2.Характеристика естераз, основні підкласи та їх роль в обміні речовин.

До класу гідролаз відносять ферменти, що прискорюють реакції розщеплення (а інколи і синтезу) органічних сполук за участю води: R'R"+HOH –> R'H+R"OH.

Залежно від характеру субстрату, що піддається гідролізу, гідролази поділяють на ряд підкласів, серед яких найбільш важливі наступні:

• естерази, що прискорюють реакції гідролізу складних ефірів;

• глікозидази, що прискорюють реакції гідролізу глікозидів, у тому числі вуглеводів;

• пептидгідролази, що прискорюють реакції гідролізу (а в особливих випадках і синтезу) білків, пептидів і інших сполук, що містять пептидні зв'язки;

• гідролази, що діють на С—N-зв’язки, що відрізняються від пептидних (наприклад, амідази і т. п.).

Естерази каталізують реакції гідролізу складних ефірів спиртів з органічними і неорганічними кислотами. Найважливішими підпідкласами естераз є гідролази ефірів карбонових кислот і фосфатази.

Карбоксиестерази. Каталізують гідролітичне розщеплення триацилгліцеридів.

Серед карбоксиестераз виділяється фермент ліпаза, яка прискорює гідроліз зовнішніх, тобто α-складноефірних, зв'язків в молекулах триацилгліцеринів (жирів):

Фосфоестерази (фосфатази). Каталізують гідроліз фосфорних ефірів. Особливо широко поширені фосфатази, що діють на складні ефіри фосфорної кислоти і вуглеводів, наприклад глюкозо-1-фосфатаза:

Дія фосфатаз виявляється в широкому спектрі рН від 3 до 9. Більшість з них має широку субстратну специфічність.

Особливо важливі для регуляції процесів життєдіяльності протеїнфосфатази, що забезпечують відщеплення фосфату від фосфорильованих білків, внаслідок чого змінюється їх біологічна, зокрема ферментативна, активність.

Пектинестерази (пектази). Каталізують гідроліз пектинових речовин. Пектаза розщепляє складно-ефірний зв’язок з утворенням вільної полігалактуронової кислоти та метилового спирту.

3.Бродіння, спільність хімізму всіх типів бродінь вуглеводів

• Бродіння  (також зброджування, ферментація), це анаеробний метаболічний розпад молекул (наприклад, глюкози) за допомогою мікроорганізмів. Найчастіше, кажучи про бродіння, мають на увазі перетворення цукру на спирт за допомогою дріжджів, але, наприклад, при виробництві кефірувикористовується бродіння за допомогою інших бактерій.

• Спиртове бродіння — ферментативний процес неповного окислення гексоз з утворенням спирту.

• Молочнокисле бродіння — процес анаеробного окислення вуглеводів, кінцевим продуктом при якому виступає молочна кислота

• Метанове бродіння — метод біотехнології, здатний перетворювати більшість полімерних та інших органічних матеріалів на метан і вуглекислий газ за анаеробними умовами.

• Пропіоновокисле бродіння — шлях анаеробного окиснення вуглеводів, що здійснюється бактеріями родини Propionibacteriaceae, кінцевими продуктами є пропіонова та оцтова кислоти, а також вуглекислий газ.

• Маслянокисле бродіння — шлях анаеробного окиснення вуглеводів, що здійснюється бактеріями родів Clostridium, Butyrivibrio, Eubacterium таFusobacterium, кінцевими продуктами є масляна та оцтова кислоти, етанол, ацетон, ізопропанол, бутанол, а також вуглекислий газ і водень.

• Лимоннокисле бродіння — окислення вуглеводів, деяких спиртів і органічних кислот до лимонної кислоти плісневими грибами з родів Aspergillus і Penicillum

Білет № 15