13.Діагностика та розвиток мислення молодших школярів

Мислення молодшого школяра істотно відрізняється від мислення дошкільника. Це обумовлено не тільки значно більшим обсягом знань, але й відмінностями у способах мислення й обробки інформації. Молодші школярі, згідно з теорією Ж.Паже, перебувають на стадії розвитку інтелекту, яка відповідає рівню конкретних операцій.

Властивості мислення. Мислення на рівні конкретних операцій стає менш інтуїтивним і егоцентричним, воно поступово перетворюється на логічне. Такі властивості дитячої думки як ригідність, статичність, незворотність починають зменшуватись. Мислення стає більш гнучким, зворотним і складним.

Так, молодші школярі вчаться визначати відомі їм поняття, вирізняючи загальні та істотні ознаки об’єктів, розв’язуючи дедалі складніші пізнавальні та практичні завдання, здійснюючи потрібні для цього дії та операції, виражаючи результати у судженнях, поняттях, міркуваннях та умовиводах.

Умовивід - спосіб логічного зв’язку висловлювань, об’єднання суджень. Здатність будувати умовиводи зароджується в ході гри, навчання, спілкування, дій з предметами, які взаємопов’язані, опосередковані. Від елементарного аналізу, коли до уваги береться лише якась частина предмету, діти поступово переходять до комплексного. Розвивається систематичність аналізу, вміння знаходити серед різних частин і властивостей предметів головні.

У мисленні молодших школярів важливе місце посідають його образні елементи. Перехід до шкільного навчання призводить насамперед до поглиблення і поширення змісту дитячого мислення, що виявляється в збагаченні змісту наявних і формуванні нових понять.

Завершується перехід від наочно-образного до словесно-логічного мислення. У дитини з’являються логічно правильні міркування. Міркувати в гіпотетичному плані молодший школяр ще не може. Мислительні операції застосовуються тільки на конкретйому, наочному матеріалі. Розвиваються основи понятійного (теоретичного) мислення, у процесі навчання формуються наукові поняття, дитина встановлює співвідношення між поняттями; вирішує задачі, орієнтуючись не на зовнішні, а на істотні внутрішні відносини і властивості.

Операції мислення. Аналіз поступово пов’язується із синтезом. Операції аналізу і сйнтезу поєднуються в порівнянні об’єктів (М.Заброцький). У зв’язку з цим змінюється і форма мислення. Воно стає понятійним. Абстрагування стає можливим у процесі оволодіння дитиною поняттям. Це знаменує перехід до якісно нового виду мислення. Проте наочно-образне мислення продовжує розвиватися. У шкільному віці дитина починає оволодівати засобами свідомого, довільного аналізу, синтезу, порівняння. Мислительні дії стають свідомо контрольованими актами.

Молодший школяр використовує порівняння в самих різних видах навчальної роботи, сприяючи більш поглибленому, свідомому засвоєнню навчального матеріалу. Порівняння є одним з важливих ефективних засобів переходу від живого споглядання до абстрактного мислення.

Під впливом вимог навчальної діяльності поступово вдосконалюються і способи узагальнення, від переважно наочно-мовних способів діти переходять до уявно-мовних, а згодом і до понятійно-мовних способів. Відповідно змінюються й результати узагальнення.

Оволодіння в процесі навчання системою наукових понять дає можливість говорити про розвиток Основ понятійного або теоретичного мислення.

, Спеціальна робота, спрямована на формування та розвиток у школярів умінь узагальнювати, групувати, класифікувати об’єкти, є умовою успішного розвитку мислення, від чого залежить успішність процесу навчання і оволодіння знаннями в цілому.

Для діагностики мислення використовується комплекс методик, які виявляють певні властивості мислення в цілому, або властивості окремих операцій (аналізу, порівняння, узагальнення, класифікації).

Оцінка наочно-образного мислення („Матриці Равена” — модифікація для молодшого шкільного віку). Досліджуваному пропонується 10, матриць* Кожна матриця містить 8 фігур, розташованих у певній закономірності; дев’яту необхідно підібрати із восьми запропонованих. Підраховується кількість правильно вирішених задач.

Методика дослідження порівняння. Зміст завдання: подано 10 пар слів, необхідно знайти схожість та відмінність між ними.

Враховується визначення учнем пар понять, які не порівнюються; встановлюється співвідношення названих в царі подібних та відмінних якостей.

Методика дослідження особливостей узагальнення („Визначення спільних рис”) полягає у вилученні зайвого поняття. Стимульний матеріал складається з 12 рядків по 4 поняття, серед яких 3 об’єднані загальним родовим поняттям. Необхідно визначити слово, яке не належить до даної групи і пояснити, чому.

Враховується кількість правильних відповідей (виділення зайвого слова); виявляється, скільки рядів узагальнено за допомогою двох родових понять і скільки за допомогою одного родового поняття; встановлюється, які зроблено помилки, особливо в плані використання дам узагальнення несуттєвих властивостей (кольору, величини тощо).

Методика дослідження швидкості і широти мислення. Необхідно згадати і записати протягом 3 хвилин якомога більше слів, які ' б розпочиналися на певну літеру (яка саме буква, повідомляється безпосередйьо перед початком досліду). Можна записувати тільки іменники - як загальні, так і власні - в називному відмінку.

Показник швидкості мислення визначається за кількістю записаних слів. Для визначення широти мислення потрібно підрахувати, скільки галузей життєдіяльності було охоплено досліджуваним при виконанні завдання.

У програмах корекції та розвитку мислення використовується комплекс вправ і логічних задач, головоломки, задач на кмітливість. При цьому увага дитини повйнна бути спрямована не лише на отримання конкретного результату, а й на способи розв’язання таких задач, вироблення операціонального складу мислительної діяльності.