40. Культурні процеси перших років незалежності

Наприкінці 80-х — на початку 90-х років культура вперше за більш аніж 70 років позбулася ідеологічного підпорядкування комуністичній партії. Це створювало умови для національного відродження у сфері культури Українська література. Демократичні перетворення в українському суспільстві 90-х років зняли ідеологічні обмеження та відкрили простір для письменницької творчості різних жанрів. -Найперше слід відзначити роман у віршах Ліни Костенко “Берестечко”, який був написаний раніше, однак побачив світ за часів незалежності.  -Молодий прозаїк Євген Пашковський у романі “Щоденний жезл” подає гостре, зле, несамовито гаряче слово за українське поганьблене безсиле слово, за духовно ослаблену науку, за жорстоко перервані комуністичним режимом традиції, за зруйновану християнську віру і мораль. -Роман – легенда “Рев оленів нарозвиднів” Романа Іваничука, присвячений подіям Другої світової війни в Західній Україні. -До здобутків української прози треба віднести повість А.Дімарова “Молитва до Марії”.  -Валерій Шевчук у своїй повісті “Сонце в тумані” творить цілком новий в українській літературі тип історичної повісті,. -До здобутків української літератури останніх років належать твори М. Вінграновського “Северін Наливайко”, П. Загребельного “Тисячолітній Миколай”, “Ангельська плоть” та Ю. Мушкетика “Страх підстарости Чаплинського”.

Водночас фінансова скрута призвела до скорочення накладів, а то і припинення випуску окремих літературно-художніх видань, засилля на вітчизняному ринку російськомовних комерційних видань. Здобутки мистецтва України. В умовах національного відродження зростає роль художньої творчості. В мистецькому процесі дедалі активніше утверджується плюралізм,що передбачає відмову від притаманного тоталітарній системі соцреалістичного відтворення життя. Справжнє піднесення переживає театральне мистецтво. Зняття цензурних обмежень, підтримка національної культури сприяють постановці нових вистав, які переглядає до 20 млн. глядачів. В цей час активно творять відомі українські режисери – С.Демченко, Р.Віктюк, І.Борис, Б.Жолдак. Кіномистецтво України, що має сталі традиції, в 90-ті роки значно скоротило обсяги випуску кінопродукції. Це було пов’язано як з відсутністю його незалежного бюджетного фінансування,так і з засиллям зарубіжного американського кінематографу. Але високим залишився рівень вітчизняної кінодокументалістики. ”Голод-33“ (реж. В.Шматолоха), “Хроніка повстання у Варшавському гнто”(реж. Й.Дулевська) та інші стрічки отримали найвищі оцінки на міжнародних фестивалях. Це стосується і художніх стрічок “Ізгой”(реж. В. Савельев),”Пастка“(за мотивами творів І.Франка), серіалів “Роксолана” та “Чорна рада”.

Кращі традиції продовжили представники українського оперного і балетного мистецтва. Серед них А.Слов`яненко, В.Степова, В.Писарєв, Л.Забіляста, В.Лук`янець та ін. З`явилась низка видатних творів музичного мистецтва .Серед них композиції Л.Дичко, Є.Станковича, О.Білаша. Зросла мережа виставок, музеїв, під охороною держави перебуває понад 120 тис. пам`яток історії і культури. Науково-технічна революція, інформатизація суспільства підняли на якісно новий рівень роль і значення телебачення і радіомовлення. З перших років незалежності держава відмовилася від існуючої раніше монополії на ефірний простір. Поряд з державними виникає багато недержавних телевізійних та радіокомпаній, між якими точиться конкурентна боротьба за ефірний час і слухача. На 2000 р. Їх було вже близько 1000. Водночас позитивних змін зазнає державне телебачення і радіо. Із здобуттям незалежності спростилась процедура реєстрації періодичних видань – газет і журналів, була ліквідована жорстка цензура. Це значно розширило тематику статей, з`явилося багато нових видань.