85. Умисел і необережність

Злочини в кримінальному праві підлягають класифікації в залежності від ступеня вини, мети, покарання, яке може бути за нього призначено, стадії скоєння злочину тощо.

Відповідно до ч.1 ст. 11 КК України, злочином є суспільно небезпечне діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину. Отже, з об'єктивної сторони злочин може виражатися у формі дії або у формі бездіяльності. Під дією розуміється активна, свідома та суспільно небезпечна поведінка, а під бездіяльністю — невчинення винною особою певних дій, які вона мала вчинити за даних обставин.

Виною є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.

Стаття 24. Умисел і його види

Умисел поділяється на прямий і непрямий.

Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Стаття 25. Необережність та її види

Необережність поділяється на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість.

Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

86. Види покарання за вчинення злочинів

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держ за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбач законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

До осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, судом можуть бути застосовані такі види покарань:1) штраф; 2) позбавлення військового, спец звання, рангу, чину або кваліфікац класу; 3) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною дія-тю; 4) громадські роб; 5) виправні роб; 6) службові обмеження для військовослужб; 7) конфіскація майна; 8) арешт; 9) обмеження волі; 10) тримання в дисциплінар батальйоні військовослужбовців; 11) позбавлення волі на певний строк; 12) довічне позбавлення волі.

Основними покараннями є громадські роб, виправні роб, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі. Додатковими покараннями є позбавлення військового, спец звання, рангу, чину або кваліфікац класу та конфіскація майна. Штраф та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною дія-тю можуть застосовуватися як основні, так і як додаткові покарання. За один злочин може бути призначено лише одне основне покарання. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань Розмір штрафу в межах від 30 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, Громадські роботи полягають у виконанні засудженим у вільний від роб чи навч час безоплатних сусп корисних роб. Покарання у виді виправн роб встановлюється на строк від 6 місяців до 2 років і відбувається за місцем роб засудженого.

Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18р і до осіб у віці понад 65р, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку.