18. Острозька академія

Саме з Острозькою академією пов'язується ренесанс України, XVII ст. стало «золотим віком української культури». Заснував Острозьку слов'яно-греко-латинську академію у 1576 році перший магнат на руських землях Речі Посполитої, керівник оборони земель України від татарських набігів, меценат друкарства та літератури, опікун православної церкви князь Василь-Костянтин Острозький. Острозька академія стала першою школою вищого типу, яка формувала кадри для розвитку культури. Велику суму коштів на розбудову академії надала також племінниця князя Василя-Костянтина Острозького – княжна Гальшка Острозька. В основу діяльності Острозької академії було покладено традиційне для середньовічної Європи вивчення семи вільних наук (граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, музики, астрономії), а також вищих наук: філософії, богослів'я, медицини. Спудеї Острозької академії вчили п'ять мов: слов'янську, польську, давньоєврейську, грецьку, латинську. Острозький культурно-освітній центр, який окрім ОА включав ще літературно-публіцистичний гурток та видавництво. Першим ректором Академії був письменник-полеміст і поет Герасим Смотрицький. Поч. 1620-х – час її найвищого розквіту. Вона зав'язала тісні міжнародні стосунки з різними освітніми та науковими центрами Європи, зокрема, з Грецією, Балканськими країнами, а також з Австрією, Литвою. Вихованці ОА працювали вчителями, перекладачами, літераторами, друкарями, проповідниками, секретарями в державних і приватних установах, ставали релігійними діячами. На жаль, не всі імена зберегла для нас історія. До випускників ОА зараховуються Єлисей Плетенецький, Іов Борецький, що заклали основи КМА; Мелетій Смотрицький, автор «Грамматіки славенської(правила правопису, які стали моделлю для інших слов'янських мов. був знаменитий; гетьман запорозького козацтва Петро Конашевич-Сагайдачний. В Острозькому осередку - найпотужніше тогочасне українське видавництво. Власна папірня, бібліотека з латинських, грецьких і церковнослов'янських видань. Занепад ОА почався після смерті кн. В.-К. Острозького. Сформований тип національного ВНЗправославного спрямування –був перенесений до Києва до Києво-Могилянської академії, звідки поширився до Молдавії та Москви. Відродження ОА в незалежній Україні - у 1994 році з Указу Президента України Л.Кравчука. Структура ОА сьогодні: чотири факультети: правничий, економічний, гуманітарний, іноземної філології. 19. Києво-Могилянська академія.

Виникненню Києво-Могилянської академії передував культурно-національний рух. Свідомі громадяни, інтелігенція і козацтво об'єдналися: найголовнішим завданням вважали гідне виховання громадян. Поступово до Києва потягнулись культурно-освітні діячі з різних земель України. Просвітники гуртувались навколо друкарні Києво-Печерського монастиря. Ккиянка із шляхетського роду Волині Галшка Гулевичівна. 15 жовтня 1615 р. вписала до Київських маґістратських книг дарчу, за якою свій дім з землею дарувала під фундування монастиря й школи для дітей “народу православного. Таким чином, 15 жовтня 1615 р. розпочала свою діяльність школа, яка ввійшла в історію як Київська братська школа, родоначальниця Києво-Могилянської академії. Велику підтримку Братська школа отримала від гетьмана Війська Запорізького Петра Конашевича Сагайдачного. Традицію, покладену Петром Сагайдачним - підтримувати Київську братську школу, продовжили й наступні гетьмани Війська Запорізького й України, зокрема, Іван Петрижицький, Богдан Хмельницький, Іван Самойлович, Іван Мазепа ПЕРШИЙ РЕКТОР У І615-1619 рр. ІовБорецький, У 1619-1620 рр. ректором був Мелетій Смотрицький. В 1631 р. виникла ще одна школа в Києві – Лаврська, що у вересні 1632 р. вона об'єдналась з Київською братського школою у Київську колеґію. Її керівником став Петро Могила. Він зумів перетворити Колеґію на заклад європейського типу. Тут вивчався курс наук, властивий для західноєвропейських університетів, досягнення світової історії, літератури, поезії, філософії. Вчилися латиною, вивчалися також грецька й польська. Професори для викладання в Колеґії Могила стажувалися у закордонних університетах. Незабаром Колеґія вже сама готувала викладачів, державних діячів, високоосвічених богословів. Петро Могила забезпечував викладачів і неімущих студентів засобами для життя і навчання, збудував першу бурсу, нове кам'яне приміщення під школу, яка є й сьогодні на території КМА На честь Петра Могили Колеґія стала іменуватися КМА. 1658 р., КМА надавались свобода віросповідання і статус вищої школи, тобто статус Академії. (гетьман Іван Виговський, вихованець Колеґії, підписав з Польщею Гадяцький трактат)Таким чином, Києво-Могилянська академія була першим у Східній Європі православним вищим навчальним закладом, офіційно удостоєним цього звання. + право відкривати підлеглі їм школи. Академія не лише навчала молодь, але фундували бібліотеки, розвитку культури, мистецтва, літератури, музики, театру. Повний курс навчання в КМА тривав 12 років. Але студенти мали право вчитися в ній скільки бажали без вікового обмеження. Студентів ніколи не карали і не відчисляли. Вивчалися поетика, риторика. Поетами, які вийшли з КМА, київська поетична школа (Феофан Прокопович, Григорій). В КМА зародився і став професійним театр+ вертеп, інтермедія. КМА - центром філософської думки в Україні. У ІІ пол XVIII ст. відкриті спеціальні класи чистої математики. Архітектура:, спецкласу не було, АЛЕ випускников КМА ІванГригорович-Барський – архітектор більше 30 споруд у Києві. Природничі науки - астрономія, біологія, мінералогія, зоологія та інші, які поступово відділяються від філософії Медичний курс був відкритий в 1802 р., В КМА навчали прийомам малювання, графіки й живопису. З середини XVII ст. в Академії існує хорова школа. (Хори= 300 і більше чол.). Книгозбірня Київської академії:П. Могила передав Колеґії всю свою бібліотеку - 2131 книгу вітчизняних і зарубіжних видань. Так склалась традиція дарувати Академії книги. Вихованцями Києво-Могилянської академії були майбутні гетьмани Юрій Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Михайло Ханенко, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Данило Апостол, Іван Скоропадський, наказний гетьман Павло Полуботок. Києво-Могилянська академія була першим вищим навчальним закладом і довгий час єдиним для всієї Східної православної Європи. Уже в 40-х рр. XVII ст. в Академії навчається молодь із різних міст Росії, Немало українців, вихованців Київської академії, стали відомими державними діячами Росії. засновниками ряду шкіл в Росії й Білорусі. Слов'яно-греко-латинської академія (1701) - першоий ВНЗ Росії відкрив Стефан Яворський/ Катерина ІІ>> знищення укр..ідентичності>> Указом Синоду від 14.08.1817 р. Академію було закрито.