Тема № 11 « Фінансова звітність підприємства»

Поточний бухгалтерський облік містить розрізнену інформацію,

необхідну для управління і контролю. Для визначення результатів діяльності

підприємства за звітний період дані поточного обліку необхідно узагальнити

в певній системі показників . це досягається шляхом складання звітності, яка

є завершальним етапом бухгалтерського обліку.

Звітність є одним із важливих елементів методу бухгалтерського

обліку та являє собою систему взаємопов’язаних узагальнюючих показників,

що характеризують фінансовий стан підприємства за звітний період.

Складання звітності завершує повний цикл бухгалтерської обробки

даних.

Звітність буває різних видів, складається і представляється у різні

періоди, містить інформацію одного підприємства і декількох підприємств,

призначена як для внутрішнього так і для зовнішнього користування.

За видами звітність поділяється на оперативну і статистичну ,

бухгалтерську і податкову.

Для суб’єктів малого підприємства ПАТ «Новий Стиль» положення

(стандартом) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єктів малого

підприємства» встановлена скорочена за показниками фінансова звітність у

складі Балансу (Форма №1-М) і Звіту про фінансові результати (форма №2-

М).

Бухгалтерська звітність відображає наростаючим підсумком майнове

та фінансове становище господарського суб’єкта, результати господарської

діяльності за звітний період (місяць, квартал, рік) і ґрунтується на даних

синтетичного і аналітичного обліку. Усі показники звітності мають бути

підтверджені даними бухгалтерського обліку.

За користувачами звітної інформації розрізняють внутрішню і

зовнішню звітність.

Бухгалтерська звітність, що містить інформацію фінансовий стан

результати діяльності та руху грошових коштів підприємства за звітний

період, називають фінансовою звітністю.

Однорідні за економічним змістом статті балансу об’єднуються вгрупи, а групи в розділи активу і пасиву балансу. Баланс складається з Активу та Пасиву. Згідно П(С) БО 2 баланс має таку структуру:

1. Необоротні активи;

2. Оборотні активи;

3. Витрати майбутніх періодів.

Ці елементи відносяться до Активу.

А до Пасиву:

1. Власний капітал;

2. Зобов’язання;

3. Доходи майбутніх періодів.

Рахунки витрат і доходів в балансі не відображається, а використовуються для складання Звіту про фінансові результати.

В основі будови балансу

покладено економічну класифікацію засобів та джерел їх утворення.

Зміст і форма бухгалтерського балансу для підприємств

регламентується Положенням 2 “Баланс”, затверджена наказом Міністерства

фінансів України від 31 березня 1999 року №97.

Додатки до теми:

Висновок: Головною, в організації обліку бухгалтерії підприємства, є фінансова звітність (бухгалтерська), де показані результати діяльності підприємства за звітний рік, квартал. Перевіривши Фінансовий звіт ,Звіт про фінансові результати , Звіт про власний капітал можна чітко визначити фінансовий стан підприємства, його платоспроможність, кредитоспроможність, визначити прибутковість чи збитковість підприємства. Визначити чистий прибуток чи збиток, виявити, на основі даних по витратам і доходам, чинники, які впливають на збільшення чи зменшення кінцевого результату діяльності підприємства у звітному періоді.

Тема № 12: «Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства»

Однією з найважливіших умов успішного керування фінансами підприємства є аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, що відображають процес формування й використання його фінансових коштів. У ринковій економіці фінансовий стан підприємства відображає кінцеві результати його діяльності. Кінцеві результати діяльності підприємства цікавлять не тільки працівників самого підприємства, але і його партнерів по економічній діяльності, державні, фінансові, податкові органи та ін.

Фінансовий аналіз необхідний для:

• виявлення змін показників фінансового стану;

• виявлення факторів, що впливають на фінансовий стан підприємства;

• оцінка кількісних і якісних показників фінансового стану;

• оцінка фінансового становища на певну дату;

• визначення тенденцій зміни фінансового стану підприємства.

Інформаційною базою для проведення фінансового аналізу є головним чином бухгалтерська документація. У першу чергу це бухгалтерський баланс (Ф. №2) і додаток до балансу: Ф.№2 – «звіт про фінансові результати та їх використання», Ф. №3 – «Звіт про рух грошових коштів» та ф. №4 « Звіт про власний капітал»

Фінансовий аналіз підприємства включає послідовне проведення наступних видів аналізу:

Попередню (загальну) оцінку фінансового стану підприємства та зміну його фінансових показників за звітний період;

1. Аналіз платоспроможності і фінансової стабільності підприємства;

2. Аналіз кредитоспроможності підприємтсва та ліквідність його балансу;

3. Аналіз фінансових результатів підприємтсва;

4. Аналіз оборотності оборотних активів;

5. Оцінку потенційного банкрутства.

Фінансові коефіцієнти використовуються для порівняння показників фінансового стану конкретного підприємства з налогічними показниками інших підприємств або середньо галузевими показниками; для виявлення динаміки розвитку показників і тенденцій зміни фінансового стану підприємства; для визначення нормативних обмежень і критеріїв різних сторін фінансового стану. Так, наприклад, уведена система критеріїв для визначення не задовільної структури балансу, неплатоспроможності підприємства. Такими критеріями є: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт забезпеченості власними коштами, коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності. Визначено їхні нормальні обмеження, тобто граничні розміри. Фінансовий аналіз підприємства виконуються з використанням певних алгоритмів і формул.

Фінансовий аналіз на сучасному етапі ринкових відносин це один з найважливіших інструментів регулювання ружу фінансових ресурсів в який входить керування поточною діяльністю підприємства, інвестиціями, керування коштами, обліку фактору часу у фінансових розрахунках, керування фінансовими ризиками, фінансове планування, фінансовий аналіз на підприємстві, оподаткування підприємницької діяльності, цінова політика підприємства, керування інвестиційним портфелем, аудит на підприємстві, фінансові взаємини підприємства з контролюючими органами, взаємовідносини підприємства із кредитними органами і т.д.

Ефективне керування вище перерахованими розділами забезпечує економічно ефективну діяльність підприємства, тобто одержання прибутку. Одержання прибутку означає стійке положення підприємства на ринку, тобто вироблена підприємством продукція (товари, роботи або послуги) конкурентоздатні, тобто займають необхідну їй частину ринку, що за законами ринкових відносин є одним з показників ефективного керування, будь то фінансовими, трудовими ресурсами, виробництвом і т.д.

При аналізі фінансової діяльності підприємства використовується інформаційна база фінансового менеджменту куди входить фінансова звітність.

Для фінансового керування найбільшу роль грає аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства (організації). Аналіз відбувається в основному порівнянням показників діяльності підприємтсва звітного року з попереднім роком. Також застосовуються для аналізу коефіцієнти. Коефіцієнти дозволяють судити про характер основних фондів, основних коштів, стабільності підприємства на ринку товарів (робіт, послуг) або біржовому й позабіржовому ринках, продуктивності встаткування, ефективному використанні трудових ресурсів, відношення власних коштів до позикових, ліквідності, і т.д.

Для коефіцієнтів установлюються певні норми, тобто значення цих коефіцієнтів не повинні виходити за рамки цих норм.

Додатки до теми:

Висновок:. Головним узагальнюючим показником господарсько-фінансової

діяльності Товариства є чистий прибуток.

Прибуток Товариства утворюється з надходжень від фінансово-

господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівнених до

них витрат. З балансового прибутку Товариства сплачуються передбачені

законодавством України податки та інші платежі до бюджету.

Чистий прибуток, одержаний після розрахунків зазначених у п. 7.2

Статуту, залишається у повному розпорядженні Товариства, яке відповідно

до установчих документів визначає напрямки його використання.

Статутний фонд Товариства, а також сплачується вартість частини

майна товариства, пропорційна його частці у Статутному фонді. Виплата

проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з

Товариства, але не пізніше 12 місяців з дня виходу.Товариство проводить оперативний та бухгалтерський облік

результатів своєї роботи, складає статистичну звітність.

Форми звітності встановлюються державними органами, в яку

включаються тільки фактичні дані . перевірки фінансової діяльності

Товариства здійснюються ревізійними органами, державними податковими

інспекціями, іншими державними органами у межах її компетенції.