20До позаурочних форм навчання належать:

Домашня навчальна робота. Вона доповнює діяльн

ість учнів на уроках, відрізняється великою самостійн

істю, проводиться без керівництва учителя. ДІснують

різноманітні види домашніх завдань: а) робота з текстом підручника; б) виконання різноманітних вправ і розв'язу

вання задач; в) виконання письмових і графічних робіт.

У практиці досвідчених учителів зустрічаються і такі ви

ди домашніх завдань: а) прочитати статтю в науково-по

пулярній книзі або журналі; б) переглянути кінофільм; в) проконсультуватися у тієї чи іншої особи про якусь подію, факт; г) спостерігати природне чи побутове явище; ґ) провести нескладний дослід. Семінарські заняття для учнів IX — XI класів — одна з поширених форм організац ії повторення і контролю за вивченим матеріалом. Вони проводяться під час вивчення фізики, хімії, історії, біології, математики та інших предметів. Учитель вибирає тему

, складає план та програму семінару, підбирає літературу, рекомендує, у кого можна ироконсультуватися щодо проблеми, залучає всіх учнів, розподіляє завдання, проводить конс

ультації. Теми повідомлень, рефератів і доповідей формулюються в проблемній формі. Починається семінар вступним словом учителя, у якому говориться про висунуті проблеми для обговорення, їх актуальність.

Практикуми — це лабораторні і практичні заняття в

лабораторіях, майстернях, навчальних кабінетах, на дослідних ділянках, у навчально-виробничих комбінатах, бригадах.

Факультативні заняття проводяться на добровільних

засадах, за вибором учнів, це місток між навчальним предметом і наукою. Вони проводяться для учнів VII — XI класів. Існують факультативи: з поглибленого вивчення навчальних предметів; з вивчення додаткових дисциплін з одержанням спеціальності; міжпредметні факультативи. Факультативи поділяються на теоретичні, практичні і комбіновані залежно від дидактичної мети. Екскурсія — це така форма навчання, при якій учні сприймають і засвоюють знання шляхом виходу до місця розміщення об'єктів, які вивчаються (природи, заводів, історичних пам'яток), і безпосереднього

ознайомлення з ними. Екскурсії виконують низку

важливих функцій: реалізують принцип наочності,

підносять науковість навчання, зв'язок із життям. Предметні гуртки і наукові товариства організуються в школі для учнів, які прагнуть до розширення і поглиблення своїх знань, до технічної творчості, до дослідницької роботи. Олімпіади, конкурси, виставки учнівських робіт стимулюють

навчально-пізнавальну діяльність учнів

21Контроль та оцінюванняПід поняттям контролю "контроль" розуміють виявлення, вимір і оцінку результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів. Процедуру виявлення і виміру називають перевіркою. 1. Контроль повинен мати системний характер, бо лише в цьому випадку вплив його на процес едукації буде стійким. Безсистемність і "випадковість" (епізодичні

сть) контролю завжди вносять елемент нервозності йїнегативно позначаються на навчанні.

2. Як і саме навчання, так і контроль та оцінювання повинні носити індивідуальний характер, передбачати врахування як особистісних можливостей, так і конкретних умов життядитини.

3. Учитель повинен постійно прагнути до того, щоб його

оцінка діяльності учня була об'єктивною і, по можливості, зближувалася з самооцінкою учня. Свідомі чи несвідомі похибки вчителя можуть завдати великої шкоди морально-виховного характеру.

4. Дирекція школи, будучи учасником контролю та оціню

вання досягнень учнів, покликана забезпечувати єдність

вимог щодо всіх дітей і з боку всіх учителів.

5. Система контролю повинна бути відкритою, а кожна

оцінка — супроводжуватися обґрунтуванням.

6. Контроль і оцінювання вчителем досягнень учнів передбачає обов'язкову доброзичливість між обома суб'єктами навчання. Контроль — не покарання, а допомога учням в усвідомленні своїх успіхів і нових завданьВиди контролю

Поточний контроль здійснюється вчителем практичн

на кожному уроці, в процесі повсякденної навчальної

діяльності, Періодичний контроль зазвичай проводи

ться наприкінці певного навчального циклу (розділу програми, в кінці семестру) Мета його полягає в тому, щоби перевірити стан засвоєння учнями порівняно великого обсягу інформації. У цьому виді контролю враховуються дані поточного оцінювання. Різновидом періодичного контролю є так зване тематичне оцінювання, що визначається структурою навчального предмета і проводиться як підсумкове щодо

певної теми чи розділу.

22Система освіти — це сукупність навчальних і навчально-виховних закладів, які відповідно до законів забезпечують загальну середню і вищу освіти, здобуття спеціальності або кваліфікації, підготовку або перепідготовку кадрів дляекон

оміки й культури. Загальноосвітня школа — базоваланка в системі неперервної освіти громадян України. Вона повинна дати якісну середню освіту і можливість свідомо вибрати вищий навчальний заклад, технікум чи ПТУ або здобути професію на виробництві.Базова середня освіта — це суспільно необхідний рівень знань, трудових умінь, культурного розвитку, самостійно

го мислення, уміння постійно збагачувати знання,здатність адап

туватися до підвищення кваліфікації, змін у праці у зв'язку з НТП,

ктивно брати участь у суспільному житті.

Система освіти України складається із

закладів освіти, наукових, науково-методичних

і методичних установ, науково-виробничих

підприємств, державних і місцевих органів

управління освітою та самоврядування в

галузі освіти. Структура освіти включає:

дошкільну освіту; загальну середню освіту;

позашкільну освіту; професійно-технічну освіту;

вищу освіту; післядипломну освіту; аспірантуру;

докторантуру; самоосвіту,

Дошкільна освіта і виховання здійснюються

у сім’ї та дошкільних закладах освіти у взаємодії

з сім’єю і мають на меті забезпечення фізичного,

психічного здоров’я дітей, їх всебічного розвитку,

вироблення умінь, навичок, необхідних для

подальшого навчання. Дошкільними закладами

освіти є: дитячі ясла, дитячі садки, дитячі ясла-садки, сімейні, прогулянкові, дошкільні заклади

компенсую чого Для дітей, які потребують корекції

фізичного і психічного розвитку) та комбінованого

типів з короткотривалим, денним, цілодобовим

перебуванням дітей, а також дитячі садки

інтернатного типу, дитячі будинки та інші.

Загальна середня освіта забезпечує всебічний розвиток

дитини як особистості, її нахилів, здібностей, талантів,

трудову підготовку, професійне самовизначення

формування загальнолюдської моралі, засвоєння визначеного суспільними, національно-культурними

потребами обсягу знань про природу, людину,

суспільство і виробництво, екологічне

виховання, фізичне вдосконалення.