Тема №6 “Облік праці та її оплати”

Питання оплати праці регулюються Законом України “Про оплату праці”, діючими постановами та інструкціями. Згідно Закону заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу чи надані послуги. Розмір заробітної плати залежить від складності виконуваної роботи, пофесійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

За видами заробітна плата поділяється на:

основну заробітну плату;

додаткову заробітну плату;

інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку обслуговування, посадові обов'язки). Для норохування основної заробітної плати працюючим з почасовою оплатою праці необхідно мати відомості про посадові оклади (за штатним розкладом), присвоєні розряди (на підставі наказів по підприємству), а також дані табельного обліку відпрацьованого ними часу за відповідний період (місяць тощо)При нарахуванні основної заробітної плати працюючим, яким встановлена відрядна оплата праці крім табеля необхідно мати відомості про виробіток і розцінки за виконані роботи. Для розрахунку заробітної плати спеціалістам за повний робочий місяць потрібно проставити встановлений йому оклад згідно з наказом по підприємству; за неповний робочий місяць – оклад потрібно поділити на кількість робочих днів у даному робочому місяці і здобуту денну заробітну плату помножити на кількість відпрацьованих за табелем робочих днів.

У разі розрахунку заробітної плати робітників за тарифом часову тарифну ставку треба помножити на кількість годин зміни.

Розподіл заробітної плати при бригадній системі оплати праці виконується пропорційно до коефіцієнто-годин тощо.

Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Всі види додаткової заробітної плати обліковуються по середньому заробітку за табелем та відповідними документами.

Премії та заохочування пов’язані з трудовою діяльністю, визначені на основі положення, яке розробляється безпосередньо на підприємствах відповідно до типового.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумки роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які наводяться понад встановлення зазначеними актами норм.

Основним документом, який визначає застосування на підприємстві оплати праці, розміри основної, додаткової заробітної плати, преміювання працівників тощо є Положення про оплату праці на підприємстві.

Синтетичний облік розрахунків по оплаті праці підприємства здійснюють на пасивному рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці" за субрахунками:

• 661 "Розрахунки за заробітною платою",

• 662 "Розрахунки з депонентами".

По кредиту субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою" відображаються суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а по дебету - утримання із заробітної плати (прибуткового податку, збору до Пенсійного фонду, до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, за виконавчими листками та інші утримання), суми виплаченої заробітної плати і депонованої. Звідси в бухгалтерському обліку на суму нарахованої заробітної плати роблять запис по кредиту рахунка 661 "Розрахунки за заробітною платою" і дебету рахунків:

• 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та ін. (на суму нарахованої основної і додаткової заробітної платні премій, які виплачуються із фонду оплати праці);

• 652 "По соціальному страхуванню" (на суму допомоги по соціальному страхуванню, нарахованої за рахунок коштів соціального страхування) та ін.

Облік утримань із заробітної плати

Зі сум нарахованої заробітної плати членів трудового колективу, осіб, що працюють на підприємстві за трудовими угодами, договорами підряду, за сумісни­цтвом, виконують разові роботи, здійснюються різноманітні утримання. Вони поді­ляються на обов'язкові утримання та утримання за ініціативою підприємства, але тільки у випадках, передбачених законодавством.

Обов'язкові утримання включають: прибутковий податок, єдиний соціальний внесок, утримання за виконавчими листками і Приписами нотаріальних контор на користь юридичних та фізичних осіб.

Суми утримань із заробітної плати працівників підприємства відображаються записом по дебету рахунка 661 "Розрахунки по заробітній платі" в кореспонденції з кредитом рахунків:

• 641 "Розрахунки за податками" (на суму утриманого прибуткового податку, що підлягає перерахуванню до бюджету);

• 651 "За пенсійним забезпеченням" (на суму утримані збору до Пенсійного фонду);

• 653 "За страхуванням на випадок безробіття" (на суму утримань збору до Фонду соціального страхування на випадок безробіття);

• 685 "Розрахунки з іншими кредиторами" (на суму утримань за виконавчими листками) та ін.

Підприємство зобов'я­зане здійснювати відрахування Єдиного соціального внеску у розмірі 36,78% . Мінімальна заробітна плата на момент проходження мною практики складає 1200 грн.

Облік руху особового складу підприємства здійснюється у відділі кадрів. При цьому обліку підлягають всі працівники незалежно від виконуваної роботи та обійманої посади.

До типових форм первинного обліку особового складу, затверджених наказом Міністерства статистики України від 09.10.95 р. № 253, входять:

• Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу (ф. № П-1);

• Особова картка (ф. № П-2);

• Алфавітна картка (ф. № П-3);

• Особова картка спеціаліста з вищою освітою, який виконує науково-дослідні, проектно-конструкторські і технологічні роботи (ф. № П-4);

• Наказ (розпорядження) про переведення на іншу роботу (ф. № П-5);

• Наказ (розпорядження) про надання відпустки (ф. № П-6);

• Список про надання відпустки (ф. № П-7);

• Наказ (розпорядження) про припинення дії трудового договору (контракту) (ф. № П-8);

• Табель обліку використання робочого часу та розрахунку заробітної плати (ф.№П-12);

• Табель обліку використання робочого часу (ф. № П-13);

• Список осіб, які працювали в надурочний час (ф. №П-15);

• Листок обліку простоїв (ф. № П-16).

