- •Джерела фінансового права
- •12. Фінансовий контроль: поняття , види та методи
- •13. Поняття та суб’єкти фінансового контролю
- •16.Міжбюджетні відносини в україні.
- •17.Поняття та види міжбюджетних трансфертів за Бюджетним кодексом.
- •18.Поняття бюджетного права. Особливості бюджетних правовідносин.
- •19.Порядок розгляду проекту бюджету за Бюджетним кодексом України.
- •21.Стадія бюджетного процесу:поняття та види.
- •1. Складання проектів бюджетів.
- •2. Розгляд та прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети.
- •3. Виконання бюджету, в тому числі за необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети.
- •4. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
- •22. Бюджетні повноваження України. Особливості інституту бюджетних повноважень.
- •23. Зміст актів про бюджет
- •Глава 7. Бюджетний процес в Україні 177
- •Глава 7. Бюджетний процес в Україні 179
- •Глава 7. Бюджетний процес в Україні 181
- •24. Доходи місцевих бюджетів. Закріплені, власні та регулюючі доходи.
- •25. Поняття та види розпорядників бюджетних коштів. Їх повноваження.
- •26. Поняття і зміст бюджетного процесу.
- •27. Порядок складання проекту бюджету.
- •28. Порядок розгляду та затвердження бюджету.
- •29. Порядок виконання державного бюджету.
- •30. Порядок складання і затвердження звіту про виконання бюджету.
- •31. Державний борг. Поняття, види та форми.
- •31. Поняття державного боргу
- •32. Кошторис: поняття, види, правове значення.
- •33. Поняття та зміст кошторисно-бюджетного фінансування.
- •34. Видатки державного бюджету. Особливості правовідносин у галузі видатків.
- •35. Правове регулювання видатків на утримання органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
- •36. Доходи державного бюджету: поняття та види.
- •37. Неподаткові доходи: поняття, види та особливості провового регулювання
- •38. Державне мито: поняття та порядок справляння
- •40. Поняття та склад податкової системи України
- •41. Місцеві податки та збори: загальна характеристика та види.
- •42 Податкові правовідносини(по конспекту)
- •43. Поняття та види елементів податку
- •44. Поняття податку, ознаки класифікація
- •1.2 Платники податку
- •133.1. Платниками податку з числа резидентів є:
- •1.3 . Об'єкт оподаткування
- •2.Стаття 134. Об'єкт оподаткування
- •48 Податок на доходи громадян України
- •49Відповідальність за порушення податкового законодавства(по конспекту)
- •50. Непрямі податки
- •51. Банківська сис-ма України за зу «Про банки і банківську діяльність»
- •53. Правові основи грошової системи україни
- •54. Відповідальність за порушення порядку проведення касових операцій
- •55. Правові засади обігу готівки. Ліміт каси: поняття та порядок встановлення.
- •56. Порядок відкриття рахунків в фінансових установах
- •57. Правові основи організації безготівкових розрахунків в Україні
- •58. Фінансово-правові відносини в галузі без рахункових розрахунків
- •5 Груп вц:
- •60. Поняття валюти, валютних цінностей, валютних правовідносин.
- •4. Міндоходів України відповідно до покладених на нього завдань:
- •6. Міндоходів України для виконання покладених на нього завдань має право:
- •7. Міндоходів України здійснює повноваження безпосередньо та через територіальні органи.
49Відповідальність за порушення податкового законодавства(по конспекту)
Рішення КСУ №7/201 від 30 травня 2001 року.
Податкове правопорушення – це протиправні діяння, дія чи бездіяльність, платників податків, податкових агентів, їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог встановлених податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Ст.109 ПК.
Об’єктом податкового правопорушення – це суспільні відносини, що виникають з приводу сплати податків, інших обов’язкових платежів до бюджету. Залежно від об’єкту податкове правопорушення поділяють на дві групи : правопорушення у сфері податкового контролю і проти порядку обчислення, сплати податків і обов’язкових платежів.
Об’єктивна сторона – протиправні дії чи бездіяльність, суб’єкта податкових правовідносин, за що встановлена юридична відповідальність. Порушення строку порядку подання інформації про відкриття/закриття банківських рахунків, неподання декларації (податкової звітності). Порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків, відчуження майна, що перебуває у податковій заставі без утримання згоди податкових органів (МДІЗ). Порушення правил сплати або перерахування податків. Гл.11 ПК.
