
- •1.Українська культура/культура України
- •2. Місце укр культури в рег світу
- •3.Західні й східні впливи в процесі формування української культури
- •4. Особливості культур і генез різних груп слов’ян
- •5.Зародження культури Київської Русі.
- •6. Візантія та культура Київської Русі.
- •7. Ярослав Мудрий, Володимир Мономах як культурні діячі.
- •8. Візантійський канон сакрального мистецтва
- •9. Культурна спадщина Галицько-Волинського князівства
- •10. Литовська доба в культурному розвитку України
- •11. Культурне значення Люблінської унії.
- •12.Павло Русин і Юрій Котермак (Дрогобич)
- •13.Книгодрук на українських землях.
- •14. Епос 15-17ст.
- •15.Театр. 15-17ст.
- •16.Іконопис 15-17ст
- •17. Українські релігійні братства.
- •18. Острозька академія
- •20. Козаччина в українській культурі
- •21. Феномен Енеїди
- •22. Берестейська унія
- •23. Культура і освіта України і Московії напередодні Переяславської Ради.
- •24. Культура і освіта України доби Гетьманату.
- •25. Культурна ситуація України за часів гетьмана Розумовського.
- •26. Григорій Сковорода.
- •27. Феофан Прокопович.
- •28. Харківський університет початку 19 століття.
- •29)Кирило-Мефодіївське братство.
- •30) Емський і Валуєвський указ
- •31) Петро Могила.
- •32. Культурні процеси в Галичині:Руська трійця
- •33. Українське бароко
- •34. Українське просвітництво
- •35. Новий етап українського відродження кін XIX початок XX
- •36. Культурні процеси національно-визвольної доби.
- •37. Комуністична «українізації»
- •38. Терор проти української культури у 30-50і рр хх ст
- •39. Шістдесятництво
- •40. Культурні процеси перших років незалежності
23. Культура і освіта України і Московії напередодні Переяславської Ради.
Утв Речі Посполитої після Люблінської унії у 1569 р. -Переяславська Рада- 1654 р(Польська доба)
Розвиток української культури - взаємозв'язок з національно-визвольним рухом проти Речі Посполитої, війна 1648-1657 рр.
1620 р. - П.Сагайдачного відновив православну митрополію з центром у Києві (після обєднання з католицькою 1596р) .
Активна діяльність братств. У Києві початок братству -добродійна діяльність Єлизавети Гулечівни, передала в дар монастирю, школі і лікарні свої володіння.
осердям культури у Києві стали Печерська лавра і Київське братство. У 1632 р. митрополит Петро Могила, провів ряд реформ, що сприяли відновленню авторитету православної церкви.
до середини XVII ст. - близько 40 різних друкарень,з'явилися літописи, які відобразили найбільш яскраві і важливі події того часу - формування козацтва, Визвольну війну 1648-1657 р. та ін. - літопис Самовидця, Григорія Грабянки, Самійла Величка, монастирські літописи.
меценатською діяльність - князь Костянтин Острозький, князь Юрій Слуцький, Єлизавета (Галшка) Гулечівна. Однак більшість українських феодалів, верхівка духовенства в умовах панування Речі Посполитої віддалялися від національної культури — мови, традицій, православної віри і сприймали польську.
XVII ст. - в ході Хмельниччини утвердження форм національної державності, полкового розподілу, місцевого самоврядування - масове відкриття початкових шкіл. Своя школа- в Запорозькій Січі. Офіційна гетьманська влада опікувалася створенням і підтриманням освітньої системи .
1632-П.Могила –Києво-Могилянська колегія
провідна школа художників сформувалася у XVII ст. в київських монастирях
народжується народний ляльковий театр – вертеп
Московія- початок бароко прийшов лише 1680рр-пізніше ніж в Україні. Все мистецтво було під впливом церкви, лише в результаті реформ Петра 1- звільнення від впливу(до поч. 18 ст)
24. Культура і освіта України доби Гетьманату.
Гетьма́нщина або Ві́йсько Запоро́зьке (1649 – 1764) — українська козацька ,утворилася внаслідок козацького повстання в Речі Посполитій — Хмельниччини.(1764-указ Кати )
книгодрукування- заборонені публікації українською мовою, введені цензурні обмеження, в 20-х роках XVIII століття(інструкції друкарням) ;
У XVIII столітті найбільші досягнення поетичного мистецтва були пов'язані з ім'ям Григорія Сковороди.
гетьманська влада опікувалася створенням і підтриманням освітньої системи шкільництва. До початку XVIII ст. в Україні нараховувалися сотні шкіл (Лівобережжі понад 1000) Практично в кожному великому селі, в містечках і містах були школи.
В КМ колегіумі - вчилися діти всіх станів — від аристократів до козаків і селян, був гуртожиток, навчалися, крім українців, росіяни та білоруси, а також 127 студентів з європейських країн. У 1701 році гетьман Мазепа звання академії.
У 1700 році колегіум з'явився у Чернігові, в 1726 — у Харкові, у 1738 — у Переяславі. У XVI — першій половині XVIII -широко розповсюдилася шкільна справа та ідеї освіти(+ доступність, нестановий, демократичний характер освіти, всі могли вчитися, оскільки навчання було безкоштовним)
1729 р. --- Петро III звелів переписати з української мови на російську всі державні постанови і розпорядження.1763 р. — Катерина II заборонила викладати українською мовою в Києво-Могилянській академії.
Українське( козацьке ) бароко в архітектурі живописі (поєднання місцевих архітектурних традицій та європейського бароко) ,І.Мазепа- збудовано 12 храмів, відреставровано близько 20 церков.
в архітектурі з'являються елементи стилю бароко(тип споруд -козацький собор - п“ятикупольний, з чотирма однаковими фасадами(Миколаївський собор в Ніжині, Георгіївський - у Видубецькому монастирі, дзвіниця Далеких печер Києво-Печерської лаври). у XVII ст. на кошти козацької старшини були перебудовані у новому бароковому стилі древні Софійський і Михайлівський золотоверхі собори