- •Поняття та ознаки права
- •Джерела (форми) права
- •Поняття та види суверенітету
- •Види юридичної відповідальності
- •Види нормативно-правових актів
- •Система законодавства України
- •Поняття та склад правовідносин
- •Структура правовідносин
- •Поняття та види юридичних фактів
- •Поняття, види та ознаки правопорушень
- •Елементи складу правопорушення
- •Поняття та види юридичної відповідальності
- •Підстави юридичної відповідальності
- •Преамбула Конституції України
- •Порядок прийняття Конституції України
- •Загальні засади конституційного ладу України
- •Повноваження Верховної Ради України
- •Склад Верховної Ради України
- •Форми здійснення народовладдя в Україні
- •Поняття та види референдумів
- •Право законодавчої ініціативи
- •Порядок обрання та повноваження Президента України
- •Прокуратура України (повноваження, функції)
- •Виборча система України
- •Конституційні права та свободи людини і громадянина
- •Соціальні права людини і громадянина
- •Політичні права і свободи
- •Конституційні обов’язки людини і громадянина
- •Громадянство (підстави набуття та припинення)
- •Поняття адміністративного права
- •Система органів виконавчої влади
- •Види адміністративних стягнень
- •Обмеження для державних службовців
- •Поняття та види адміністративних стягнень
- •Громадські і виправні роботи
- •Які органи і на який строк здійснюють адміністративне затримання
- •Права особи, яка затримана працівником міліції
- •Система податків і зборів за Податковим кодексом України
- •Обов’язки платників податків за Податковим кодексом України
- •Бюджетна система України
- •Принципи бюджетної системи України
- •Бюджетна класифікація
- •Бюджет України (порядок формування і прийняття)
- •Характеристику бюджетного процесу за Бюджетним кодексом України
- •Органи фінансового контролю України. Їх основні функції
- •Банки та банківська діяльність в Україні
- •Функції Національного банку України
- •Поняття цивільного права
- •Фізична особа
- •Часткова цивільна дієздатність фізичної особи до 14р
- •Неповна цивільна дієздатність фізичної особи 14-18р
- •Цивільна правоздатність та дієздатність фізичних осіб
- •Часткова цивільна дієздатність фізичної особи до 14р
- •Неповна цивільна дієздатність фізичної особи 14-18р
- •Підстави та порядок настання повної дієздатності
- •Юридична особа
- •Цивільна правоздатність та дієздатність юридичних осіб
- •Представництво та його види
- •Поняття та види довіреності
- •Поняття та види правочинів.
- •Вимоги дійсності правочинів
- •Правові наслідки визнання договору недійсним
- •Поняття та форми права власності
- •Види забезпечення виконання зобов’язання за Цивільним кодексом України
- •Порядок укладення шлюбу за Сімейним кодексом України
- •Порядок припинення шлюбу відповідно до Сімейного кодексу України
- •Особиста приватна власність дружини і чоловіка відповідно до Сімейного кодексу України
- •Спільна сумісна власність подружжя відповідно до Сімейного кодексу України
- •Права та обов’язки батьків і дітей
- •Який шлюб вважається недійсним
- •Спадкування за законом
- •Спадкування за заповітом
- •Колективний договір
- •Трудовий договір
- •Порядок укладення трудового договору
- •Співвідношення трудового договору і контракту
- •Порядок звільнення працівника за власним бажанням
- •Підстави звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •Дисциплінарна відповідальність
- •Види дисциплінарних стягнень
- •Робочий час та його види
- •Тривалість робочого тижня
- •Час відпочинку та його види
- •Право на щорічну відпустку
- •Поняття та види заробітної плати
- •Мінімальна заробітна плата
- •Поняття та ознаки злочину
- •Класифікація злочинів за ступенем тяжкості
- •Стадії вчинення злочину
- •Умисел і необережність
- •Види покарання за вчинення злочинів
- •Співучасть у вчинені злочину та її види
- •Міжнародне і національне право
- •Співвідношення міжнародного і національного права
Співучасть у вчинені злочину та її види
Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину.
Види співучасників
Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.
Виконавцем (співвиконавцем) є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосер чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК.
Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням. Організатором також є особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації.
Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
Не є співучастю не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів.
Не є співучастю обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин. Такі особи підлягають кримінальній відповідальності лише у випадках, коли вчинене ними діяння містить ознаки іншого злочину.
Міжнародне і національне право
Нац і міжнар право є самостійними, але взаємопов'яз системами права. Якщо нац право регулює відносини всередині країни, то за допомогою норм міжнар права регулюються відносини між держ та іншими його суб'єктами, узгоджуються ці відносини, і лише в разі потреби забезпечуються колект примусом. Як норми міжнар права не мають безпосередньої дії в нац праві держав-учасниць міжнар співтовариства, так і норми нац права не застосовуються у міжнар-правовій сфері.
Співвідношення нац і міжнар права - це завжди відносини зв'язку і зворотних зв'язків, що утворюють у комплексі взаємодію самост систем.
Форми взаємодії нац і міжнарправа:
1) нац право служить своєрідним джерелом міжнар права, оскільки норми останнього створ в рез угоди між його суб'єктами - суверенними держ, переважно з метою задоволення нац інтересів. Нац право визначає організацію і дія-ть держ, її політику не тільки всередині країни, а й на міжнар арені; через зовн політику і дипломатію затверджує прав норми і принципи, закріплені в морал свідомості свого народу, вітчизняних норм-прав актах і тим впливає на міжнар право. За структурою міжнар право наближ до структури нац системи права;
2) міжнар право, його норми і принципи визначають ідейну і нормат основу нац права. Загальнолюдські принципи і норми, що містяться в міжнар праві, вимагають від нац права, законів країни бути їх хранителями.
Захист прав людини на нац рівні менш ефективний, якщо внутр право не відкрите нормам і принципам міжнар права. У нац праві мають законодавчо закріплюватися дія норм міжнар права та умови їх реалізації.
Принципи співвідношення нац і міжнар права:
1) принцип пріоритету міжнар права над національним передбачає, що при їх розбіжності застосовуються норми міжнар права (договору). Цей принцип приймається держабо в законодавчому порядку, або на практиці. Пріоритет міжнар права перед нац супроводжується відпов-тю держ за виконання міжнар-прав норм і рішень;
2) принцип пріоритету нац права над міжнар - передбачає, що при розбіжності норм міжнар і нац права застос норми нац права, оскільки міжнар право розцін як поєднання міжн-прав норм різних держ. Вваж, що норми міжнар права застос у тому випадку, якщо вони не суперечать нац праву;
3) принцип дуалізму - передбачає взаємодію обох систем права, оскільки ґрунт на визнанні їх наявності.
Нині є діючим принцип пріоритету міжнар права над нац, якщо його норми визнані держ в законодавчому порядку. Перевагою перед нац законами володіють ті міжнар договори, котрі в установленому законом порядку ратифіковані й опубліковані.