Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Пособие РПС.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.29 Mб
Скачать

Тестові завдання з дисципліни «розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»

  1. НАУКА «РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ» ВИВЧАЄ:

    1. продуктивні сили;

    2. розміщення продуктивних сил;

    3. галузь економічної науки;

    4. розподіл трудових ресурсів і засобів виробництва;

    5. усіх основних компонентів суспільно – географічного комплексу та зв’язків між ними.

  1. СУТНІСТЬ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ – ЦЕ:

    1. виявлення конкретного стану розподілу по території господарських об’єктів і населення;

    2. аналіз фінансового стану економіки;

    3. форма організації діяльності людей і виробництва;

    4. процес зрушень у розміщенні об’єктів;

    5. напрямок економічної політики.

  1. ПІД ТЕРМІНОМ «РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ» РОЗУМІЮТЬ:

    1. розміщення населення і трудових ресурсів;

    2. розміщення природних ресурсів;

    3. розміщення виробництва і сфери обслуговування;

  1. ПЕРШОЧЕРГОВИМ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ Є:

A. розміщення промисловості;

B. розміщення сільського господарства;

C. розміщення транспорту і галузей сфери обслуговування;

D. визначення закономірностей і принципів територіальної організації ви- робництва;

E. визначення ефективності розміщення галузей народного господарства країни і регіонів;

F. аналіз розвитку регіональної економіки.

  1. РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ – ЦЕ:

    1. самостійна наука;

    2. частина окремої науки;

    3. соціально – економічна географія;

    4. головний елемент регіональної економіки.

  1. ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ДЕРЖАВА СТАВИТЬ МЕТУ:

    1. раціональне і ефективне використання територіального поділу праці і спеціалізації регіонів;

    2. удосконалення внутрішньо регіональних і міжнародних транспортно – економічних зв’язків;

    3. раціональне використання трудових ресурсів;

    4. забезпечення належних умов для трудової діяльності, побуту і відпочинку населення;

    5. охорона навколишнього середовища і раціональне використання при-родних ресурсів.

7. НАУКА ПРО РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ВИКОРИСТО-ВУЄТЬСЯ ПРИ:

  1. оцінці економічної ефективності ресурсної бази;

  2. визначенні використання трудових ресурсів;

  3. визначенні виробничого потенціалу;

  4. аналізі соціальних факторів розвитку господарства.

8. НАЙБІЛЬШ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ТАКА НАУКА:

  1. соціально – економічна географія;

  2. регіональна економіка;

  3. кібернетика;

  4. соціологія;

  5. технічні науки.

9. ПЕРШОЧЕРГОВІ ЗМІНИ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ:

    1. удосконалити конкретний стан поділу на території народногосподарських об’єктів і населення на певній території;

    2. змінити форму організації продуктивних сил;

    3. визначити процес зсувів у розміщенні продуктивних сил на певній території;

    4. використати один із напрямків економічної політики уряду.

10. ВИЗНАЧАЛЬНОЮ ДЛЯ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСТВА Є:

  1. народногосподарський комплекс;

  2. регіональна організація;

  3. галузева організація;

  4. місцева організація;

  5. муніципальна організація.

11. ДИСЦИПЛІНА «РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ І РЕГІО-НАЛЬНА ЕКОНОМІКА» СКЛАДАЄТЬСЯ З ВИВЧЕННЯ БЛОКІВ:

  1. розміщення населення і трудових ресурсів;

  2. розміщення природних ресурсів;

  3. розміщення виробничої і невиробничої сфери.

12. ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ ПРОФІЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ, ЙОГО МЕЖІ І КОНТУР ФОРМУЮТЬ ТАКІ ГАЛУЗІ І ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ:

  1. головні галузі;

  2. базові галузі;

  3. супутні галузі;

  4. додаткові види діяльності.

13. ВИЗНАЧАЛЬНИМ РІВНЕМ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБ-НИЦТВА Є:

  1. мікрорівень;

  2. мезарівень;

  3. макрорівень;

  4. глобальний рівень.

14. ГОЛОВНІ ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА ФОРМУВАННЯ СТРУКТУРИ І РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА:

  1. природні умови;

  2. спосіб життя населення;

  3. вплив історичних факторів;

  4. прибуток за умов ринкового господарювання;

  5. наявність ринку збуту;

  6. спосіб виробництва і соціальний лад.

15. ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ВИЗНАЧАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ МАЮТЬ ЗАКОНИ:

  1. притаманні окремо кожному суспільному ладу;

  2. загально – суспільні;

  3. територіального розподілу праці;

  4. суспільному розподілу праці.

16. МЕТОДИ, ЩО НЕ МОЖУТЬ ПРИКЛАДАТИСЯ ДО ХАРАКТЕРИСТИК КАТЕГОРІЙ ОСНОВНИХ ВІДНОШЕНЬ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ, ОДЕРЖАНІ З:

    1. політекономії;

    2. соціології;

    3. географії;

    4. математики;

    5. інших наук.

17. ОПТИМАЛЬНЕ РОЗТАШУВАННЯ ОБ’ЄКТІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКО-НОМІКИ ПЕРЕДБАЧАЄ:

  1. врахування співвідношення попиту і пропозиції;

  2. зручне місце по відношенню до постачальників сировини і матеріалів та споживачів продуктів;

  3. забезпечення робочою силою;

  4. сприятливість до кооперативних зв’язків;

  5. екологічна безпека.

18. НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ ОПТИМАЛЬНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ПЕРЕДБАЧАЄ:

  1. врахування факторів спеціалізації народного господарства;

  2. комплексне розміщення народногосподарських об’єктів;

  3. можливість перебудови галузевої структури;

  4. задоволення соціально – економічних потреб населення регіону;

  5. економічна безпека;

  6. ефективні міжрегіональні зв’язки.

19. ОПТИМАЛЬНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ МАЄ ЗА МЕТУ:

  1. отримання максимального національного доходу;

  2. отримання максимального прибутку;

  3. урахування соціального і демографічного факторів;

  4. віддавання переваги експорту;

  5. зведення до мінімуму витрат виробництва.

20. ДО ФАКТОРІВ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ ВИРОБНИЦТВ:

  1. сировинні ресурси;

  2. паливно – енергетичні ресурси;

  3. трудові ресурси;

  4. кліматичні фактори;

  5. соціальні фактори;

  6. райони споживання готової продукції.

21. ФАКТОРИ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ:

  1. сировинні ресурси;

  2. трудові ресурси;

  3. кліматичні фактори;

  4. райони споживання готової продукції;

  5. екологічні фактори;

  6. паливно – енергетичні ресурси.

22. РАЙОНИ ЗОСЕРЕДЖЕННЯ НАДМІРНОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ МАТЕРІ-АЛОМІСТКИХ ГАЛУЗЕЙ ПРОМИСЛОВОСТІ:

  1. Донбас;

  2. Придніпров’я;

  3. Західний район;

  4. Південь.

23. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ МАЮТЬ:

  1. виробництво будматеріалів;

  2. цукрова промисловість;

  3. нафтопереробка;

  4. легка промисловість.

24. НАЙБІЛЬШИМИ ПЕРЕВАГАМИ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ТАКІ ФОРМИ СУСПІЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА:

  1. концентрація виробництва;

  2. спеціалізація;

  3. кооперування;

  4. комбінування;

  5. територіальний поділ праці.

25. ФАКТОРИ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ КОЛЬОРОВОЇ МЕТАЛУРГІЇ:

  1. трудові ресурси;

  2. райони споживання готової продукції;

  3. екологічні фактори;

  4. сировинні ресурси;

  5. соціальні фактори.

26. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ ЕЛЕКТРОМІСТКОСТІ ВИРОБ-НИЦТВА ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ:

  1. виробництво алюмінію;

  2. виробництво титану;

  3. виробництво цементу;

  4. виробництво сталевого прокату.

27. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИМ СТУПЕНЕМ ТРУДОМІСТКОСТІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ ТАКІ ВИДИ ВИРОБНИЦТВА :

  1. виробництво глинозему;

  2. виробництво целюлози;

  3. виробництво сталі;

  4. виробництво соди;

  5. приладобудування.

28. НАЙБІЛЬШОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ РОЗМІЩЕННЯ ГАЛУЗЕЙ НАЦІО-НАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ВИДІВ ВИРОБНИЦТВА ВІД ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬСЯ:

  1. чорна металургія;

  2. сільське господарство;

  3. машинобудування;

  4. гідроенергетика.

29. ВИЗНАЧАЛЬНИМ ПРИ РОЗМІЩЕННІ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ СТАЄ ТАКИЙ СТРУКТУРНИЙ БЛОК:

  1. чисельність населення країни (регіону), його динаміка, характер відтворення;

  2. розміщення населення на території, щільність, міграції;

  3. статево вікова структура населення, чисельність і динаміка трудових ресурсів;

  4. структура зайнятості населення;

  5. національний склад населення.

30. ФАКТОРИ, ЯКІ НАЙБІЛЬШЕ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ПРО-ДУКТИВНИХ СИЛ У ГАЛУЗІ МАШИНОБУДУВАННЯ:

  1. паливно – енергетичні ресурси;

  2. трудові ресурси;

  3. сировинні ресурси;

  4. екологічні фактори;

  5. райони споживання готової продукції.

31. ВИСОКИЙ СТУПІНЬ МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ МАЄ ТАКИЙ ВИД ВИРОБНИЦТВА:

    1. виробництво сільськогосподарських машин;

    2. виробництво домашніх холодильників;

    3. нафтопереробка;

    4. гідролізна галузь.

32. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ МАТЕРІАЛОМІСТКОСТІ МАЮТЬ ТАКІ ВИРОБНИЦТВА:

  1. очищення бавовни;

  2. виробництво віскозного шовку;

  3. виробництво алюмінію;

  4. виробництво суперфосфату.

33. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ЕЛЕКТРОМІСТКОСТІ ВИРОБНИЦТВА МАЮТЬ:

  1. виробництво магнію;

  2. виробництво цукру – піску;

  3. виробництво хліба;

  4. виробництво віскозного шовку.

34. ЕКОНОМІКО – ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛЕ ПІДПРИЄМСТВА СТВОРЮЮТЬ ФАКТОРИ:

    1. виробничі;

    2. соціальні;

    3. економічні;

    4. природні;

    5. політичні.

35. ДО ФАКТОРІВ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ЗА ІНШИХ ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ХІМІЧНОЇ І НАФТОХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ, ВІДНОСЯТЬСЯ:

    1. кліматичні фактори;

    2. паливно – енергетичні ресурси;

    3. трудові ресурси;

    4. сировинні ресурси;

    5. райони споживання готової продукції;

    6. усі разом.

36. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ЕНЕРГОМІСТНОСТІ ВИРОБНИЦТВА МАЄ:

  1. виробництво синтетичного каучуку;

  2. олійна промисловість;

  3. виробництво сталі;

  4. машинобудівна промисловість.

37. ВИРІШАЛЬНИЙ СТУПІНЬ ЗАЛЕЖНОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ПО ГАЛУЗЯМ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ВИДІВ ВИ-РОБНИЦТВА ВІД ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ, МАЄ:

    1. лісове господарство;

    2. текстильна і швейна промисловість;

    3. теплоенергетика;

    4. виробництво калійних добрив.

38. ВИЗНАЧАЛЬНИМИ ПЕРЕДУМОВАМИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВ-НИХ СИЛ Є:

  1. історико – економічні передумови;

  2. особливості суспільної організації виробництва;

  3. характер прояву територіального поділу праці;

  4. загальний рівень розвитку регіону;

  5. економічна політика держави.

39. ПЕРЕВАЖНИЙ ВПЛИВ НА РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ПО ГАЛУЗЯХ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ МАЮТЬ:

  1. електроенергетика;

  2. чорна металургія;

  3. хімічна і нафтопереробна галузь;

  4. машинобудування;

  5. легка промисловість.

40. НАЙБІЛЬШ ВИСОКИЙ СТУПІНЬ ТРУДОМІСТКОСТІ МАЮТЬ ВИРОБНИЦТВА:

  1. виробництво міді;

  2. виробництво цинку;

  3. виробництво алюмінію;

  4. виробництво хімічних волокон і ниток;

  5. виробництво бавовняно – паперових тканин.

41. ВИДИ ВИРОБНИЦТВА, ЯКІ НАЙБІЛЬШОЮ МІРОЮ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД РЕГІОНУ СПОЖИВАННЯ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ, ТАКІ:

  1. пароплавобудівництво;

  2. теплоелектроцентралі;

  3. локомотиво будівництво;

  4. сільське машинобудування;

  5. виробництво сірчаної кислоти;

  6. виробництво фосфорних і калійних добрив.

42. ДО ВИДІВ ВИРОБНИЦТВА, ЯКІ НАЙБІЛЬШОЮ МІРОЮ ЗАЛЕЖАТЬ ВІД НАЯВНОСТІ ПАЛИВНО – ЕНЕРГЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ, ВІД-НОСЯТЬСЯ:

  1. теплоелектроцентралі;

  2. гідроелектростанції;

  3. електрометалургія;

  4. виробництво пластмас;

  5. легка промисловість.

43. НАЙБІЛЬША ЗАЛЕЖНІСТЬ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ У КОЛЬОРОВІЙ МЕТАЛУРГІЇ ВІД ТАКИХ РЕСУРСІВ:

  1. сировинних;

  2. паливно – енергетичних;

  3. трудових;

  4. екологічних.

44. ФАКТОРИ, ЯКІ НАЙБІЛЬШ ВПЛИВАЮТЬ НА ПРОЦЕС РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ:

  1. закон економії часу;

  2. суспільний поділ праці;

  3. концентрація виробництва;

  4. комплексний розвиток регіону;

  5. пропорційність розвитку виробництва.

45 НАЙВАЖЛИВІШОЮ ОЗНАКОЮ, ЯКА ПРИТАМАННА ЕКОНОМ-МІЧНОМУ РАЙОНУ, Є:

  1. спеціалізація, як основна народногосподарська функція;

  2. комплексність, як взаємопов’язаність економічної і територіальної структури району;

  3. керованість, тобто наявність певних галузей і територіальних структур, пов’язаних між собою;

  4. географічна відокремленість;

  5. адміністративний поділ.

46. НАЙВИЩИЙ СТУПІНЬ ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ МАЮТЬ ТАКІ ГАЛУЗІ:

  1. гідроенергетика;

  2. гірничо будівна галузь;

  3. металургія міді, свинцю, цинку, нікелю;

  4. атомна енергетика;

  5. металургія алюмінію.

47. НАЙБІЛЬШИЙ РОЗВИТОК ОДЕРЖАЛО ВИРОБНИЦТВО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ:

  1. у Криму;

  2. у Придніпров’ї;

  3. у Донбасі;

  4. у Поліссі;

  5. на Поділлі;

  6. у Карпатах;

  7. на Закарпатті.

48. НАЙБІЛЬШЕ МІНЕРАЛЬНОЇ СИРОВИНИ ДЛЯ ВИРОБНИЦТВА СОДИ ВИДОБУВАЄТЬСЯ:

  1. у Криму;

  2. у Придніпров’ї;

  3. у Донбасі;

  4. у Поліссі;

  5. на Поділлі;

  6. у Карпатах;

  7. на Закарпатті.

49. НАЙБІЛЬШИМ ЦЕНТРОМ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ Є:

  1. Миколаїв;

  2. Івано – Франківськ,

  3. Київ;

  4. Луцьк;

  5. Чернігів.

