Орієнтовний перелік питань з дисципліни міжнародне публічне право

1. Періодизація історії розвитку міжнародного права.

Прослідковуючи розвиток міжнародного права, можна розбити Його на такі етапи:

• період стародавнього часу;

• від падіння Римської імперії до Вестфальського миру 1648 року;

• від Вестфальського миру до Гаазьких конференцій миру 1899 р. та 1907 р.;

• від Гаазьких конференцій миру до заснування ООН і формування сучасного міжнародного права.

2. Суб’єкти міжнародного права.

1. основні суб'єкти:

   • держави — основні суб'єкти

   • міжнародні міжурядові організації, наприклад ООН

   • Суб'єкти, які є такими за походженням:

     •  Святий Престол

     •  Мальтійський орден

     •  Міжнародний комітет Червоного Хреста^[1]

     • Міжнародна Федерація Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця^[2]

2. також в якості суб'єктів за певних умов можуть визнаватися:

   • державоподібне утворення

   • національно-визвольний рух

   • уряд у вигнанні

   • організація, яка визнана законним представником певного народу^[3][4]

Всі ці суб'єкти мають міжнародну правосуб'єктність, яка включає в себе наступні ключові права:

1. укладення договору

2. бути членами міжнародних організацій

3. брати участь у роботі міжнародних конференцій

4. мати свої дипломатичні та консульські представництва.

3. Взаємозв’язок та взаємодія міжнародного та внутрішньодержавного права.

У питанні співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права у доктрині можна зустріти виділення трьох найбільш важливих аспектів: 1. Фактична взаємодія двох систем. 2. Заперечення взаємодії двох систем і прагнення обгрунтувати їхній самостійний розвиток. 3. Визнана взаємодія в порядку de jure, пошук і обґрунтування форм і способів взаємодії.

В умовах розвитку тенденції світового співтовариства до миру, співробітництва, безпеки від ядерної зброї, ця теорія, що розглядає міжнародне право як міжнародний гарант світового правопорядку, виглядає більш переважною. Однак критики теорії примату міжнародного права стверджували, що при приматі міжнародного права сфера дії суверенної влади держав залежить від міжнародного права, але при цьому замовчували, що ця залежність є добровільним волевиявленням держав і служить великим цілям миру і співробітництва. Міжнародна практика, що склалася, визнає, що відповідно до міжнародного права у випадку розбіжності міжнародного зобов'язання і національного права держава не може в якості виправдання невиконання зобов'язання посилатися на своє право. Ця практика свідчить про масштаби дії примату міжнародного права над національним1.

4. Механізм міжнародно правового регулювання.

У літературі міжнародного права вони ще іменуються як юридичні форми здійснення міжнародно-правових норм. При цьому під дотриманням розуміється спосіб реагування на заборони, під виконанням - обов'язки, під використанням -правочинності, під застосуванням - характер і право використання тих або інших форм права. Здійснення всіх цих процедур входить до завдання механізму міжнародно-правового регулювання.

Що являє собою цей механізм? Поняття механізму в загальному плані це сукупність засобів і способів, головна мета яких - сприяти здійсненню планованого результату. Механізм у галузі права являє собою сукупність засобів, способів і спеціальних органів, мета яких сприяти реалізації норм права (тобто, втілення їх у життя). Однак наявність у цій сукупності спеціальних органів, під якими розуміються органи контролю, нагляду, примусу, є характерним для внутрішньодержавного права.