Екологія і охорона довкілля
Автомобільний парк, один з основні джерела забруднення довкілля, зосереджений, переважно, у містах. Якщо середньому у світі на 1 км2 території доводиться п'ять автомобілів, то щільність в найбільших містах розвинених країн у 200-300 разів більше.
В усіх країнах світу триває концентрація населення великих міських агломераціях. З розвитком міст та зростання міських агломерацій все більшої актуальності набуває вчасна й якісне обслуговування населення, охорона довкілля негативної дії міського, особливо автомобільного, транспорту. Нині у світі налічується 300 млн. легкових, 80 млн. вантажних автомобілів і роблять приблизно 1 млн. міських автобусів.
Автомобілі спалюють дуже багато цінних нафтопродуктів, завдаючи одночасно суттєвої шкоди навколишньому середовищі, переважно атмосфері. Оскільки переважна більшість автомобілів сконцентрована у великих і найбільших містах, повітря міст як збіднюється киснем, а й забруднюється шкідливими компонентами відпрацьованих газів. За даними статистики США, всі види транспорту дають 60% загальної кількості забруднень, що у атмосферу, промисловість – 17%, енергетика – 14%, інші – 9% викликають опалення будинків та інших об'єктів і знищення відходів.
Ефективним заходом зниження шкідливого впливу автомобільного транспорту на городян є організація пішохідних зон які з забороною в'їзду транспортних засобів на житлові вулиці. Менш ефективне, а більш реальне захід – це запровадження системи перепусток, дають декларація про в'їзд до пішохідну зону лише спеціальним автомобілям, власники яких живуть у конкретної зоні житловий забудови. У цьому може бути повністю виключений наскрізний проїзд автотранспорту через житловий квартал.
Для зниження шкідливого впливу автомобільного транспорту потрібно винесення із міської риси вантажних транзитних потоків. Вимога це у діючих будівельних нормах і правилах, але дотримується рідко.
Одне з основні джерела галасу зчинив на місті – автомобільний транспорт, інтенсивність рухи якого постійно росте. Найбільші рівні шуму 90-95дБ відзначаються на магістральних вулицях міст із середньої інтенсивністю руху 2-3 тис. і більше транспортних одиниць на годину.
У разі сильного міського галасу зчиняється постійна напруга слухового аналізатора. Це призводить збільшення порога чутності (10дБ більшість людей нормальним слухом) на 10-25дБ. Шум утрудняє чіткість мови, особливо в його рівні понад 70дБ.
Збитки, який йде на слуху сильний шум, залежить від спектра звукових коливань й правничого характеру зміни. Небезпека можливої втрати слуху через галасу зчинив на значною мірою залежить від індивідуальних особливостей людини.
Основною причиною забруднення повітря залежить від неповному і нерівномірному згорянні палива. Усього 15% його витрачається рух автомобіля, а 85% «летить на вітер». До того ж камери згоряння автомобільного двигуна – це своєрідний хімічний реактор, синтезирующий отруйні речовини і викидають в атмосферу. Навіть безневинний азот з атмосфери, потрапляючи до камери згоряння, перетворюється на отруйні окисли азоту.
У відпрацьованих газах двигуна внутрішнього згоряння (ДВС) міститься понад 170 шкідливих компонентів, їх близько 160 – похідні вуглеводнів, прямо зобов'язані своєю появою неповного згоранню палива на двигуні. Наявність у відпрацьованих газах шкідливі речовини зумовлено зрештою виглядом та умовами згоряння палива.
Відпрацьовані гази, продукти зносу механічних частин 17-ї та покришок автомобіля, і навіть дорожнього покриття становлять близько половини атмосферних викидів антропогенного походження. Найбільш дослідженими є викиди двигуна і картера автомобіля. До складу цих викидів, крім азоту, кисню, вуглекислого газу й води, входять такі шкідливі компоненти, як окис вуглецю, вуглеводні, окисли азоту NO та сірки, тверді частки.
Склад відпрацьованих газів залежить роду застосовуваних палива, присадок і трансмісійних мастил, режимів роботи двигуна, його технічного стану, умов руху автомобіля та інших. Токсичність відпрацьованих газів карбюраторних двигунів обумовлюється переважно змістом окису вуглецю і окислів азоту, а дизельних двигунів – окислів азоту NO та сажі.
До шкідливих компонентів належить і тверді викиди, містять свинець і сажу, лежить на поверхні якої адсорбуються циклічні вуглеводні (окремі мають канцерогенні властивості). Закономірності поширення у навколишньому середовищі твердих викидів від закономірностей, притаманних газоподібних продуктів. Великі фракції (діаметром більше однієї мм), осідаючи неподалік центру емісії лежить на поверхні ґрунтів та рослин, зрештою, накопичуються у верхній шарі ґрунту. Дрібні фракції (діаметром менш 1 мм) утворюють аерозолі й поширюються з повітряними масами великі відстані.
У таблиці основних забруднювачів повітряної середовища, складеної Організацією Об'єднаних Націй, окис вуглецю, позначений силуетом автомобіля, слід за місці.
Рухаючись зі швидкістю 80-90 км/год. загалом автомобіль перетворює в вуглекислоту стільки ж кисню, скільки 300-350 людина. Але річ вуглекислоти. Річний вихлоп одного автомобіля – це 800 кг окису вуглецю, 40 кг окислів азоту та більш 200 кг різних вуглеводнів. У цьому вся наборі дуже підступна окис вуглецю. Через високої токсичності її припустиму концентрацію в атмосферному повітрі має перевищувати 1 мг/м3. Відомі ситуації трагічної загибелі людей, запускали двигуна автомобілів при закритих воротах гаражу. У одномісному гаражі смертельна концентрація окису вуглецю виникає вже 2-3 хвилини після включення стартера. Холодної пори року, зупинившись для нічлігу обабіч дороги, недосвідчені водії іноді включають двигун для обігріву машини. Через потрапляння окису вуглецю до кабіни такий нічліг може бути останнім.