50. ДО РЕГІОНІВ З МАКСИМАЛЬНОЮ КОНЦЕНТРАЦІЄЮ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ВІДНОСЯТЬСЯ:

  1. Дніпропетровський, Запорізький;

  2. Львівський, Закарпатський;

  3. Донецький, Луганський;

  4. Республіка Крим, Одеський;

  5. Сумський, Черкаський.

51. УКРАЇНА ВІДНОСИТЬСЯ ДО ДЕРЖАВ З:

А. високим природним приростом населення;

В. помірним природним приростом населення;

С. низьким природним приростом населення.

52. У ПАЛИВНО – ЕНЕРГЕТИЧНОМУ БАЛАНСІ УКРАЇНИ МАЮТЬ ВИСОКУ ПИТОМУ ВАГУ ТАКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ НОСІЇ:

А. вугілля, нафта, газ;

В. вугілля кам’яне, вугілля буре, гідроенергія;

С. вугілля кам’яне, атомна енергія;

D. вугілля кам’яне, гідроенергія, атомна енергія.

53. ГОЛОВНИМИ ЦЕНТРАМИ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ Є ТАКІ РЕГІОНИ:

А. Донецький;

В. Луганський;

С. Запорізький;

D. Дніпропетровський;

E. Республіка Крим;

D Київський.

54. ПРОВІДНУ РОЛЬ У СТРУКТУРІ МАШИНОБУДУВАННЯ ЗАЙМАЮТЬ:

А. важке та енергетичне машинобудування;

В. транспортне машинобудування;

С. сільськогосподарське та тракторне машинобудування;

D. верстатобудування та інструментальна промисловість;

Е. точне машинобудування та приладобудування.

55. У СТРУКТУРІ ЛІСОВОЇ, ДЕРЕВООБРОБНОЇ ТА ЦЕЛЮЛОЗНО-ПАПЕ-РОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ПРОВІДНЕ МІСЦЕ ЗАЙМАЮТЬ:

А. лісозаготівельна промисловість;

В. целюлозно-паперова промисловість;

С. меблеві підгалузі;

D. лісохімія.

56. ПРОВІДНЕ МІСЦЕ У СТРУКТУРІ ПРОМИСЛОВОСТІ БУДМАТЕРІАЛІВ НАЛЕЖИТЬ:

А. виробництву залізобетонних виробів;

В. виробництву буд кераміки;

С. виробництву стінових матеріалів;

D. виробництву цементу.

57. У СТРУТУРІ ВИРОБНИЦТВА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ ПРОВІДНА РОЛЬ НАЛЕЖИТЬ ВИПУСКУ:

А. фосфорних добрив;

В. азотних добрив;

С. калійних добрив;

D. складних і комбінованих добрив.

58. НА ВИСУШЕНИХ ЗЕМЛЯХ УКРАЇНИ ВИРОЩУЮТЬ ПЕРЕВАЖНО ТАКІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІ КУЛЬТУРИ:

А. зернові;

В. виноградники;

С. сади;

D. буряк;

Е. льон-довгунець;

F. картоплю;

G. сою;

Н. рис;

I. соняшник.

59. НАЙБІЛЬШИЙ РІВЕНЬ РОЗВИТКУ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ ХАРАКТЕРНИЙ ДЛЯ:

А. Донбасу, Придніпров’я;

В. Донбасу, Придніпров’я, Західної України;

С. Донбасу, Криму та Столичного регіону;

D. Придніпров’я, Полісся, Причорномор’я;

Е. Донбасу та Причорномор’я;

F. Столичного регіону, Донбасу та Прикарпаття.

60. НАЙБІЛЬША ЩІЛЬНІСТЬ НАСЕЛЕННЯ В ОБЛАСТЯХ:

А. де більшу частку займають сільські мешканці;

В. де більшу частку займають міські мешканці;

С. у південних областях;

D. у центральних областях.

61. ЗА РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ ОБСЯГИ ВИДОБУТКУ ВУГІЛЛЯ В ДОНБАСІ:

А. скоротилися;

В. залишилися незмінними;

С. зросли.

