9. Система вправ з мови

Види вправ за дидактичною метою
Підготовчі	Для актуалізації набутих раніше знань і навичок
Вступні	Для глибшого усвідомлення нового матеріалу вироблення умінь і навичок
Тренувальні	Для закріплення і удосконалення мовних умінь, навичок – різні види мовного розбору, навчальні диктанти, заміна одних мовних одиниць іншими, складання речень та ін.
Завершальні	Для застосування набутих умінь і навичок у нових умовах – проблемні завдання, творчі роботи (твори-мініатюри: лист, дума, казка, реклама, перевтілення, етюд, поезія)

10. Структура уроку вивчення нового матеріалу

11. Схема аналізу уроку

1. Тема, мета, тип уроку, його місце в системі уроків вивчення конкретної теми (розділу). Доцільність і пропорційність розподілу часу на структурні компоненти.

2. Особливості організації початку уроку (використання аутотренінгів, музикотерапія, визначення підтексту епіграфа, умотивування його з темою уроку, формулювання проблемних питань, мотивація необхідних знань та ін.).

3. Методика перевірки знань, умінь та навичок учнів. Зміст питальника завдань, вправ, наявність самостійної роботи, диференційованого підходу на цьому етапі уроку. Якість відповідей учнів. Підведення підсумків домашньої роботи. Об’єктивність, мотивування в оцінюванні учнів. Причини відсутності цього етапу на уроці.

4. Способи актуалізації опорних знань, умінь і навичок (якщо це було метою попереднього етапу – вказати).

5. Форми, методи і прийоми вивчення нового матеріалу, їх доцільність. Ефективність використання наочності, ТЗН. Активність учнів на цьому етапі уроку.

6. Методика первинного закріплення вивченого матеріалу. Зміст і характер завдань, вправ. Відповідність дидактичного матеріалу триєдиній меті уроку.

7. Зміст домашнього завдання, методика його пояснення, інструкція до виконання. Використання диференційованого та індивідуального підходу.

8. Підведення підсумків уроку. Відповідність поурочних балів критеріям оцінювання навчальних досягнень учнів.

9. Висновки, чи досягнута мета уроку (якщо ні, то чому). Правильність, нормативність мовлення вчителя і учнів, якою була взаємодія вчителя з учнями на вербальному рівні – добродушна, зацікавлювальна (наприклад, висловлювання вчителя: «Давай подумаємо разом», «Не хвилюйся»; «Молодець!»; «У тебе світла голова», «Сміливіше», чи, навпаки, надміру строга, авторитарна (висловлювання: «Замовкни!»; «Це твої проблеми!»; «Що ти можеш сказати путнього?!»; «Це побачить навіть осел!»). Рекомендації щодо покращання якості роботи вчителя й учнів на уроці.

Якщо аналізується урок закріплення знань, умінь, навичок (узагальнення та систематизація вивченого; повторення теми, розділу), то після п. 1–3 потрібно вказати про здійснення на уроці закріплення (узагальнення і систематизації чи відповідно повторення) теоретичних відомостей та удосконалення практичних навичок учнів; про ефективне співвідношення на уроці різних видів робіт; про рівень самостійності школярів, диференційований та індивідуальний підхід до навчання, роботу в парах, групах на етапі закріплення матеріалу (узагальнення чи повторення – залежно від типу уроку).