
- •1.2. Об’єкти, предмет, мета і теоретичні основи вивчення дисципліни «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •1.3. Особливості розвитку науки рпс та ер.
- •1.4. Основні концепції і теорії рпс
- •1.5. Основні закономірності розміщення виробництва: сутність і характеристики
- •1.6. Принципи розміщення виробництва, які використовуються при ринкових умовах господарювання
- •1.7. Фактори (чинники) розміщення продуктивних сил
- •1.8. Поняття продуктивних сил. Показники розвитку та розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2. Передумови розміщення продуктивних сил
- •2.1. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно – ресурсний потенціал
- •2.2. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3. Теоретичні основи розміщення продуктивних сил
- •3.1. Закони і закономірності розміщення продуктивних сил
- •3.2. Принципи розміщення продуктивних сил
- •3.3 Фактори (чинники) розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •4.2. Розрахунок показника ефективності розміщення продуктивних сил
- •4.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5. Наукові основи формування економічних районів
- •5.1. Економічне районування України
- •Економічне районування України
- •Розподіл економічних районів України за площею території та кількістю населення
- •5.1.1. Донецький економічний район
- •Галузева структура промисловості Луганської області за обсягом
- •5.1.2. Придніпровський економічний район
- •Галузева структура промисловості Дніпропетровської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Запорізької області за обсягом
- •5.1.3. Північно–східний економічний район
- •Галузева структура промисловості в Харківській області за обсягом
- •Галузева структура промисловості Полтавської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Сумської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.4. Столичний економічний район
- •Галузева структура промисловості Київської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Житомирської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Чернігівської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.5. Причорноморський економічний район
- •Галузева структура промисловості Одеської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Миколаївської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств) ), %
- •Галузева структура промисловості Херсонської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості арк за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.6. Подільський економічний район
- •Галузева структура промисловості Вінницької області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Хмельницької області за обсягом
- •Галузева структура промисловості Тернопільської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.7. Центральний економічний район
- •Галузева структура промисловості Черкаської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Кіровоградської області за обсягом
- •5.1.8. Північно – західний економічнй район
- •Галузева структура промисловості Волинської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Рівненської області за обсягом
- •5.1.9. Карпатський економічний район
- •Галузева структура промисловості Львівської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Чернівецької області за обсягом
- •Галузева структура промисловості Закарпатської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.2. Промисловий вузол – локалізоване територіально – виробниче об’єднання
- •Показники ступеня ефективності розміщення промислових вузлів
- •Типи промислових вузлів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Наукові методи аналізу територіальної організації виробництва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Населення і трудовий потенціал україни
- •Соціально- економічна сутність трудового потенціалу
- •Якісна оцінка трудового потенціалу
- •Структура трудового потенціалу
- •7.3. Перспективи професійного розвитку трудового потенціалу України
- •7.4. Основні напрями державної політики розвитку трудового потенціалу України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Народно – господарський комплекс україни. Загальна характеристика
- •8.1. Природні ресурси України
- •8.2. Промисловість України: загальна характеристика
- •8.3. Паливно – енергетичний комплекс України
- •8.4. Металургійний комплекс України
- •8.5. Машинобудівний комплекс України
- •8.6. Хімічний комплекс України
- •8.7. Будівельний комплекс України
- •8.8. Агропромисловий комплекс України
- •8.9. Транспортний комплекс України
- •Система транспортних шляхів України
- •Тестові завдання з дисципліни «розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •Глосарій
- •Література
- •Навчальне видання
- •7.050107 «Економіка підприємства»,
- •7.050108 «Маркетинг»,
- •7.050201 «Менеджмент організацій»
Тестові завдання з дисципліни «розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
НАУКА «РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ» ВИВЧАЄ:
продуктивні сили;
розміщення продуктивних сил;
галузь економічної науки;
розподіл трудових ресурсів і засобів виробництва;
усіх основних компонентів суспільно – географічного комплексу та зв’язків між ними.
СУТНІСТЬ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ – ЦЕ:
виявлення конкретного стану розподілу по території господарських об’єктів і населення;
аналіз фінансового стану економіки;
форма організації діяльності людей і виробництва;
процес зрушень у розміщенні об’єктів;
напрямок економічної політики.