Суб’єктами податкового правопорушення – платники податку, податкові агенти, представники платника податку. Фінансові установи (банки), державні органи, фінансові органи, ДКСУ. Ст.110 особи які притягуються до відповідальності. Вина не з’ясовується.
Згідно з роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України відповідальність, установлена податковим законодавством, застосовується лише до платників податків, які мають об'єкт оподаткування і зобов'язані у зв'язку з цим сплачувати відповідний податок, тобто відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та інших обов'язкових платежів і додержання законодавства про оподаткування покладається на платників податків та інших обов'язкових платежів
Види санкцій: адміністративна, кримінальна, цивільна, фінансова відповідальність.
Слід розглянути фінансові санкції за порушення податкового законодавства.
Податковий борг (недоїмка) це сума грошового зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій, самостійно узгодженого платником податку, або в порядку оскарження або не сплачені в установлені строки, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов’язання
Пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання.
Штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
.
50. Непрямі податки
Непрямі́ пода́тки — податки на товари і послуги, що встановлюються у вигляді надбавки до ціни або тарифу, оплачуються покупцями при купівлі товарів та отриманні послуг, а в бюджет вносяться продавцями чи рідше виробниками цих товарів та послуг.
Непрямі податки — податки на продаж, з обігу, на додану вартість, на продаж цінних паперів, на переказ коштів за кордон, на дарування і успадкування, на передачу власності, на матеріально-технічні запаси та обладнання, на монопольне право та привілеї, а також акцизи, гербові збори, прикордонні збори та всі інші податки (збори), крім прямих податків і податків з імпорту.Слід відмітити, що подібне визначення є чисто юридичним і дещо обмеженим з точки зору економічної теорії, однак саме воно використовується у вітчизняному законодавстві.
Характерною особливістю непрямих податків є те, що:
це внутрішні податки які не можуть регулюватися нормами міжнародних договорів, крім договорів, ратифікованих Верховною Радою України, до вступу у силу законів за кожним з вказаних податків;
вони виникають тільки на останньому етапі в процесі реалізації товарів (робіт, послуг) безпосередньо виробником чи торгівельною організацією, а також юридичними і фізичними особами, які ввозять на митну територію України товари, шляхом надбавки до ціни товару (робіт, послуг), що склалася, створюючи нову вартість;
вони стягуються державою незалежно від результатів господарської діяльності платника податків;
непрямими вони є через те, що фактично матеріальні витрати зі сплати податку несе споживач у складі ціни на продукцію, що він придбав.
Тому непрямі податки носять характер податків на споживання. Платник податку (юридична чи фізична особа) виступає як посередник, що нараховує і сплачує податок у бюджет держави!
В світовій практиці існують три види непрямих податків: акцизи, фіскальна монополія і мито. Нині в Україні стягуються акцизи, мито та податок на додану вартість.
Акцизи - це непрямі податки, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни. Бувають специфічні та універсальні акцизи. Також акцизи поділяють на фіксовані та пропорційні. Фіксовані - встановлені на одиницю товару в грошовому вираженні, пропорцій - як відсоток до обсягів реалізації.
Мито встановлюється при переміщенні товарів через митний кордон держави, тобто при ввезенні, вивезенні або транспортуванні транзитом. На відміну від інших непрямих податків стягнення мита має на меті не стільки фіскальні потреби держави, скільки формування раціональної структури експорту і імпорту.
ПДВ – це непрямий податок, який є часткою новоствореної вартості, входить до ціни реалізації товарів і сплачується споживачем до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів.
Перевагами непрямих податків є наступне: швидке надходження їх до бюджету, що дає змогу фінансувати видатки бюджету; непрямі податки охоплюють дуже широке коло товарів і послуг народного споживання, тому є висока ймовірність того, що надходження їх буде досить повним, але ще непрямі податки балансують місцеві бюджети, так як споживання більш-менш рівномірне в територіальному аспекті.
Головним недоліком непрямих податків є те, що їх сплата незалежить від розміру доходів платників. Таким чином, сплата непрямих податків стає тяжким тягарем для платників податків. Отже, в непрямому оподаткуванні, мабуть, потрібно мати широке коло оподатковуваних товарів з досить помірними ставками або взагалі єдиний універсальний акциз. Урахувати інтереси всього суспільства неможливо.
