Трудові ресурси підприємства план

1. Состав, структура й класифікація персоналу підприємства:

а) промислово-виробничий персонал. Категорії ППП залежно від виконуваних функцій і ролі працівників у виробничому процесі;

б) персонал непромислової групи;

2. Класифікація робітників залежно від місця роботи ( на прикладі гірничорудного підприємства).

3. Поняття явочного состава.

4. Поняття облікового состава.

5. Умовно-постійний состав робітників підприємства.

6. Умовно-змінний состав робітників підприємства.

7. Коефіцієнт облікового состава.

8. Среднесписочная чисельність працівників ( Інструкція зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народнім господарстві України від 7 липня 1995 р. №171).

9. Розрахунки чисельності:

а) змінного состава - робітників-змінників;

б) постійного состава - робітників-повременщиков.

1.Состав, структура й класифікація персоналу підприємства

У цей час, коли Україна рухається в напрямку розвитку ринкових відносин, ступінь ефективності використання кадрів має велике значення.

Розв'язок цієї проблеми важливо для підприємств усіх форм власності.

Одним з методів виявлення резервів ефективності використання кадрів є вивчення їх состава й структури.

Воно необхідно для визначення відповідності наявних кадрів потребам виробництва, а також для оцінки й планування тенденцій зміни кадрового состава з метою підвищення ступені ефективності його використання.

Кадри – це основний постійний состав працівників, підготовлений для роботи в даній галузі, на підприємстві.

Штат – число всіх трудящих, зайнятих у різних структурних підрозділах підприємства (організації).

Структура штату – це процентне співвідношення чисельності окремих груп працююч, класифікуються за певною ознакою.

Класифікація персоналу підприємства в гірській промисловості

Персонал підприємства підрозділяється на дві групи:

1. Промислово-виробничий персонал (ППП)

2. Персонал непромислової групи.

До промислово-виробничого персоналу ставляться всі працівники, зайняті основний виробничою діяльністю:

• працівники всіх ділянок і цехів основного виробництва, зайняті безпосередньо на шахті (кар'єрах);

• працівники допоміжних ділянок, цехів і відділів (ремонтний цех, електроремонтна майстерня, котельня і т.д.);

• працівники підсобних і побічних цехів (цехів будівельних матеріалів, вибухових матеріалів, і інертному пилу й ін.);

• працівники воєнізованої, вооруженно-вахтерської, сторожової й професійної пожежної охорони;

• працівники апарата керування підприємствами, а також працівники, що обслуговують складську мережу, постачання й збут.

До персоналу непромислової групи ставляться працівники підприємства, зайняті обслуговуванням основного виробництва:

• персонал лабораторій;

• науково-дослідні групи й навчальні пункти;

• працівники, зайняті на капітальному ремонті будинків і споруджень;

• працівники, зайняті на капітальному ремонті гірських вироблень;

• працівники житлово-комунального господарства;

• працівники медпунктів (мед.учереждений), дитячих садків, їдалень;

• працівники автогосподарств невиробничого призначення.

З алежно від виконуваних функцій і ролі працівників у виробничому процесі промислово-виробничий персонал підрозділяється на наступні категорії:

Робітники

Керівники

Фахівці

Службовці

До категорії робітників ставляться особи, безпосередньо зайняті в процесі створення матеріальних цінностей, а також особи, зайняті ремонтом, переміщенням вантажів, наданням матеріальних послуг та інше ( тобто робітники, що створюють необхідні умови для протікання виробничого процесу).

Стосовно до умов підприємств гірської промисловості, до категорії робітників ставляться працівники, зайняті безпосередньо видобутком корисних копалин, а також обслуговуючі виробництво необхідні умови, що й створюють, для нормального здійснення виробничого процесу (гірники очисних вибоїв, інші підземні гірники, гірники на поверхні і т.д.).

До категорії керівників і фахівців ставляться особи, що здійснюють організацію й керівництво виробничим процесом на підприємстві й в організації.

До них ставляться:

• директор підприємства;

• головний інженер;

• заступник директора, заступник головного інженера;

• головний економіст;

• головний механік;

• головний енергетик;

• маркшейдер;

• начальники ділянок і цехів;

• заступники начальників ділянок і цехів;

• геологи;

• гірські майстри;

• інженери й інші.

До службовців ставляться працівники, що займають посади керівників і фахівців, не віднесені до вищевказаних категорій, а також технічні виконавці:

• працівники матеріально-технічного постачання й збуту;

• рахівники;

• бухгалтер, касири, секретарі-друкарки.

Угруповання робітників по виконуваних ними функціям у виробничому процесі здійснюється по двом напрямкам:

а) розподіл їх по окремих ланках виробничого процесу;

б) підрозділ усіх робітників на основних і допоміжні.

Розподіл чисельності робітників по окремих ланках виробничого процесу відповідає трудомісткості виконуваних робіт.

Вивчення динаміки структури розподілу робітників по ланках виробничого процесу в часі характеризує ефективність проведених робіт зі зниження трудомісткості на різних ділянках виробництва

Структура чисельності робітників на підприємстві залежить:

1) від виробничої потужності підприємства (шахти, кар'єру);

2) гірничо-геологічних умов;

3) рівня механізації й автоматизації виробничих процесів;

4) організації праці й виробництва;

5) рівня продуктивності праці.

б) Розподіл робітників по характеру виконуваних ними функцій у виробничому процесі по випускові продукції.

Основні робітники – це робітники, що ухвалюють особисту участь у здійсненні виробничого процесу й виготовлення продукції (робітники по видобуткові руди).

Допоміжні робітники – робітники, що обслуговують виробничий процес (електрослюсарі, постачальники ВВ, робітники на вентиляції, робочі з ремонту встаткування і т.д.).

Угруповання робітників по професіях

Професія – певний вид трудової діяльності в системі суспільного поділу праці, обумовлений сукупністю знань і трудових навичок, придбаних працівником у результаті спеціального навчання або досвіду роботи. Деякі професії охоплюють ряд спеціальностей. Так, професія слюсар має спеціальності слюсаря-ремонтника по піднімальних машинах, водовідливі, екскаваторах.

Состав робітників по професіях визначається й планується з метою виявлення відповідності наявних кадрів потребам підрозділів підприємства й вимогам, зумовлюваним впровадженням досягнень науково-технічного прогресу.

Тарифно-кваліфікаційні характеристики робіт і професій робітників, ( у тому числі по гірських галузях) наведені в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику (ЕТКС).

Істотне значення для впровадження й освоєння нової техніки, технології, науковій організації праці, має кваліфікаційний состав кадрів.

Зміна рівня кваліфікації відбиває зміни, що відбуваються в структурі виробничого процесу, його технологічній базі.

Під кваліфікацією робітника розуміється рівень знань і трудових навичок працівника певної професії (спеціальності).

Рівень кваліфікації робітника оцінюється його тарифним розрядом по шестиразрядной тарифній сітці. Найменш кваліфікована праця оцінюється I розрядом (учні професією, що здобувається, гірники).

Тарифні розряди привласнюються робітником за результатами відповідного іспиту спеціальною кваліфікаційною комісією, що діє на кожнім підприємстві.