ПІД ТЕРМІНОМ «РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ» РОЗУМІЮТЬ:
розміщення населення і трудових ресурсів;
розміщення природних ресурсів;
розміщення виробництва і сфери обслуговування;
ПЕРШОЧЕРГОВИМ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ Є:
A. розміщення промисловості;
B. розміщення сільського господарства;
C. розміщення транспорту і галузей сфери обслуговування;
D. визначення закономірностей і принципів територіальної організації ви- робництва;
E. визначення ефективності розміщення галузей народного господарства країни і регіонів;
F. аналіз розвитку регіональної економіки.
РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ – ЦЕ:
самостійна наука;
частина окремої науки;
соціально – економічна географія;
головний елемент регіональної економіки.
ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ДЕРЖАВА СТАВИТЬ МЕТУ:
раціональне і ефективне використання територіального поділу праці і спеціалізації регіонів;
удосконалення внутрішньо регіональних і міжнародних транспортно – економічних зв’язків;
раціональне використання трудових ресурсів;
забезпечення належних умов для трудової діяльності, побуту і відпочинку населення;
охорона навколишнього середовища і раціональне використання при-родних ресурсів.
7. НАУКА ПРО РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ВИКОРИСТО-ВУЄТЬСЯ ПРИ:
оцінці економічної ефективності ресурсної бази;
визначенні використання трудових ресурсів;
визначенні виробничого потенціалу;
аналізі соціальних факторів розвитку господарства.
8. НАЙБІЛЬШ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ТАКА НАУКА:
соціально – економічна географія;
регіональна економіка;
кібернетика;
соціологія;
технічні науки.
9. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗМІНИ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ:
удосконалити конкретний стан поділу на території народногосподарських об’єктів і населення на певній території;
змінити форму організації продуктивних сил;
визначити процес зсувів у розміщенні продуктивних сил на певній території;
використати один із напрямків економічної політики уряду.
10. ВИЗНАЧАЛЬНОЮ ДЛЯ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА Є:
народногосподарський комплекс;
регіональна організація;
галузева організація;
місцева організація;
муніципальна організація.
11. ДИСЦИПЛІНА «РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ І РЕГІО-НАЛЬНА ЕКОНОМІКА» СКЛАДАЄТЬСЯ З ВИВЧЕННЯ БЛОКІВ:
розміщення населення і трудових ресурсів;
розміщення природних ресурсів;
розміщення виробничої і невиробничої сфери.
12. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ, ЙОГО МЕЖІ І КОНТУР ФОРМУЮТЬ ТАКІ ГАЛУЗІ І ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ:
головні галузі;
базові галузі;
супутні галузі;
додаткові види діяльності.
13. ВИЗНАЧАЛЬНИМ РІВНЕМ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБ-НИЦТВА Є:
мікрорівень;
мезарівень;
макрорівень;
глобальний рівень.
14. ГОЛОВНІ ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ І РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА:
природні умови;
спосіб життя населення;
вплив історичних факторів;
прибуток за умов ринкового господарювання;
наявність ринку збуту;
спосіб виробництва і соціальний лад.
15. ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ВИЗНАЧАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ МАЮТЬ ЗАКОНИ:
притаманні окремо кожному суспільному ладу;
загально – суспільні;
територіального розподілу праці;
суспільному розподілу праці.
16. МЕТОДИ, ЩО НЕ МОЖУТЬ ПРИКЛАДАТИСЯ ДО ХАРАКТЕРИСТИК КАТЕГОРІЙ ОСНОВНИХ ВІДНОШЕНЬ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ, ОДЕРЖАНІ З:
політекономії;
соціології;
географії;
математики;
інших наук.
17. ОПТИМАЛЬНЕ РОЗТАШУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКО-НОМІКИ ПЕРЕДБАЧАЄ:
врахування співвідношення попиту і пропозиції;
зручне місце по відношенню до постачальників сировини і матеріалів та споживачів продуктів;
забезпечення робочою силою;
сприятливість до кооперативних зв’язків;
екологічна безпека.
18. НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ ОПТИМАЛЬНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ПЕРЕДБАЧАЄ:
врахування факторів спеціалізації народного господарства;
комплексне розміщення народногосподарських об’єктів;
можливість перебудови галузевої структури;
задоволення соціально – економічних потреб населення регіону;
економічна безпека;
ефективні міжрегіональні зв’язки.
19. ОПТИМАЛЬНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ МАЄ ЗА МЕТУ:
отримання максимального національного доходу;
отримання максимального прибутку;
урахування соціального і демографічного факторів;
віддавання переваги експорту;
зведення до мінімуму витрат виробництва.
20. ДО ФАКТОРІВ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ ВИРОБНИЦТВ:
сировинні ресурси;
паливно – енергетичні ресурси;
трудові ресурси;
кліматичні фактори;
соціальні фактори;
райони споживання готової продукції.
21. ФАКТОРИ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ:
сировинні ресурси;
трудові ресурси;
кліматичні фактори;
райони споживання готової продукції;
екологічні фактори;
паливно – енергетичні ресурси.
22. РАЙОНИ ЗОСЕРЕДЖЕННЯ НАДМІРНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ МАТЕРІ-АЛОМІСТКИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ:
Донбас;
Придніпров’я;
Західний район;
Південь.
23. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ МАЮТЬ:
виробництво будматеріалів;
цукрова промисловість;
нафтопереробка;
легка промисловість.
24. НАЙБІЛЬШИМИ ПЕРЕВАГАМИ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ТАКІ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА:
концентрація виробництва;
спеціалізація;
кооперування;
комбінування;
територіальний поділ праці.
25. ФАКТОРИ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ КОЛЬОРОВОЇ МЕТАЛУРГІЇ:
трудові ресурси;
райони споживання готової продукції;
екологічні фактори;
сировинні ресурси;
соціальні фактори.
26. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ ЕЛЕКТРОМІСТКОСТІ ВИРОБ-НИЦТВА ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ:
виробництво алюмінію;
виробництво титану;
виробництво цементу;
виробництво сталевого прокату.
27. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ ТРУДОМІСТКОСТІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ТАКІ ВИДИ ВИРОБНИЦТВА :
виробництво глинозему;
виробництво целюлози;
виробництво сталі;
виробництво соди;
приладобудування.
28. НАЙБІЛЬШОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ НАЦІО-НАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ВИДІВ ВИРОБНИЦТВА ВІД ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ:
чорна металургія;
сільське господарство;
машинобудування;
гідроенергетика.
29. ВИЗНАЧАЛЬНИМ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ СТАЄ ТАКИЙ СТРУКТУРНИЙ БЛОК:
чисельність населення країни (регіону), його динаміка, характер відтворення;
розміщення населення на території, щільність, міграції;
статево вікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів;
структура зайнятості населення;
національний склад населення.
30. ФАКТОРИ, ЯКІ НАЙБІЛЬШЕ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ПРО-ДУКТИВНИХ СИЛ У ГАЛУЗІ МАШИНОБУДУВАННЯ:
паливно – енергетичні ресурси;
трудові ресурси;
сировинні ресурси;
екологічні фактори;
райони споживання готової продукції.
31. ВИСОКИЙ СТУПІНЬ МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ МАЄ ТАКИЙ ВИД ВИРОБНИЦТВА:
виробництво сільськогосподарських машин;
виробництво домашніх холодильників;
нафтопереробка;
гідролізна галузь.
32. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ МАЮТЬ ТАКІ ВИРОБНИЦТВА:
очищення бавовни;
виробництво віскозного шовку;
виробництво алюмінію;
виробництво суперфосфату.
33. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ЕЛЕКТРОМІСТКОСТІ ВИРОБНИЦТВА МАЮТЬ:
виробництво магнію;
виробництво цукру – піску;
виробництво хліба;
виробництво віскозного шовку.
34. ЕКОНОМІКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛЕ ПІДПРИЄМСТВА СТВОРЮЮТЬ ФАКТОРИ:
виробничі;
соціальні;
економічні;
природні;
політичні.
