1. Бухгалтерський облік, його завдання та принципи ведення.

Відповідно до ЗУ «Про БО та фінансову звітність в Україні» № 996-XVI від 16.07.1999р. (ст. 1),бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Основними завданнями БО в бюджетних установах є:

• збір, обробка та відображення первинних даних про стан діяльності установ;

• систематизація, групування та зведення даних з метою одержання підсумкової інформації про фінансові і господарські операції бюджетних установ;

• забезпечення достовірною інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів облікової інформації про функціонування установ;

• формування інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання і контролю за діяльністю бюджетних установ;

• цільове використання бюджетних коштів;

• ефективне використання бюджетних коштів;

• контроль за дотриманням фінансової дисципліни;

• ведення обліку за встановленими правилами та нормами.

Згідно з НМОУ № 363 «Про затвердження Положення з БО в ЗСУ» від 21.06.1997р., головними завданнями БО є:

• формування повної й достовірної інформації про господарську діяльність та її результати й фінансово-майновий стан військової частини;

• запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності військової частини і виявлення внутрішньогосподарських резервів з метою їх мобілізації й ефективного використання;

• забезпечення систематичного контролю за ходом виконання кошторису військової частини, станом розрахунків з організаціями, установами, підприємствами, військовослужбовцями і працівниками, використанням матеріальних запасів і коштів та їх збереженням;

• сприяння поліпшенню фінансово-господарської діяльності військової частини та забезпечення її боєготовності й боєздатності.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах (ст.4 ЗУ «Про БО та ФЗ»):

• обачність - застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

• повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

• автономність - кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства;

• послідовність - постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності;

• безперервність - оцінка активів та зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність буде тривати далі;

• нарахування та відповідність доходів і витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

• превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

• історична (фактична) собівартість - пріоритетною є оцінка активів підприємства, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

• єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці;

• періодичність - можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.