62. НАЙБІЛЬШІ ЗАПАСИ ЗАЛІЗОРУДНОЇ СИРОВИНИ СВІТОВОГО РІВНЯ ЗНАХОДЯТЬСЯ:

А. у Кременчуцькому залізорудному басейні;

В. у Запорізькому рудному районі;

С. у Криворізькому залізорудному басейні;

D. у Кіровоградському рудному районі;

Е. у Полтавському рудному районі.

63. ТРАНСПОРТНЕ МАШИНОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ ПРЕДСТАВЛЕНЕ НАСТУПНИМИ ПІДГАЛУЗЯМИ:

А. електробудування;

В. автомобільна промисловість;

С. виробництво тролейбусів і трамваїв;

D. виробництво потягів для метро;

Е. локомотивобудування;

F. виробництво криголамів.

64. ВИРОБНИЦТВО АЗОТНИХ ДОБРИВ НА БАЗІ ПРИРОДНОГО ГАЗУ РОЗВИНЕНЕ В МІСТАХ:

А. Калуш, Стебник, Красноперекопськ;

В. Дніпродзержинськ, Маріуполь, Горлівка;

С. Одеса, Вінниця, Костянтинівка;

D. Лисичанськ, Черкаси, Рівне.

65. БУРЯКОЗБИРАЛЬНУ ТЕХНІКУ ВИПУСКАЮТЬ ПІДПРИЄМСТВА МІСТ:

А. Дніпропетровськ, Тернопіль;

В. Херсон, Одеса;

С. Львів, Кіровоград.

66. НАЙПОТУЖНІШІ ПІДПРИЄМСТВА З ВИРОБНИЦТВА ШОВКОВИХ ТКАНИН ЗНАХОДЯТЬСЯ У МІСТАХ:

А. Херсон;

В. Черкаси;

С. Харків;

D. Донецьк;

Е.Тернопіль;

F. Житомир;

G. Чернігів;

Н. Рівне;

I. Одеса;

J. Київ.

67. НАЙБІЛЬШ ЕКОНОМІЧНИЙ ВИД ТРАНСПОРТУ ДЛЯ ПОСТАЧАННЯ ГАЗУ І НАФТИ НА ВЕЛИКІ ВІДСТАНІ:

А. залізничний;

В. водні види транспорту (річковий, морський);

С. автомобільний;

D. трубопровідний.

68. НАЙБІЛЬША МОБІЛЬНІСТЬ ПОСТІЙНИХ МІГРАЦІЙ НАСЕЛЕННЯ ВІДБУВАЄТЬСЯ В ОБЛАСТЯХ:

А. Черновицька, Хмельницька, Рівненська;

В. Чернігівська, Полтавська, Сумська;

С. Вінницька, Волинська, Львівська.

69. ШАХТОВИДОБУТКОВІ ПІДПРИЄМСТВА ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБ-ЛАСТІ РОЗМІЩЕНІ У МІСТАХ:

А. Красний Луч, Кадіївка, Антрацит;

В. Новомосковськ, Павлоград, Тернівка;

С. Торез, Красноарміськ, Єнакієве.

70. ТОКМАКІВСЬКЕ РОДОВИЩЕ МАРГАНЦЕВИХ РУД ЗНАХОДИТЬСЯ В:

А. Донецькій області;

В. Луганській області;

С. Запоріжській області;

D. Дніпропетровській області;

Е. Кіровоградській області.

71. НАЙБІЛЬШІ ЦЕНТРИ АВТОМОБІЛЬНОГО МАШИНОБУДУВАННЯ:

А. Маріуполь. Стаханів, Дніпродзержинськ;

В. Херсон, Керч, Київ;

С. Львів, Кременчук, Запоріжжя;

D. Кіровоград, Харків, Одеса;

Е. Краматорськ, Дружківка, Горлівка.

72. НАЙБІЛЬШІ РОЗВИНЕНИЙ ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС ЗНАХОДИТЬСЯ У РЕГІОНІ:

А. Волинському;

В. Київському;

С. Закарпатському;

D. Львівському;

Е. Івано-Франківському.