35. ДО ФАКТОРІВ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ЗА ІНШИХ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ХІМІЧНОЇ І НАФТОХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, ВІДНОСЯТЬСЯ:
кліматичні фактори;
паливно – енергетичні ресурси;
трудові ресурси;
сировинні ресурси;
райони споживання готової продукції;
усі разом.
36. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ЕНЕРГОМІСТНОСТІ ВИРОБНИЦТВА МАЄ:
виробництво синтетичного каучуку;
олійна промисловість;
виробництво сталі;
машинобудівна промисловість.
37. ВИРІШАЛЬНИЙ СТУПІНЬ ЗАЛЕЖНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ПО ГАЛУЗЯМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ВИДІВ ВИ-РОБНИЦТВА ВІД ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, МАЄ:
лісове господарство;
текстильна і швейна промисловість;
теплоенергетика;
виробництво калійних добрив.
38. ВИЗНАЧАЛЬНИМИ ПЕРЕДУМОВАМИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВ-НИХ СИЛ Є:
історико – економічні передумови;
особливості суспільної організації виробництва;
характер прояву територіального поділу праці;
загальний рівень розвитку регіону;
економічна політика держави.
39. ПЕРЕВАЖНИЙ ВПЛИВ НА РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ПО ГАЛУЗЯХ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ МАЮТЬ:
електроенергетика;
чорна металургія;
хімічна і нафтопереробна галузь;
машинобудування;
легка промисловість.
40. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ТРУДОМІСТКОСТІ МАЮТЬ ВИРОБНИЦТВА:
виробництво міді;
виробництво цинку;
виробництво алюмінію;
виробництво хімічних волокон і ниток;
виробництво бавовняно – паперових тканин.
41. ВИДИ ВИРОБНИЦТВА, ЯКІ НАЙБІЛЬШОЮ МІРОЮ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД РЕГІОНУ СПОЖИВАННЯ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ, ТАКІ:
пароплавобудівництво;
теплоелектроцентралі;
локомотиво будівництво;
сільське машинобудування;
виробництво сірчаної кислоти;
виробництво фосфорних і калійних добрив.
42. ДО ВИДІВ ВИРОБНИЦТВА, ЯКІ НАЙБІЛЬШОЮ МІРОЮ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД НАЯВНОСТІ ПАЛИВНО – ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ, ВІД-НОСЯТЬСЯ:
теплоелектроцентралі;
гідроелектростанції;
електрометалургія;
виробництво пластмас;
легка промисловість.
43. НАЙБІЛЬША ЗАЛЕЖНІСТЬ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ У КОЛЬОРОВІЙ МЕТАЛУРГІЇ ВІД ТАКИХ РЕСУРСІВ:
сировинних;
паливно – енергетичних;
трудових;
екологічних.
44. ФАКТОРИ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОЦЕС РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ:
закон економії часу;
суспільний поділ праці;
концентрація виробництва;
комплексний розвиток регіону;
пропорційність розвитку виробництва.
45 НАЙВАЖЛИВІШОЮ ОЗНАКОЮ, ЯКА ПРИТАМАННА ЕКОНОМ-МІЧНОМУ РАЙОНУ, Є:
спеціалізація, як основна народногосподарська функція;
комплексність, як взаємопов’язаність економічної і територіальної структури району;
керованість, тобто наявність певних галузей і територіальних структур, пов’язаних між собою;
географічна відокремленість;
адміністративний поділ.
46. НАЙВИЩИЙ СТУПІНЬ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ МАЮТЬ ТАКІ ГАЛУЗІ:
гідроенергетика;
гірничо будівна галузь;
металургія міді, свинцю, цинку, нікелю;
атомна енергетика;
металургія алюмінію.
47. НАЙБІЛЬШИЙ РОЗВИТОК ОДЕРЖАЛО ВИРОБНИЦТВО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ:
у Криму;
у Придніпров’ї;
у Донбасі;
у Поліссі;
на Поділлі;
у Карпатах;
на Закарпатті.
48. НАЙБІЛЬШЕ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА СОДИ ВИДОБУВАЄТЬСЯ:
у Криму;
у Придніпров’ї;
у Донбасі;
у Поліссі;
на Поділлі;
у Карпатах;
на Закарпатті.
