53. Виховання в сист.Соціального порядку.

це стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, що відображають значення цих явищ у зв'язку з її потребами і можливостями, вищий продукт розвитку емоційних процесів У процесі виховання молодого покоління, яке не має належного соціального досвіду, педагоги (батьки, вихователі дошкільних виховних закладів, учителі, викладачі професійних навчальних закладів та ін.) мають постійно дбати про створення сприятливих умов для формування у вихованців певних мотивів виховання шляхом актуалізації необхідних потреб. Поступово, в міру набуття знань, достатнього соціального досвіду кожна особистість самостійно починає усвідомлювати потреби, які стимулюють внутрішні спонукальні сили — мотиви, програмує процес самовиховання, соціального становлення.

Процес виховання — досить складне багатоаспектне явище. Він підпорядкований певним діалектичним закономірностям і має в собі взаємопозв'язані компоненти

Людина (дитина) вступає у конкретну соціальну систему (сім'ю, навчальний колектив, виробничий колектив, політичне чи громадське об'єднання), де вже склалися певні правила, норми поведінки. Об'єктивно для всіх членів суспільства незалежно від віку, національної чи релігійної належності передусім необхідне дотримання цих норм і правил, щоб забезпечити оптимальні умови для спілкування, співжиття та діяльності, мати успіх у цій діяльності. Оволодіння правилами і нормами поведінки — найперший етап входження в систему виховного впливу.

Переважна більшість держав мас головний збірник правил і норм поведінки — Конституцію. Виконання вимог Основного закону країни деталізується і реалізується шляхом дотримання окремих законів, статутів, положень, правил і т. ін. Залежно від віку, виду соціальної діяльності (дитячий садок, школа, вищий навчальний заклад, адміністративна установа, виробниче об'єднання та ін.) громадяни мають добре засвоїти усталені норми і правила поведінки. До цього варто додати, що всі правові норми і правила поведінки мають бути розумними, врівноваженими, реальними щодо можливості їх виконання, нести гуманістичні і демократичні засади, спрямовані на захист особистості.

У процесі ознайомлення вихованців, та й дорослих людей, з правилами і нормами поведінки в певній установі необхідно обов'язково аргументувати, у чому сутність тієї чи іншої норми, які обставини вимагають саме такої поведінки особистості. Такий підхід сприяє більш глибокому усвідомленню сутності правила чи норми поведінки.Важливе місце в процесі виховання посідають почуття. Почуття —. "Почуття людини, — за висловом С.Л. Рубінштейна, — найбільш яскравий прояв природи, яка стала людиною, і з цим позв'язана та велика чарівність, яка випливає з усякого справжнього почуття"

54. Дослідницький потенціал соціології в аспекті практичного рівня вивчення суспільства.

55. Заг.хпрактермстика методів збору соціологічної інформації.

Збір соціологічної інформації — важливий та трудомісткий процес в соціологічному дослідженні. У своїй практиці соціологи використовують різноманітні методи — від найпоширенішого анкетування до складнішого експерименту.

При зборі соціологічних даних використовують чотири основних методи, кожен має по два основні різновиди: • Опитування (анкетування та інтерв'ювання); • Аналіз документів (якісний і кількісний); • Спостереження (включене і включене); • Експеримент (контрольований та неконтрольований);

АНКЕТУВАННЯ Це найпоширеніший у соціології метод досліджень. Анкета - розмножений на машинці, комп'ютері або друкарським способом документ, що містить в середньому від 30 до 40 питань, адресованих обраному безлічі респондентів. Вони розглядаються в якості об'єкта дослідження. Анкетою не можна назвати будь-який перелік питань. Анкетою називається лише те, що звернено до безлічі людей, яких опитують стандартним чином. Саме тому до анкет застосуємо апарат статистики. Крім того, опитуваний зобов'язаний самостійно заповнити анкету за правилами, викладеними в прикладеній до неї інструкції. Логіка побудови запитань в анкеті відповідає цілям дослідження і служить отриманню тільки такої інформації, яка перевіряє гіпотези.

ВИДИ ОПИТУВАННЯ У соціології розрізняють два типи анкетного опитування - суцільний і вибірковий. Різновидом суцільного опитування виступає перепис, при якій опитується все населення країни.

Вибіркове обстеження є більш економічним і не менш надійним методом, хоча вимагає більш витонченої методики і техніки. Його основа - вибіркова сукупність. Що вона собою являє? Вона - зменшена копія генеральної сукупності.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ Спостереження - це цілеспрямоване і організоване сприйняття дійсності. Спостереження засноване на якоїсь певної мети або завдання дослідження. Спостереження завжди розташовує якимись технічними засобами та концептуальними засобами. Спостереження досить об'єктивно, і побічно тобто об'єктом спостереження виступає не сам об'єкт, а його взаємовідносини з іншими об'єктами. Спостереження може бути як прихованим так і явним, а так само включеним і не включеним.

ЕКСПЕРИМЕНТ На відміну від спостереження експеримент передбачає активну взаємодію на певний об'єкт дослідження. У цьому випадку об'єкт ставиться в певні умови які дозволяють вивчити їх вплив на нього.

14