15.Психологічна характеристика обдарованої дитини. Психологічний супровід обдарованих дітей

Під обдарованістю розуміють сукупність особливих якостей особистості, які виникають і розвиваються у процесі індивідуального розвитку й визначають успішність діяльності особистості в тій чи іншій галузі. У вітчизняній психології обдарованість асоціюється із здібностями, які включають особливості психічних процесів і дають можливість людині успішно здійснювати пізнавальну діяльність.

Узагальнюючи психологічну літературу, присвячену проблемі обдарованості, можна виділити такі її типи, які не існують ізольовано:

• Загальна розумова обдарованість, яка виявляється в здатності дитини свідомо спрямовувати своє мислення на розв’язування нових задач та швидко адаптуватись до нових вимог та умов життя.

• Спеціальна обдарованість, яка може бути технічною, художньою, спортивною тощо.

• Шкільна інтелектуальна обдарованість “поліглотів”, що характеризується надзвичайно високим об’ємом “видачі” інформації, з якою особистість знайома.

• Творча обдарованість, що виявляєтеся у формі творчого переосмислення засвоєних знань,..,

Психологічна структура обдарованості співпадає з основними структурними елементами, які характеризують творчість дитини:

1. Найбільш загальною характеристикою й структурним компонентом творчого потенціалу дитини є пізнавальні потреби, які складають психологічну основу домінантності пізнавальної мотивації. Така мотивація виражається у формі дослідницької, пошукової активності й виявляється в більш низьких порогах (мова йде про високу сензитивність) до нового стимулу чи нової ситуації.

2. Наступним' структурним компонентом обдарованості є проблемність, яка забезпечує постійну відкритість дитинй до нового. Вона виражається у формі пошуку невідповідностей та у постановці нових питань. Кожна невдача у обдарованої дитини породжує пізнавальну потребу й викликає дослідницьку активність та забезпечує перехід до насїупноґо етапу творчого розвитку.

3. Оригінальність складає обов'язковий структурний елемент обдарованості. Вона виражає ступінь несхожості, нестандартності запропонованого способу вирішення проблеми. Виявляється вона в: а) перетворені запропонованої проблеми у власну; б) створенні нової власної позиції стосовно проблеми, яка розв’язується; в) відмові від стандартних очевидних гіпотез.

4. Швидкість знаходження рішення проблеми залежить від міри передбачення, антиципації кожного наступного кроку розв’язання проблеми та прогнозування їх наслідків.

5. Інтегральним елементом обдарованості виступає оціночна функція. На основі оцінки здійснюється вибір й приймається рішення. Від здібності адекватно оцінювати результати власної діяльності залежить самоконтроль та впевненість обдарованої дитини в собі.

Необхідно розрізняти риси, які характерні для обдарованих дітей в інтелектуальній та особистісній сферах.

Зокрема, Н.СЛейтес виділяє такі властивості

а) допитливість; ".

б) готовність до відповіді, мобілізованість уваги; .

б) творчі прояви;

в) здатність аналізувати свої помилки;

г) підвищена мовна активність.

Ю.З.Гільбух наголошує на наступних особливостях обдарованих дітей:

а) ранній прояв високої пізнавальної активності й допитливості;

б) швидкість та точність виконання розумових операцій, які обумовлені стійкістю уваги, оперативною пам’яттю та сформованістю навичок логічного мислення;

в) багатство активного словника, швидкість та оригінальність вербальних асоціацій;

г) виражена установка иа творче виконання завдань, розвиненість творчого мислення та уяви;

д) володіння основними компонентами уміння вчитись (навчагїьні навички та навчальні вміння інтелектуального плану).

Психологічний супровід обдарованих дітей має декілька етапів:

Перший етап - діагностичний. Другий. - розвивальний, .який спрямований на подальший розвиток психічної сфери обдарованих дітей. Третій етап - корегуючий, який застосовується у разі потреби і пов’язаний з корекцією особистіших проблем обдарованих дітей.

Діагностична робота полягає у формуванні шкільних банків даних, вона здійснюється за результатами спостережень учителів, батьків, керівників позашкільних закладів, а також за показниками в навчанні й даними психологічної діагностики. Метою формування інформаційних банків даних є виявлення здібних учнів,.відстеження динаміки їхнього розвитку.

Обстеження обдарованих дітей спрямовується на виявлення особливостей їх здібностей, інтелектуальної та особистісної сфери». .Це дозволяє виявити також проблеми обдарованих дітей (найчаегіше особистісного та міжособистісного характеру), встановити причини оцих проблем. За результатами діагностичної роботи психологи розробляють рекомендації для вчителів, батьків щодо організації навчання і виховання обдарованих дітей.

Для правильної організації психологічного супррводу обдарованих дітей необхідно знати і враховувати моделі розвитку обдарованості: 1.Ранній вияв здібностей. 2. Пізній прояв як загальної, так і спеціальної обдарованості. 3. Спочатку звичайний рівень розвитку дитини, а потім під виливом соціального фактору спостерігається формування обдарованості. 4. Поступове зникнення обдарованості.

Дані діагностики використовують у розробці та проведенні індивідуальних та групових корекційних занять, які повинні реалізуватись за такими напрямками:

• розвиток творчого мислення та пізнавальних процесів;

• оптимізація емоційних станів та розвиток навичок саморегуляції;

• розвиток комунікативних здібностей та навичок.

З обдарованими дітьми психолог має проводити заняття, спрямовані на розвиток інтелектуальних та творчих здібностей, тренінгові заняття, метою яких є розв’язання особистісних проблем учнів. Дї№ підсилення комунікативний процесів доцільно залучайаьдітей до тренінгів спілкування та саморегуляції, схвалювати та залучати до справ класу. : «,

Вчителі повинні застосовувати до таких дітей індивідуальний підхід та систему прискореного навчання. Під керівництвом С.Л.Коробко звичайні програми початкової школи були модифіковані в напрямку до укрупнення, тобто подачі матеріалу великими блоками з ліквідацією - концентричних структур. З часом класи прискореного навчання повинні трансформуватися в класи з поглибленим вивченням певних дисциплін. В старших класах повинна здійснюватись ще більш глибока диференціація навчання.

В Україні реалізується регіональна програма «Обдаровані діти», яка містить комплекс організаційно-управлінських, психолого-педагогічних та науково-методичних напрямків роботи щодо розвитку творчого потенціалу учнів.