49. НАЙБІЛЬШИМ ЦЕНТРОМ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ Є:
Миколаїв;
Івано – Франківськ,
Київ;
Луцьк;
Чернігів.
50. ДО РЕГІОНІВ З МАКСИМАЛЬНОЮ КОНЦЕНТРАЦІЄЮ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ВІДНОСЯТЬСЯ:
Дніпропетровський, Запорізький;
Львівський, Закарпатський;
Донецький, Луганський;
Республіка Крим, Одеський;
Сумський, Черкаський.
51. УКРАЇНА ВІДНОСИТЬСЯ ДО ДЕРЖАВ З:
А. високим природним приростом населення;
В. помірним природним приростом населення;
С. низьким природним приростом населення.
52. У ПАЛИВНО – ЕНЕРГЕТИЧНОМУ БАЛАНСІ УКРАЇНИ МАЮТЬ ВИСОКУ ПИТОМУ ВАГУ ТАКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ НОСІЇ:
А. вугілля, нафта, газ;
В. вугілля кам’яне, вугілля буре, гідроенергія;
С. вугілля кам’яне, атомна енергія;
D. вугілля кам’яне, гідроенергія, атомна енергія.
53. ГОЛОВНИМИ ЦЕНТРАМИ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ Є ТАКІ РЕГІОНИ:
А. Донецький;
В. Луганський;
С. Запорізький;
D. Дніпропетровський;
E. Республіка Крим;
D Київський.
54. ПРОВІДНУ РОЛЬ У СТРУКТУРІ МАШИНОБУДУВАННЯ ЗАЙМАЮТЬ:
А. важке та енергетичне машинобудування;
В. транспортне машинобудування;
С. сільськогосподарське та тракторне машинобудування;
D. верстатобудування та інструментальна промисловість;
Е. точне машинобудування та приладобудування.
55. У СТРУКТУРІ ЛІСОВОЇ, ДЕРЕВООБРОБНОЇ ТА ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕ-РОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ПРОВІДНЕ МІСЦЕ ЗАЙМАЮТЬ:
А. лісозаготівельна промисловість;
В. целюлозно-паперова промисловість;
С. меблеві підгалузі;
D. лісохімія.
56. ПРОВІДНЕ МІСЦЕ У СТРУКТУРІ ПРОМИСЛОВОСТІ БУДМАТЕРІАЛІВ НАЛЕЖИТЬ:
А. виробництву залізобетонних виробів;
В. виробництву буд кераміки;
С. виробництву стінових матеріалів;
D. виробництву цементу.
57. У СТРУТУРІ ВИРОБНИЦТВА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ПРОВІДНА РОЛЬ НАЛЕЖИТЬ ВИПУСКУ:
А. фосфорних добрив;
В. азотних добрив;
С. калійних добрив;
D. складних і комбінованих добрив.
58. НА ВИСУШЕНИХ ЗЕМЛЯХ УКРАЇНИ ВИРОЩУЮТЬ ПЕРЕВАЖНО ТАКІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КУЛЬТУРИ:
А. зернові;
В. виноградники;
С. сади;
D. буряк;
Е. льон-довгунець;
F. картоплю;
G. сою;
Н. рис;
I. соняшник.
59. НАЙБІЛЬШИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ:
А. Донбасу, Придніпров’я;
В. Донбасу, Придніпров’я, Західної України;
С. Донбасу, Криму та Столичного регіону;
D. Придніпров’я, Полісся, Причорномор’я;
Е. Донбасу та Причорномор’я;
F. Столичного регіону, Донбасу та Прикарпаття.
60. НАЙБІЛЬША ЩІЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ В ОБЛАСТЯХ:
А. де більшу частку займають сільські мешканці;
В. де більшу частку займають міські мешканці;
С. у південних областях;
D. у центральних областях.
61. ЗА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ ОБСЯГИ ВИДОБУТКУ ВУГІЛЛЯ В ДОНБАСІ:
А. скоротилися;
В. залишилися незмінними;
С. зросли.
62. НАЙБІЛЬШІ ЗАПАСИ ЗАЛІЗОРУДНОЇ СИРОВИНИ СВІТОВОГО РІВНЯ ЗНАХОДЯТЬСЯ:
А. у Кременчуцькому залізорудному басейні;
В. у Запорізькому рудному районі;
С. у Криворізькому залізорудному басейні;
D. у Кіровоградському рудному районі;
Е. у Полтавському рудному районі.
63. ТРАНСПОРТНЕ МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ ПРЕДСТАВЛЕНЕ НАСТУПНИМИ ПІДГАЛУЗЯМИ:
А. електробудування;
В. автомобільна промисловість;
С. виробництво тролейбусів і трамваїв;
D. виробництво потягів для метро;
Е. локомотивобудування;
F. виробництво криголамів.
64. ВИРОБНИЦТВО АЗОТНИХ ДОБРИВ НА БАЗІ ПРИРОДНОГО ГАЗУ РОЗВИНЕНЕ В МІСТАХ:
А. Калуш, Стебник, Красноперекопськ;
В. Дніпродзержинськ, Маріуполь, Горлівка;
С. Одеса, Вінниця, Костянтинівка;
D. Лисичанськ, Черкаси, Рівне.
65. БУРЯКОЗБИРАЛЬНУ ТЕХНІКУ ВИПУСКАЮТЬ ПІДПРИЄМСТВА МІСТ:
А. Дніпропетровськ, Тернопіль;
В. Херсон, Одеса;
С. Львів, Кіровоград.
66. НАЙПОТУЖНІШІ ПІДПРИЄМСТВА З ВИРОБНИЦТВА ШОВКОВИХ ТКАНИН ЗНАХОДЯТЬСЯ У МІСТАХ:
А. Херсон;
В. Черкаси;
С. Харків;
D. Донецьк;
Е.Тернопіль;
F. Житомир;
G. Чернігів;
Н. Рівне;
I. Одеса;
J. Київ.
67. НАЙБІЛЬШ ЕКОНОМІЧНИЙ ВИД ТРАНСПОРТУ ДЛЯ ПОСТАЧАННЯ ГАЗУ І НАФТИ НА ВЕЛИКІ ВІДСТАНІ:
А. залізничний;
В. водні види транспорту (річковий, морський);
С. автомобільний;
D. трубопровідний.
68. НАЙБІЛЬША МОБІЛЬНІСТЬ ПОСТІЙНИХ МІГРАЦІЙ НАСЕЛЕННЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ В ОБЛАСТЯХ:
А. Черновицька, Хмельницька, Рівненська;
В. Чернігівська, Полтавська, Сумська;
С. Вінницька, Волинська, Львівська.
69. ШАХТОВИДОБУТКОВІ ПІДПРИЄМСТВА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБ-ЛАСТІ РОЗМІЩЕНІ У МІСТАХ:
А. Красний Луч, Кадіївка, Антрацит;
В. Новомосковськ, Павлоград, Тернівка;
С. Торез, Красноарміськ, Єнакієве.
70. ТОКМАКІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ МАРГАНЦЕВИХ РУД ЗНАХОДИТЬСЯ В:
А. Донецькій області;
В. Луганській області;
С. Запоріжській області;
D. Дніпропетровській області;
Е. Кіровоградській області.
71. НАЙБІЛЬШІ ЦЕНТРИ АВТОМОБІЛЬНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ:
А. Маріуполь. Стаханів, Дніпродзержинськ;
В. Херсон, Керч, Київ;
С. Львів, Кременчук, Запоріжжя;
D. Кіровоград, Харків, Одеса;
Е. Краматорськ, Дружківка, Горлівка.
72. НАЙБІЛЬШІ РОЗВИНЕНИЙ ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС ЗНАХОДИТЬСЯ У РЕГІОНІ:
А. Волинському;
В. Київському;
С. Закарпатському;
D. Львівському;
Е. Івано-Франківському.
73. СІЯЛКИ ТА ХІМСІЛЬГОСПМАШИНИ ВИПУСКАЮТЬ ПІДПРИЄМСТ-ВА МІСТ:
А. Дніпропетровськ, Тернопіль;
В. Херсон, Бердянськ;
С. Львів, Кіровоград.
