12.Діагностика та розвиток пам’яті молодших школярів

Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, які відбуваються в розвитку пам’яті дитини. У молодших школярів в основному функціонує наочно-образна пам’ять. Загальний процес розвитку пам’яті відбувається у двох напрямках - довільності та осмисленості. Але розвиток довільної пам’яті не означає ослаблення у дітей мимовільних видів запам’ятовування.

Під впливом навчання у молодших школярів формується словесно- логічна пам’ять. На розвиток пам’яті у молодших школярів суттєво впливають особливості організації діяльності дітей на уроках (П-Зінченко, В.Волошина, Г.Середа):

• чітке структурування учбового матеріалу;

• системність в організації навчальної діяльності учнів;

г послідовність інформаційного матеріалу, логіка його викладу на уроці.

У молодшому шкільному, віці значно підвищується^здатність заучувати і відтворювати (механічна пам’ять). Підвищується продуктивність, міцність і точність запам’ятовування навчального матеріалу, зростає обсяг запам’ятовування.

Найбільш продуктивні зміни має короткочасна пам’ять у порівнянні з тривалою. Т^кі зміни, пов’язані головним чином з прискореним розвитком вербальних характеристик пам’яті.

У діагностиці пам’яті слід враховувати її типологію і різноманітність: за змістовими особливостями (образна, словесно-логічна), рівнем довільності (довільна, мимовільна), часовими ознаками (короткочасна, довготривала, оперативна). Добір засобів діагностики повинен здійснюватись з орієнтацією на комплексний вияв властивостей уваги учня!

Методика дослідження короткочасної зорової пам’яті. Дітям протягом ЗО секунд демонструється плакат із зображенням різноманітних геометричних фігур (їх зазвичай 9). Після цього плакат замінюється іншим, на якому зображено 15 пронумерованих фігурі Серед них є ті, які діти вже бачили на першому плакаті. Необхідно їх Впізнати і записати на аркуші паперу їхні номери.

Методика дослідження слухової пам’яті („Запам’ятай цифри”). Дитині на слух пред’являються числові ряди довжиною від 1 до 8 чисел в порядку зростання (2 групи); потім - в порядку спадання (2 групи). Кожен ряд по черзі відтворюється. Якщо допущена помилка, обстежуваному пред’являється ряд з другої групи аналогічної довжини. При роботі з рядами, у яких кількість чисел зменшується, дублюється той ряд, який відтворено без помилок. Оцінка результатів - середнє арифметичне найдовших правильно відтворених рядків.

Дослідження опосередкованого запам’ятовування. В даній методиці досліджується характер зв’язків, які забезпечують кращу продукгивність в опосередкованому запам’ятовуванні.

Пред’являється (усно) ряд слів і пропонується для кращого їх запам’ятовування скористатися картинками. До кожного слова необхідно підібрати малюнок, який найкраще підходить за змістом. При відтворенні по кожному з малюнків пропонується назвати відповідне слово.

Кількість правильно відтворених слів є показником здібності до встановлення логічних Зв’язків в процесі запам’ятовування. Цей тип пам’яті розглядається як перехідний від механічного Закріплення до логічного.

Дослідження довільного та мимовільного запам’ятовування. Методика призначена для співставлення ефективності довільного та мимовільного запам’ятовування. Пред’являються бланк з геометричними фігурами різного кольору, які необхідно запам’ятати та відтворити. Після показу фігур обстежуваного запитують, якого кольору була кожна геометрична фігура.

Довільне запам’ятовування визначається за кількістю відтворених геометричних фігур. Мимовільне' запам’ятовування вимірюється за продуктивністю відтворення кольору геометричних фігур.

Динаміка процесу заучування визначається за допомогою методики „Вивчи слова”. Стимульний матеріал - список із 12 слів, які необхідно відтворити. Кількість спроб - 6. У кожній спробі фіксується кількість правильно відтворених слів, будується графік процесу запам’ятовування: по горизонталі відкладасться кількість спроб, по вертикалі - кількість відтворених слів. Якщо показники графіку зростають, робиться висновок про високий рівень процесу заучування.

Розвиток пам’яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного і довільного запам’ятовування (у бік зростання ролі довільного), образної та словесно-логічної пам’яті.

Удосконалення смислової пам’яті дає можливість освоїти мнемонічні прийоми (раціональні способи запам’ятовування). Серед таких прийомів:

• смислове групування тексту;

• простежування основних значеннєвих ліній;

• виділення опорних пунктів чи слів для засвоєння;

• використання логічних схем;

• чітке усвідомлення подібного й відмінного;

• повернення до прочитаних частин тексту для уточнення їхнього змісту;

• відтворення змістовної суті матеріалу. .

Корекційні заняття, спрямовані на становлення мнемічної діяльності молодшого школяра, складаються з різноманітних вправ, які активізують ті чи інші процеси і види пам’яті. Вправи добирає психолог, конструюючи цілісну програму. Найбільш розповсюдженими вправами є наступні:

„Вивчи вірш” - учасники читають і запам’ятовують вірш, написаний на дошці, поступово витираючи рядки;

„Повтори рухи” - ведучий показує ряд рухів, група повинна повторити;

„Запам’ятай порядок” - перед учасниками грй розташовують предмети на столі в певному порядку; учасники відвертаються і ведучий змінює порядок предметів; завдання - відтворити їх первинне розташування;

„Збери валізу” - учасники по черзі називають предмети, які вони „кладуть” у валізу; кожний наступний учасник повинен повторити всі слова, сказані до нього;

„Важке - запам’ятай” - керівник демонструє написані на картках словникові слова, потім прибирає їх і просить відтворити.