстежуваний записує ряд отриманих сум. Потім підраховується загальна кількість правильних підрахованих сум за 10 рядами чисел (їх максимальна кількість - 40).

Безпосереднє та опосередковане запам’ятовування абстрактних поняты Матеріал методики - два набори слів, які позначають абстрактні поняття по 20 у кожному. Перша серія - зачитуються слова з невеликими паузами, обстежувані мають їх відтворити письмово, по можливості, зберігаючи гіослідовність. Друга серія проводиться через 30 хвилин і полягає у такому ж пред’явленні матеріалу, але обстежувані замальовують або позначають слова певними символами (піктограмами). Для кожного слова - 10-12 сек. Потім під кожним зображенням Необхідно відтворити слово.

Під час аналізу результатів потрібно встановити відмінності між безпосереднім та опосередкованим запам’ятовуванням.

Визначення об’єму смислової пам’яті на текстовому матеріалі („Відтворення розповіді”). Обстежуваним зачитується розповідь у якій для експериментатора зазначена кількість інформаційних одиниць (всього 16). Після переказу або письмового відтворення підраховується кількість правильно названих одиниць інформації, яка визначає об’єм смислової пам’яті.

На основі результатів діагностування здійснюється аналіз індивідуальних і групових даних щодо продуктивності пам’яті, впливу самого матеріалу на запам’ятовування, індивідуальних відмінностей у довільному та мимовільному запам’ятовуванні та у способах відтворення та пригадування. Учні повинні зрозуміти, що діагностичні завдання мають розвивальне і корекційне значення, і тому вправи на запам’ятовування і відтворення матеріалу вони можуть використовувати самостійно. •

Також ефективною є групова робота над розвитком пам’яті, в якій використовуються ігрові завдання, вправи змагального характеру, учасники обмінюються • позитивним досвідом запам’ятовування матеріалу, раціональними прийомами удосконалення пам’яті.