73. СІЯЛКИ ТА ХІМСІЛЬГОСПМАШИНИ ВИПУСКАЮТЬ ПІДПРИЄМСТ-ВА МІСТ:

А. Дніпропетровськ, Тернопіль;

В. Херсон, Бердянськ;

С. Львів, Кіровоград.

74. ВИДОБУТОК ТА ОБРОБКА МАРМУРУ ОДЕРЖАЛИ РОЗВИТОК У:

А. Волині;

В. Придністров’ї;

С. Карпатах;

D. Криму;

Е. Донбасі;

F. Придніпров’ї.

75. ГОЛОВНІ МОРСЬКІ ПОРТИ ЗА ВАНТАЖООБІГОМ – ЦЕ:

А. Маріуполь, Феодосія;

В. Новоазовськ, Керч;

С. Одеса, Іллічівськ;

D. Севастополь, Ізмаїл;

Е. Ялта, Судак.

76. ОБЛАСТЬ, ДЕ МЕШКАЄ НАЙБІЛЬША КІЛЬКІСТЬ МЕШКАНЦІВ:

А. Київська;

В. Харківська;

С. Волинська;

D. Одеська;

Е. Донецька;

F. Дніпропетровська;

G. Республіка Крим;

Н. Закарпатська.

77. НАФТОПЕРЕРОБНІ ЗАВОДИ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ НА ВЛАСНІЙ НАФТІ – ЦЕ:

А. Лисичанський, Кременчуцький;

В. Дрогобицький, Львівський;

С. Одеський. Бердянський;

D. таких нема.

78. НІКОПОЛЬСЬКЕ РОДОВИЩЕ МАРГАНЦЕВИХ РУД ЗНАХОДИТЬСЯ В:

А. Донецькій області;

В. Луганській області;

С. Запоріжській області;

D. Дніпропетровській області;

Е. Кіровоградській області.

79. ЛІТАКОБУДУВАННЯ В УКРАЇНІ ПРЕДСТАВЛЕНЕ В МІСТАХ:

А. Запоріжжя, Дніпропетровськ;

В. Харків, Київ;

С. Донецьк, Одеса.

80. ЦЕНТРИ ВИРОБНИЦТВА СІРЧАНОЇ КИСЛОТИ ЗНАХОДЯТЬСЯ У МІСТАХ:

А. Калуш, Стебник, Красноперекопськ;

В. Дніпродзержинськ, Маріуполь, Горлівка;

С. Одеса, Вінниця, Костянтинівна;

D. Лисичанськ, Черкаси, Рівне.

81. ЛІСОХІМІЯ В УКРАЇНІ:

А. не получила розвитку;

В. зосереджена в лісових районах;

С. є тільки у крупних містах.

82. ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ ВАНТАЖІВ, ЯКІ ШВИДКО ПСУЮТЬСЯ, НА КО-РОТКІ ВІДСТАНІ, ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ТРАНСПОРТ:

А. залізничний;

В. авіаційний;

С. автомобільний;

D. всі сухопутні види транспорту.

83. МІСТА, ЯКІ ВИНИКЛИ НА ІНТЕНСИВНИХ ТРАНСПОРТНИХ ШЛЯХАХ – ЦЕ:

А. Ялта, Феодосія, Трускавець;

В. Донецьк, Кривий Ріг, Калуш;

С. Запоріжжя, Маріуполь, Житомир;

D. Макіївка, Борислав, Нововолинськ.

84. НАФТОПЕРЕРОБНІ ПІДПРИЄМСТВА, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ПУНКТАХ ПЕРЕВАЛУ СИРОЇ НАФТИ З МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ НА РІЧНИЙ ТА ЗАЛІЗНИЧНИЙ:

А. Кременчуцьке;

В. Дрогобице;

С. Надвірнянське;

D. таких нема.

85. ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ ПРАЦЮЄ НА ЗАЛІЗНИХ РУДАХ РОДОВИЩА:

А. Криворіжського;

В. Кременчуцького;

С. Білозірського;

D. Керченского.

86. НАЙПОТУЖНІШІ ЦЕНТРИ ВАГОНОБУДУВАННЯ:

А. Маріупіль, Стаханів, Дніпродзержинськ;

В. Херсон, Керч, Киев;

С. Львів, Кременчук;

D. Кіровоград, Харків, Одеса;

Е. Краматорськ, Дружківка, Горлівка.