74. ВИДОБУТОК ТА ОБРОБКА МАРМУРУ ОДЕРЖАЛИ РОЗВИТОК У:
А. Волині;
В. Придністров’ї;
С. Карпатах;
D. Криму;
Е. Донбасі;
F. Придніпров’ї.
75. ГОЛОВНІ МОРСЬКІ ПОРТИ ЗА ВАНТАЖООБІГОМ – ЦЕ:
А. Маріуполь, Феодосія;
В. Новоазовськ, Керч;
С. Одеса, Іллічівськ;
D. Севастополь, Ізмаїл;
Е. Ялта, Судак.
76. ОБЛАСТЬ, ДЕ МЕШКАЄ НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ МЕШКАНЦІВ:
А. Київська;
В. Харківська;
С. Волинська;
D. Одеська;
Е. Донецька;
F. Дніпропетровська;
G. Республіка Крим;
Н. Закарпатська.
77. НАФТОПЕРЕРОБНІ ЗАВОДИ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НА ВЛАСНІЙ НАФТІ – ЦЕ:
А. Лисичанський, Кременчуцький;
В. Дрогобицький, Львівський;
С. Одеський. Бердянський;
D. таких нема.
78. НІКОПОЛЬСЬКЕ РОДОВИЩЕ МАРГАНЦЕВИХ РУД ЗНАХОДИТЬСЯ В:
А. Донецькій області;
В. Луганській області;
С. Запоріжській області;
D. Дніпропетровській області;
Е. Кіровоградській області.
79. ЛІТАКОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ ПРЕДСТАВЛЕНЕ В МІСТАХ:
А. Запоріжжя, Дніпропетровськ;
В. Харків, Київ;
С. Донецьк, Одеса.
80. ЦЕНТРИ ВИРОБНИЦТВА СІРЧАНОЇ КИСЛОТИ ЗНАХОДЯТЬСЯ У МІСТАХ:
А. Калуш, Стебник, Красноперекопськ;
В. Дніпродзержинськ, Маріуполь, Горлівка;
С. Одеса, Вінниця, Костянтинівна;
D. Лисичанськ, Черкаси, Рівне.
81. ЛІСОХІМІЯ В УКРАЇНІ:
А. не получила розвитку;
В. зосереджена в лісових районах;
С. є тільки у крупних містах.
82. ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ ВАНТАЖІВ, ЯКІ ШВИДКО ПСУЮТЬСЯ, НА КО-РОТКІ ВІДСТАНІ, ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ТРАНСПОРТ:
А. залізничний;
В. авіаційний;
С. автомобільний;
D. всі сухопутні види транспорту.
83. МІСТА, ЯКІ ВИНИКЛИ НА ІНТЕНСИВНИХ ТРАНСПОРТНИХ ШЛЯХАХ – ЦЕ:
А. Ялта, Феодосія, Трускавець;
В. Донецьк, Кривий Ріг, Калуш;
С. Запоріжжя, Маріуполь, Житомир;
D. Макіївка, Борислав, Нововолинськ.
84. НАФТОПЕРЕРОБНІ ПІДПРИЄМСТВА, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ПУНКТАХ ПЕРЕВАЛУ СИРОЇ НАФТИ З МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ НА РІЧНИЙ ТА ЗАЛІЗНИЧНИЙ:
А. Кременчуцьке;
В. Дрогобице;
С. Надвірнянське;
D. таких нема.
85. ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ ПРАЦЮЄ НА ЗАЛІЗНИХ РУДАХ РОДОВИЩА:
А. Криворіжського;
В. Кременчуцького;
С. Білозірського;
D. Керченского.
86. НАЙПОТУЖНІШІ ЦЕНТРИ ВАГОНОБУДУВАННЯ:
А. Маріупіль, Стаханів, Дніпродзержинськ;
В. Херсон, Керч, Киев;
С. Львів, Кременчук;
D. Кіровоград, Харків, Одеса;
Е. Краматорськ, Дружківка, Горлівка.
