9. Соціальне партнерство. Демократизація управління виробництвом.

Соціа́льне партне́рство — це сукупність соціально-екномічних відносин між представниками працівників, роботодавців та держави спрямоване на співробітництво, пошук компромісів, підготовку пропозицій щодо прийняття ними узгоджених рішень з питань соціально-трудових відносин, що виражає принцип соціальної політики держави..

До основних принципів соціального партнерства відносять: дотримання норм законодавства; повноважність представників сторін; рівноправ'я сторін в свободі вибору і обговоренні питань, які складають вміст колективних договорів і відносин; добровільність сторін в прийнятті на себе зобов'язань; систематичність контролю і відповідальність за виконання зобов'язань.

Демократизація управління - шлях підвищення ефективності організації. Демократизація управління включає широке коло питань: залучення великої кількості працюючих до управління за рахунок передачі їм майна (акції та інші цінні папери); використання закону децентралізації управління; нововведення в управлінських структурах. Демократизація управління базується на таких взаємовідносинах керівника і підлеглих, коли дії керівника викликають позитивну відповідну реакцію.

10. Соціальна політика в Україні. Пенсійне законодавство України.

Соціальна політика — це діяльність державних і громадських інститутів, суспільних груп та окремих осіб (суб’єктів соціальної політики), спрямована на реалізацію соціальних потреб людини, що забезпечують її життєдіяльність і розвиток як соціальної істоти на основі принципу соціальної справедливості за беззастережного дотримання її громадянських прав та свобод.

Її мета — забезпечити гідний рівень життя, який виражається у певній кількості та якості споживчих благ і послуг.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на

забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати

працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них

обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсія є однією з гарантій забезпечення непрацездатних громадян у встановлених законодавством випадках. Для непрацюючих пенсіонерів пенсія фактично є основним джерелом засобів існування, що замінив попереднє – заробітну плату.

Пенсія – це зароблена працею приватна власність громадянина, право на яку відповідно до ст. 41 Конституції України, охороняється законом.

Жінкам- з 60 р.(або в 55, якщо є стаж 30 р.), чоловікам- 62 р.

Стаття 2 Закону України “Про пенсійне забезпечення” визначає, що до державних пенсій належать: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

На відміну від трудових пенсій, розмір яких визначається стажем, заробітком, умовами праці, соціальні пенсії враховують лише соціальну незахищеність непрацездатних громадян.