
- •Джерела фінансового права
- •12. Фінансовий контроль: поняття , види та методи
- •13. Поняття та суб’єкти фінансового контролю
- •16.Міжбюджетні відносини в україні.
- •17.Поняття та види міжбюджетних трансфертів за Бюджетним кодексом.
- •18.Поняття бюджетного права. Особливості бюджетних правовідносин.
- •19.Порядок розгляду проекту бюджету за Бюджетним кодексом України.
- •21.Стадія бюджетного процесу:поняття та види.
- •1. Складання проектів бюджетів.
- •2. Розгляд та прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.
- •3. Виконання бюджету, в тому числі за необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети.
- •4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
- •22. Бюджетні повноваження України. Особливості інституту бюджетних повноважень.
- •23. Зміст актів про бюджет
- •Глава 7. Бюджетний процес в Україні 177
- •Глава 7. Бюджетний процес в Україні 179
- •Глава 7. Бюджетний процес в Україні 181
- •24. Доходи місцевих бюджетів. Закріплені, власні та регулюючі доходи.
- •25. Поняття та види розпорядників бюджетних коштів. Їх повноваження.
- •26. Поняття і зміст бюджетного процесу.
- •27. Порядок складання проекту бюджету.
- •28. Порядок розгляду та затвердження бюджету.
- •29. Порядок виконання державного бюджету.
- •30. Порядок складання і затвердження звіту про виконання бюджету.
- •31. Державний борг. Поняття, види та форми.
- •31. Поняття державного боргу
- •32. Кошторис: поняття, види, правове значення.
- •33. Поняття та зміст кошторисно-бюджетного фінансування.
- •34. Видатки державного бюджету. Особливості правовідносин у галузі видатків.
- •35. Правове регулювання видатків на утримання органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
- •36. Доходи державного бюджету: поняття та види.
- •37. Неподаткові доходи: поняття, види та особливості провового регулювання
- •38. Державне мито: поняття та порядок справляння
- •40. Поняття та склад податкової системи України
- •41. Місцеві податки та збори: загальна характеристика та види.
- •42 Податкові правовідносини(по конспекту)
- •43. Поняття та види елементів податку
- •44. Поняття податку, ознаки класифікація
- •1.2 Платники податку
- •133.1. Платниками податку з числа резидентів є:
- •1.3 . Об'єкт оподаткування
- •2.Стаття 134. Об'єкт оподаткування
- •48 Податок на доходи громадян України
- •49Відповідальність за порушення податкового законодавства(по конспекту)
- •50. Непрямі податки
- •51. Банківська сис-ма України за зу «Про банки і банківську діяльність»
- •53. Правові основи грошової системи україни
- •54. Відповідальність за порушення порядку проведення касових операцій
- •55. Правові засади обігу готівки. Ліміт каси: поняття та порядок встановлення.
- •56. Порядок відкриття рахунків в фінансових установах
- •57. Правові основи організації безготівкових розрахунків в Україні
- •58. Фінансово-правові відносини в галузі без рахункових розрахунків
- •5 Груп вц:
- •60. Поняття валюти, валютних цінностей, валютних правовідносин.
- •4. Міндоходів України відповідно до покладених на нього завдань:
- •6. Міндоходів України для виконання покладених на нього завдань має право:
- •7. Міндоходів України здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи.
58. Фінансово-правові відносини в галузі без рахункових розрахунків
Організація безготівкових розрахунків в Україні регламентується законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", нормативно-правовими актами НБУ, у т. ч. Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.
Учасники безготівкових розрахунків відкривають рахунки в порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами НБУ з питань відкриття та використання рахунків, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).
Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються учасниками безготівкових розрахунків у банку, що їх обслуговує, лише на підставі заяви про відкриття акредитива, заяви про перерахування коштів тощо.
При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись такі операції: акредитивна, інкасова, вексельна, розрахунковими чеками та платіжними дорученнями.
Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів у встановлених законодавством випадках. Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією. Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку у формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.
Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків приймаються банками до виконання виключно в межах наявних на цих рахунках коштів або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках. У разі відсутності/недостатності коштів на рахунку платника банк не здійснює обліку заборгованості платника, не сплаченої у строк, та не веде реєстру розрахункових і виконавчих документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій у межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.
Будь-який розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше двох), із використанням електронно-обчислювальних та друкарських машин (далі — технічні засоби), за один раз із використанням копіювального або самокопіювального паперу. Дозволяється заповнювати розрахунковий документ від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору). Перший примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення) має містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) та підписи/підпис відповідальних осіб/ особи. Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використовувати факсиміле, а також виправляти та заповнювати розрахунковий документ у кілька прийомів.
Банки приймають до виконання тільки розрахункові документи:
• своїх клієнтів, які подають їх до банку у порядку, передбаченому договорами про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів;
• клієнтів інших банків або органів Державного казначейства, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки або органи Державного казначейства.
Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня.
+ попереднє питання(57)
№ 59 Правовий режим валютних операцій(Законодавство яким регулюється це питання: ЗУ «Про НБУ», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», ГК ст. 387 Стаття 387. Валютна виручка від зовнішньоекономічної діяльності
1. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності після сплати
передбачених законом податків та зборів (обов’язкових платежів)
самостійно розпоряджаються валютною виручкою від проведених ними
операцій, крім випадків запровадження Національним банком України
вимоги щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній
валюті.)
Основним органом валютного регулюв в УКР є НБУ
Стаття 44. Повноваження в сфері валютного регулювання
та контролю
Національний банк діє як уповноважена державна установа при
застосуванні законодавства України про валютне регулювання і
валютний контроль.
До компетенції Національного банку у сфері валютного
регулювання та контролю належать:
1) видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних
операцій
2) видача та відкликання ліцензій, здійснення контролю, у
тому числі шляхом здійснення планових і позапланових перевірок, за
діяльністю банків, юридичних та фізичних осіб (резидентів та
нерезидентів), які отримали ліцензію Національного банку на
здійснення валютних операцій, в частині дотримання ними валютного
законодавства.
3) встановлення лімітів відкритої валютної позиції для банків
та інших установ, що купують та продають іноземну валюту;
4) встановлення порядку проведення обов’язкового продажу та
розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому
продажу;
5) зміна строків розрахунків за операціями з експорту та
імпорту товарів;
6) застосовування мір відповідальності до банків, юридичних
та фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) за порушення правил
валютного регулювання і валютного контролю.
Зміст системи валю регулюв закріплюється в чинному законолавстві, де визначається:
Суб валют відносин, їх права і обовязки ;
Визначається статус нац валюти
Порядок здійснення валютних операцій, використ. надходжень в іноз валюті, організ розрахунки.
Визнач режим і регулювання валютного курсу
Механізм утворення. Використання офіційних валютних резервів
Механізм здійснення валютного контролю
Обєктом валютного регулювання є операції з валютними цінностями.
Валютні опер :
Опер , повязані з переходом права власності на цінності , за вийнятком опер, які здійсн між резидентом у нашій нац валюті;
Опер повязані з використанням валютних цінностей міжн обігу як засоби платежу;
Опер. Що повязані із ввезенням , пересиланням переказуванням на терит УКр.
Здійснення валютних операцій повязано з валютними цінностями.
Валютні цінності – це матеріальні обєкти визначені законодавством як засоби валютно-фін відносин.