41) Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.

Антигетьманське повстання - повстання у грудні 1918 р., в результаті якого в Україні на зміну владі гетьмана Павла Скоропадського прийшла Директорія Української Народної Республіки. Передумови: - Павло Скоропадський у своїй політиці притримувався консервативних поглядів. - Оскільки політичною опорою гетьмана були великі землевласники, Скоропадський провів деякі реформи, які не були популярними серед українських селян. -Недовіра до Скоропадського з боку селян підбурювалась есдеками та есерами. Останньою краплею стало проголошення гетьманом «Федеративної Грамоти», в якій ішлося про майбутню федерацію України із Росією. 13 листопада в Києві на засіданні соціалістичних партій України було прийняте рішення про утворення Директорії УНР. Розпочалось антигетьманське повстання. 14 листопада, члени Директорії прибули до Білої Церкви, яка і стала центром повстання. На той час у Білій Церкві стояв Окремий загін Січових Стрільців (Приблизно 1500 солдатів). Однак, все ж таки відчувався брак добре дисциплінованих та озброєних солдатів. Учасники повстання боялись зустрітись із німецькою армією в Києві. Але представники Директорії уклали договір із німецькою армією про нейтралітет.15 листопада на стінах київських будинків з'явились листівки Директорії, які закликали до всенародного антигетьманського повстання. Перші військові дії між гетьманськими військами та Директорією розпочались 16 листопада, коли Січові Стрільці в м. Біла Церква, роззброїли сотню Державної Варти. 18.11.1918- битва під Мотовилівкою, розбито війська Гетьманату.14 грудня 1918 - зречення гетьмана П. П. Скоропадського. Значення. В період Гетьманату історики констатують факт певного економічного та культурного піднесення. Цьому сприяли реформи гетьмана: відновлення приватної власності, підтримка гетьманом вільного підприємництва, широкий збут товарів до Австро-Угорщини та Німеччини. У цей час було налагоджено грошовий обіг, вдосконалено грошову систему, створено державний бюджет, відкрито кілька українських банків, засновано нові акціонерні компанії; створено понад 150 українських гімназій; вийшло з друку кілька мільйонів примірників українських підручників; відкрито два державних університети в Києві та Кам'янці-Подільському; відкрито Українську Академію Наук.

42)Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду п.Скоропадського

Прихильник міцної влади, Скоропадський зробив свою державу диктаторською, за формою, з атрибутами національної традиції – за політичною суттю. Підписання українсько-російської угоди про перемир’я і зараз у багатьох викликає суперечливі погляди і думки. Але ж на той час так було ліпше, бо краще мир, аніж війна. Для захисту незалежності країни, всередині якої перебувало 400 тисяч німецьких солдат, потрібна була боєздатна армія. З планів військової реформи Гетьманату було здійснено немало: основою майбутньої армії стала Сердюцька дивізія, формування Дніпровської дивізії і початок створення Чорноморської флотилії. Це був значний крок вперед у військовому розвитку країни. Та ми можемо цей же факт віднести і до прорахунків у політиці Скоропадського, адже за такий короткий термін (всього кілька місяців) зазначені вище військові утворення не могли стати абсолютно дієвими, функціональними, вони не могли досягнути того необхідного рівня військового розвитку. Заслуговує на особливу увагу його намагання відновити козацький стан, зробити його привілейованим. Великої актуальності набуло аграрне питання. Скоропадський повернув у приватну власність поміщицькі землеволодіння, які були відібрані радянською владою. Гетьман розумів, що поміщики-землевласники – це господарі, які вміють хазяйнувати на землі. Але ж, на превеликий жаль, не могло бути держави, де власниками були б всі і де була б майнова рівність. Серед досягнень культурної політики – українізація всіх сфер життя, зокрема, держапарату та освіти з введенням в ній Закону про обов’язкове вивчення української мови, літератури, історії та географії. Реалізацією політики українізації стало відкриття національних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському. Українська Академія Наук – також наслідок культурно-освітньої політики Скоропадського. Першим президентом УАН став В.Вернадський. Скоропадський також посприяв створенню Національної Бібліотеки, Національного Архіву, Національної галереї мистецтв, Національного історичного музею, Національного театру. За півроку Скоропадський зробив набагато більше, ніж УЦР за весь період свого функціонування. За правління гетьмана майже не спостерігалося внутрішніх конфліктів. Його політика була надзвичайно ефективною і корисною для держави. Це дійсно були прояви українського патріотизму і національної свідомості. Саме через це Скоропадський заслужив великий авторитет серед інтелігенції і, звичайно ж, міцну підтримку з її боку. Не винятком є і політика цього державного діяча, яка у окремих її моментах була досить суперечливою. Величезним недоліком було те, що очільник Української Держави вів вузько класову діяльність, покладаючись суто на багатих, і нехтуючи думкою та інтересами селян і робітників, яким це надзвичайно не подобалося, бо під час правління УЦР вони встигли відчути певних демократичних свобод. Через це основна категорія населення буле невдоволена соціальною політикою Скоропадського. Невдоволення народу підсилювало й перебування на Україні німців, які поводили себе досить нахабно.