87. ОБЛАСТІ, ДЛЯ ЯКИХ ХАРАКТЕРНА МАКСИМАЛЬНА КОНЦЕНТ-РАЦІЯ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ – ЦЕ:
А. Дніпропетровська, Запоріжська;
В. Львівська, Закарпатська;
С. Республіка Крим, Одеська;
D. Сумська, Черкаська.
88. КУКУРУДЗОЗБИРАЛЬНІ КОМБАЙНИ ТА ЖАТКИ ВИПУСКАЮТЬ ПІДПРИЄМСТВА МІСТ:
А. Дніпропетровськ, Тернопіль;
В. Херсон, Бердянськ;
С. Львів, Кіровоград.
89. ПЕРШЕ МІСЦЕ ЗА ОБСЯГОМ ВИРОБНИЦТВА ЦЕМЕНТУ ЗАЙМАЄ:
А. Івано-Франківська область;
В. Хмельницька область;
С. Дніпропетровська область;
D. Чернігівська область;
Е. Харківська область;
F. Республіка Крим;
G. Донецька область;
Н. Львівська область.
90. ПРОВІДНУ РОЛЬ У ПЕРЕВЕЗЕННІ ПАСАЖИРІВ В УКРАЇНІ ВІДІГ-РАЄ ТАКИЙ ТРАНСПОРТ:
А. морський;
В. автомобільний;
С. залізничний;
D. авіаційний.
91. ОБЛАСТІ З ПЕРЕВАЖНОЮ БІЛЬШІСТЮ НАСЕЛЕННЯ – ЦЕ:
А. Чернівецька, Хмельницька, Рівненська;
В. Чернігівська, Сумська, Полтавська;
С. Вінницька, Волинська, Львівська.
92. БУРОВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ МАЄ ЗНАЧЕННЯ:
А. районне;
В. республіканське;
С. міждержавне;
D. місцеве.
93. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» ПРАЦЮЄ НА ЗАЛІЗ-НИХ РУДАХ РОДОВИЩА:
А. Криворіжського;
В. Кременчуцького;
С. Білогірського;
D. Керченського.
94. НАЙПОТУЖНІШИЙ ТРАНСФОРМАТОРНИЙ ЗАВОД РОЗМІЩЕНИЙ У МІСТІ:
А. Харків;
В. Донецьк;
С. Луганськ;
D. Запоріжжя;
Е. Дніпропетровськ;
F. Київ;
G. Одеса;
Н. Львів.
95. ВИРОБНИЦТВО АЗОТНИХ ДОБРИВ НА БАЗІ КОКСОВОГО ГАЗУ Є У МІСТАХ:
А. Калуш, Стебник, Красноперекопськ;
В. Дніпродзержинськ, Маріупіль, Горлівка;
С. Одеса, Вінниця, Костянтинівка;
D. Лисичанськ, Черкаси, Рівне.
96. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ВИРОБЛЯЄТЬСЯ У МІСТАХ:
А. Куп’янськ, Запоріжжя, Черкаси;
В. Чернівці, Харків, Київ;
С. Донецьк, Дніпропетровськ, Васильків;
D. Карлівка, Одеса, Сміла;
Е. Конотоп, Ніжин, Житомир.
97. НАЙБІЛЬША КОНЦЕНТРАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ФАРФОРОВО – ФАЯНСОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ХАРАКТЕРНА ДЛЯ:
А. Харківської області;
В. Республіки Крим;
С. Львівської області;
D. Полтавської області;
Е. Донецької області;
F. Волинської області;
G. Закарпатської області;
Н. Житомирської області.
98. ПРОВІДНА РОЛЬ У ВАНТАЖООБІГУ СНД НАЛЕЖИТЬ ТАКОМУ ТРАНСПОРТУ:
А. морському;
В. авіаційному;
С. автомобільному;
D. залізничному.
99. МІСТА – ЦЕНТРИ ГІРНИЧОВИДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ – ЦЕ:
А. Мукачеве, Івано-Франківськ, Черкаси, Кам’янець-Подільський;
В. Чернівці, Луцьк, Рівне, Запоріжжя;
С. Макіївка, Нововолинськ, Калуш, Марганець;
D. Іллічівськ, Новгород-Сіверський, Бердичів.
100. ПРОВІДНЕ МІСЦЕ У ПОСІВАХ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР НАЛЕЖИТЬ:
А. соняшнику;
В. льону-довгунцю;
С. коноплі;
D. цукровому буряку.