СТ використовує для обліку часу - табельний обліку робочого часу працівників .

Табельний облік застосовується з метою аналізу і контролю за використанням робочого часу і станом трудової дисципліни. Дані табельного обліку використову­ються також для визначення заробітку працівників, які перебувають на погодинній оплаті праці, та окремих виплат іншим працівникам.

Табель являє собою іменний список усіх працівників відділу, служби та іншо­го структурного підрозділу підприємства з позначками проти кожного прізвища про використання робочого часу і ведеться окремо по категоріях, а в межах кате­горії працюючих — у порядку табельних номерів або в алфавітному порядку.

Табель містить відомості про відпрацьований час, години понаднормової ро­боти, запізнення і неявки, причини яких зашифровуються умовними позначками. Значно спрощується табельний облік при реєстрації тільки відхилень від нормаль­ної тривалості робочого дня (через хвороби, відрядження, прогули, простої, години понаднормової роботи тощо). При цьому підставою для позначок у табелі про час, невідпрацьований з поважних причин, є листки тимчасової непрацездатності, накази (розпорядження) про надання відпусток, посвідчення про відрядження та інші документи.

Включення до табеля і виключення з нього працівників здійснюються на під­ставі первинних документів щодо обліку кадрів.

Оформлений належним чином табель засвідчується підписами відповідаль­них осіб (начальником структурного підрозділу, табельником) і в установлений термін подається до бухгалтерської служби підприємства для нарахування заробі­тної плати.

Облік відпусток

Згідно з чинним законодавством кожен працівник має право на опла­чувану відпустку.

Відпустки поділяються на щорічні (основна, додаткова за шкідливі та важкі умови праці, додаткова відпустка за особливий характер праці, інші додаткові відпустки), додаткові відпустки в зв'язку з навчанням, творчі відпуст­ки, соціальні відпустки (у зв'язку з вагітністю та пологами; по догляду за дити­ною до досягнення нею трирічного віку; додаткова відпустка працівникам, які мають дітей).

Відповідно до Кодексу законів про працю (КЗпП) щорічна оплачувана відпу­стка надається працівникам тривалістю не менше 24 календарних днів. При цьому не має значення, є робота основною чи роботою за сумісництвом, зайнятий праців­ник повний робочий день чи ні. Для деяких категорій працівників Законом України „Про відпустки" встановлено більшу тривалість щорічних основних відпусток, а також надано право на щорічні додаткові відпустки певної тривалості. Загальна тривалість щорічних основної та додаткових відпусток не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірських роботах, — 69 календарних днів.

При визначенні тривалості щорічних відпусток, що надаються працівникам, не враховуються святкові та неробочі дні. Згідно з КЗпП в Україні встановлено 10 святкових і неробочих днів.

Облік допомоги в разі тимчасової непрацездатності

Допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, що повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання страхового випадку.

Допомога в разі тимчасової непрацездатності надається з першого дня втрати працездатності ідо її відновлення або встановлення групи інва­лідності.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується при хворобі, каліцтві, тимчасовому переведенні на іншу роботу у зв'язку з захворюванням, при догляді за хворим членом сім'ї, карантині, санаторно-куро­ртному лікуванні і протезуванні.

Підставою для нарахування допомоги у разі тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності,який видається лікувальним закладом. У листку зазнача­ється вид непрацездатності та час звільнення від роботи. На зворотному боці лікар­няного листка відділом кадрів або керівником підприємства визначається безпере­рвний стаж роботи на підприємстві згідно з трудовою книжкою. Довідка про заробітну плату заповнюється бухгалтерією підприємства. Результати по розрахунками заносяться до протоколу

Виплата допомоги у разі тимчасової непрацездатності здійснюється в строки, встановлені для виплати зарплати.

Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівника включається до його сукупного доходу і оподатковується прибутковим податком на загальних підста­вах, а також з неї утримується збір до Пенсійного фонду і збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності не утримується.

Заробітна плата сплачується на підставі ВКО, платіжної відомості розрахунково-платіжної відомості.

Додатки до теми :

Висновок:

Бухгалтерський облік на підприємстві повинний забезпечувати: точний розрахунок заробітної плати кожного робітника відповідно до кількості і якості витраченої праці, що діють формами і системами його оплати, правильний підрахунок утримань із заробітної плати; контроль за дисципліною праці, використанням часу і виконанням норм виробітку робітниками, своєчасним виявленням резервів подальшого росту продуктивності праці, витратою фонду заробітної плати (фонду споживання) і т. п.; правильне нарахування і розподіл по напрямках витрат відрахувань на соціальне страхування і відрахувань у Пенсійний фонд України.

Тема № 7 « Облік операцій у різних галузях діяльності»