87. ОБЛАСТІ, ДЛЯ ЯКИХ ХАРАКТЕРНА МАКСИМАЛЬНА КОНЦЕНТ-РАЦІЯ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ – ЦЕ:

А. Дніпропетровська, Запоріжська;

В. Львівська, Закарпатська;

С. Республіка Крим, Одеська;

D. Сумська, Черкаська.

88. КУКУРУДЗОЗБИРАЛЬНІ КОМБАЙНИ ТА ЖАТКИ ВИПУСКАЮТЬ ПІДПРИЄМСТВА МІСТ:

А. Дніпропетровськ, Тернопіль;

В. Херсон, Бердянськ;

С. Львів, Кіровоград.

89. ПЕРШЕ МІСЦЕ ЗА ОБСЯГОМ ВИРОБНИЦТВА ЦЕМЕНТУ ЗАЙМАЄ:

А. Івано-Франківська область;

В. Хмельницька область;

С. Дніпропетровська область;

D. Чернігівська область;

Е. Харківська область;

F. Республіка Крим;

G. Донецька область;

Н. Львівська область.

90. ПРОВІДНУ РОЛЬ У ПЕРЕВЕЗЕННІ ПАСАЖИРІВ В УКРАЇНІ ВІДІГ-РАЄ ТАКИЙ ТРАНСПОРТ:

А. морський;

В. автомобільний;

С. залізничний;

D. авіаційний.

91. ОБЛАСТІ З ПЕРЕВАЖНОЮ БІЛЬШІСТЮ НАСЕЛЕННЯ – ЦЕ:

А. Чернівецька, Хмельницька, Рівненська;

В. Чернігівська, Сумська, Полтавська;

С. Вінницька, Волинська, Львівська.

92. БУРОВУГІЛЬНА ПРОМИСЛОВІСТЬ УКРАЇНИ МАЄ ЗНАЧЕННЯ:

А. районне;

В. республіканське;

С. міждержавне;

D. місцеве.

93. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ «АЗОВСТАЛЬ» ПРАЦЮЄ НА ЗАЛІЗ-НИХ РУДАХ РОДОВИЩА:

А. Криворіжського;

В. Кременчуцького;

С. Білогірського;

D. Керченського.

94. НАЙПОТУЖНІШИЙ ТРАНСФОРМАТОРНИЙ ЗАВОД РОЗМІЩЕНИЙ У МІСТІ:

А. Харків;

В. Донецьк;

С. Луганськ;

D. Запоріжжя;

Е. Дніпропетровськ;

F. Київ;

G. Одеса;

Н. Львів.

95. ВИРОБНИЦТВО АЗОТНИХ ДОБРИВ НА БАЗІ КОКСОВОГО ГАЗУ Є У МІСТАХ:

А. Калуш, Стебник, Красноперекопськ;

В. Дніпродзержинськ, Маріупіль, Горлівка;

С. Одеса, Вінниця, Костянтинівка;

D. Лисичанськ, Черкаси, Рівне.

96. ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ВИРОБЛЯЄТЬСЯ У МІСТАХ:

А. Куп’янськ, Запоріжжя, Черкаси;

В. Чернівці, Харків, Київ;

С. Донецьк, Дніпропетровськ, Васильків;

D. Карлівка, Одеса, Сміла;

Е. Конотоп, Ніжин, Житомир.

97. НАЙБІЛЬША КОНЦЕНТРАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ ФАРФОРОВО – ФАЯНСОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ХАРАКТЕРНА ДЛЯ:

А. Харківської області;

В. