
Висновки
Отже, можна зробити такі висновки.
Салтово-Маяцька культура - археологічна культура залізного віку 8 - 9 ст., відкрите Подонні і Приазов'ї. Салтово-маяцька культура виникла період початку осілості і формування феодальних стосунків в кочівників, входили до складу Хазарського каганату . Салтівська культура або Салтівсько-Маяцька культура (датується приблизно 700-1000 роками н. е.) - археологічна культура, що виникла у народів Хазарського каганату, які заселяли Північне Причорномор'я (головним чином Приазов'я і Подоння) під час їх переходу від кочового способу життя до осілого.
Салтівська культура загинула під ударами печенігів на початку X ст. Назву дістала від могильника, відкритого в 1900 році поблизу села Верхній Салтів (тепер Вовчанського району Харківської області), де виявлено також залишки великого (понад 120 га) міста VIII-X ст. з кам'янко яною цитаделлю і посадом. З інших городищ Салтівської культури найвідоміше Маяцьке (Воронізька область).
Пам'ять пам'ятки Салтівської культури (тепер відомо близько 200): залишки стоянок, поселень, міст, могильників. При розкопах поселень Салтівської культури виявлено залишки жител, господарчих споруд, ремісничих майстерень тощо, а також численні зразки керамічного посуду, знарядь праці і виробів ремісників та скарби срібних монет і промов східного і візантійського походження.
Салтівську культуру поділяють на два головні варіанти: лісовий - аланський (див. Алані) і степовий - болгарській. Перший характеризується хліборобським типом поселень з напівземлянковими житлами, замками з білокам'яними стінами і катакомбним обрядом поховання (разом з померлими у поховальні камери клали зброю, прикраси, посуд тощо); другий - тимчасовими стоянками з юртоподібними житлами та могильниками з похованнями у вузьких ямах зі значно біднішим інвентарем.
Населення Салтівської культури жили також у більших містах (Фанагорія, Саркел та інші).
Салтівська культура мала місцеву сармато-аланську основу з впливами сусідніх хліборобських народів (слов'ян, народів Візантії, Закавказзя).
Культури, подібні Салтівській культурі, і поодинокі пам " ятки, відомі в районах поширення давніх болгар: у східному Криму, на середньому Поволжжі і долині Дунаю.
Список використаної літератури
1. АвдусинД.А. Археологія СРСР. - М.: Вищу школу, 1977. - 272 з.
2. Вінніков О.З., Плетньова С.А., На північних рубежах ХазарськогоКаганата.Маяцкоепоселення. - Воронеж: Видавництво Воронезького університету, 1998. - 215 з.
3. Мартинов А. І. Археологія СРСР. - 2-ге вид. - М.: Вищу ш колу, 1982. - 271 з.
4. Плетньова З. А.Хазары.- М.: Видавництво «Наука», 1976. - 96 з.
5. Сафонов,И.Е. Археологія Центрального Чорнозем'я (культури древніх скотарів III тис. е. - XIV в н.е.) Електронний навчальних посібників /И.Е. Сафонов, М. В.Цыбин. - Воронеж:Б.и., 2004.- <http://www.lib.vsu.ru/elib/texts/safonov/index.htm>
6. ФахрутдиновР. Р.. Історія татарського народу й уряд Татарстану. (Стародавність і середньовіччя). Підручник для середніх загальноосвітніх шкіл, гімназій і ліцеїв. - Казань:Магариф, 2000.- 255 з. Електронний навчальних посібників. [Електронний ресурс] Режим доступу-http://www.tataroved.ru/obrazovanie/textbooks/1/r3/
7. Салтівська культура [Електронний ресурс] Режим доступу-http://uk.wikipedia.org/wiki/Салтівська_культура