11.Діагностика та розвиток уваги молодших школярів

Характерною віковою особливістю є нерозвинута довільна, увага молодших школярів. У них домінує увага мимовільна, спрямована на нові, яскраві, несподівані та захоплюючі об’єкти. Дитина не може в достатній мірі керувати своєю увагою. Це можна пояснити і тим, що переважає наочног образний характер розумової діяльності.

Слід зважити і на загальну нестійкість, легке відволікання уваги молодших школярів, яке спостерігається тим більше, чим менше цікавий об’єкт, на якому концентрується увага. Слабкість гальмівних процесів у цьому віці зумовлює і таку рису уваги дітей, як її нестійкість.

У молодшому шкільному віці увага набуває чіткіших ознак довільності. Джерелом уваги є вже не стільки об’єкт, скільки процеси, що пов’язують із ним дитину.

Розвиток уваги молодших школярів визначається поступовим зростанням довільності, якщо створювати такі умови для цілеспрямованої роботи, за яких вони привчаються керуватися самостійно поставленою метою: При цьому розвиток довільної уваги у дітей іде від керування цілями, поставленими перед ними дорослими, до реалізації самостійно поставлених перед собою цілей, від постійного контролю дій учня вчителем до контролю дитиною своїх однокласників, а потім і до самоконтролю (М.Ф.Добринін, М.С.Горбач, І.В.Страхов). Довільна увага розвивається одночасно з розвитком мотивів учіння.

Відбувається розвиток певних властивостей уваги, таких, як обсяг і стійкість, переключення і концентрація. Наприклад, до 10-11 років обсяг і стійкість, переключення і концентрація довільної уваги в дітей майже такі ж, як і в дорослої людини. Імовірно, це обумовлено молодістю організму і рухливістю процесів у центральній нервовій системі дитини.

Увага в молодших школярів тісно пов’язана зі значущістю для них навчального матеріалу. Усвідомлення необхідності, важливості матеріалу, інтерес до його змісту є важливою умовою їхньої уваги.

Увага залежить і від доступності (та посильної важкості) навчальних завдань, поставлених перед учнями, а також від уміння вчителя так організувати навчальну діяльність, щоб охопити нею всіх учнів у класі.

Серед причин нестійкості уваги в цьому віці можна назвати зокрема недостатню розумову активність дітей, зумовлену як недосконалими методиками навчання, так і рівнем їх готовності до учбової діяльності, непереборними труднощами у навчанні, станом здоров’я тощо. Але найголовніше те, що у молодших школярів формується здатність зосереджувати увагу на мало цікавих речах. Це є основою довільного керування увагою, ефективного засвоєння нової учбової інформації.

Діагностика уваги в молодшому шкільному віці спрямована на виявлення її основних властивостей, а саме: стійкості, розподілу, . переключення, концентрації, вибірковості.

Для діагностики уваги може бути використаний будь-який вербальний (словесний, знаковий) чи образний матеріал, достатньо добре знайомий обстежуваному. Матеріал не повинен створювати труднощів при його сприйнятті.

Матеріал, як правило, подається у вигляді таблиць або спеціальних бланків з цифрами, літерами, зображеннями. Особливі вимоги ставляться до якості оформлення матеріалу при вивченні концентрації і стійкості уваги.

Показниками успішності виконання завдання найчастіше є: час роботи з тестовим матеріалом, кількість і характер помилок, обсяг виконаної роботи.

Оцінка переключення і розподілу уваги („Простав значки”). Пред’являється бланк тесту П’єрона-Рузера. В геометричні фігури бланку необхідно проставити задані знаки (+, •, v). Час роботи - 2 хвилини. Враховується кількість оброблених фігур і помилок.

Визначення об’єму уваги („Запам’ятай і розстав крапки”). Стимульний матеріал: 8 квадратів 4x4 з різною кількістю крапок (від 2 до 9). Бланк - аналогічні пусті квадрати. Кожен квадрат демонструється 1-2 секунди,;, у бланках відтворюються крапки. Враховується кількість правильно вЩтворених крапок. ,,

Визначення продуктивності і стійкості уваги. Пред’являється бланк з кіЛьцями Ландольта. Викреслювати протягом 5 хвилин кільця із заданим отвором. Через кожну хвилину за сигналом психолога ставиті>с$₍ риска. Враховується кількість оброблених фігур і помилок за кожну хвщпщу.

Вправи, які використовуються з метою розвитку, уваги, можуть дублювати діагностичні завдання, або проводитись як групові ігри.

З метою розвитку властивостей уваги рекомендується використання прийомів активізації уваги:

• створення умов для виникнення післядовільної уваги;

• визначення мотивації у вивченні предметів;

• переключення уваги - заміна слухової інформації на зорову, зміна на короткий час темпу роботи;

• підтримка творчого підходу до завдання, відповідального ставлення до результату діяльності;

• використання фактору новизни, використання спірних тверджень;

• використання прийому запланованої помилки;

• надання можливості особистішої інтерпретації матеріалу;

• використання гумору для зняття втоми;

• розумне використання наочності;

• введення елементів співпраці;

• привчати учнів' працювати в різних умовах, тренуючи довільну увагу;

• формувати обсяг і розподіл уваги як певну трудову навичку виконання кількох дій у високому темпі;

• формування переключення уваги вправами переключення уваги з об’єкта на об’єкт.