Основні напрямки соціальної політики:

♦ гарантування мінімальної заробітної плати і регулювання доходів у цілому;

♦ забезпечення зайнятості населення і надання допомоги на випадок безробіття;

♦ індексація фіксованих доходів і захист грошових заощаджень населення (вклади в банках, державні облігації, страхові поліси);

♦ надання допомоги найбіднішим верствам населення;

♦ створення умов для самореалізації людини (вільний вибір професії, сфери і місця праці, здобуття бажаного рівня загальної і спеціальної освіти, матеріальна підтримка і перекваліфікація тимчасово непрацюючих осіб);

♦ забезпечення охорони здоров'я населення незалежно від рівня доходів.

У результаті того, що в Україні мінімальний розмір заробітної плати значно нижчий за прожитковий рівень, переважна частина населення опинилась за межею бідності. Так, за підрахунками за період 1996—1999 рр. 50 % населення було віднесено до бідних; 10 % — до зони ризику збідніти; 30 % — до тих, що мають середні доходи, а решта 10 % — до заможних .

Низький рівень оплати праці справляє вкрай негативний вплив на економічний розвиток; він не дає можливості нормального відтворення робочої сили. В Україні відбувся різкий розрив між вартістю робочої сили і оплатою праці, що спричинює відтворення робочої сили на звуженій основі. Формами прояву цього явища є скорочення середньої тривалості життя населення, погіршання здоров'я нації, зниження освітнього і кваліфікаційного рівня працівників і зростання армії безробітних. Природно, невисока заробітна плата скорочує сукупний попит і заважає зростанню виробництва. Будь-яка економія на заробітній платі є несприятливою для економічного розвитку, оскільки обмежує можливості людського фактора виробництва.

42. Розробка і планування фонду оплати праці.

План праці й заробітної платні — один із розділів поточного плану господарсько-фінансової діяльності фірми. Метою його розробки є визначення необхідної кількості і складу персоналу підприємства, а також планування коштів на оплату і стимулювання праці.

У плані праці й заробітної плати слід передбачити:

♦ планування кількості персоналу за категоріями;

♦ планування фонду заробітної плати;

♦ план підготовки і підвищення кваліфікації персоналу;

♦ визначення оптимального співвідношення між кількістю різних категорій

працівників фірми (аудиторів, асистентів, фахівців інших спеціальностей);

♦ зниження трудомісткості за рахунок удосконалення інформаційних систем і методик перевірок;

♦ забезпечення приросту клієнтів та аудиторських послуг без збільшення кількості персоналу;

♦ удосконалення форм і систем заробітної плати;

♦ встановлення найраціональнішого співвідношення в оплаті праці окремих категорій працівників відповідно до кількості та якості їхньої праці;

♦ зіставлення показників із праці й заробітної плати з іншими показниками поточного плану;

♦ дотримання співвідношення між зростанням продуктивності праці й зростанням заробітної плати.

Інформаційна база для розробки плану із праці:

♦ законодавчі та нормативні акти, які регулюють трудові відносини і встановлюють державні гарантії з питань праці та її оплати, прогноз очікуваних змін у даному питанні;

♦ стратегічний план розвитку фірми;

♦ матеріали аналізу стану використання трудових ресурсів, продуктивності праці й ефективності стимулювання персоналу фірми;

♦ матеріали дослідження і прогнозування кон'юнктури ринку праці в регіоні діяльності фірми.