79. Право на щорічну відпустку

Право на відпочинок всім прац гарантують стаття 45 Конституції України, КЗпП України, Закон України «Про відпустки» та інші нормативно-правові акти.

Право на відпустки мають громадяни Укр, які переб у труд відносинах з під-вами, установами, орг-ми незалежно від форм власності, виду дія-ті та галузевої належності, а також працюють за труд договором у фіз особи.

Право на відпустки забезпечується гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роб (посади), зп, (допомоги) у випадках, передбачених Законом; забороною заміни відпустки грош компенсацією, крім окремих випадків.

Тривалість відпусток розраховується в календарних днях незалежно від режимів та графіків роб.

Види щорічних відпусток:

— основна відпустка;

— додаткова відпустка за роб із шкідл та важкими умовами праці;

— додаткова відпустка за особливий характер праці;

— інші додатк відпустки, передбачені законодавством.

Щорічна основна відпустка — відпустка, право на яку мають усі прац, які перебувають у труд відносинах. Вона надається прац тривал не менш як 24 календ дні за відпрац роб рік, який відлічується з дня укладення труд договору.

Деякі категорії працівників користуються правом на відпустку більшої тривалості. Інвалідам І та ІІ групи — 30 дн, ІІІ групи — 26. Військовослужбовцям —інвалідам, а також учасникам боєвих дій та прирівняних до них особам, а також нар депам — 45 днів. Керівникам, педагогам і науково-педагог прац — 56 календ днів. собам віком до вісімнадцяти років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. Сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу.

При визначенні трив відпустки святкові і не роб дні не враховуються.

80. Поняття та види заробітної плати

ЗП - це винагорода, обчислена, як правило, у грош виразі, яку власник або уповноваж ним орган виплачує прац за виконану ним роб. Розмір зп залежить від складності та умов виконуваної роб, проф-діл якостей прац, рез його праці та госп дія-ті під-ва і макс розміром не обмежується.

Мін зп - це законодавчо встановлений розмір зп за просту, некваліфік працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану прац місячну, погодинну норму праці. Вона не може бути нижчим від розміру прожиткового мін для працездатних осіб.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні хар-ки. Тарифна система оплати праці викор для розподілу роб залежно від їх складності, а прац - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тариф сітки. Вона є основою форм та диференц розмірів зп. Формування тарифної сітки провадиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановл у розмірі, що перевищує законодавчо встановл розмір мін зп, та міжпосадових співвідношень розмірів тарифних ставок. Право на підвищ розряду мають робітники, які успішно виконують роб більш високого розряду не менш як три місяці і склали кваліфікаційний екзамен. За грубе порушення технологічної дисципліни може бути знижено кваліфікацію на один розряд.

Оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за рез індивід і колект роб. Оплата праці працівників здійснюється в першочерг порядку. На важких роб, на роб із шкідл і небезпеч умовами праці, на роб з особл прир географ і геолог умовами та умовами підвищ ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці

Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу.

Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки за кожну годину роботи у нічний час.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.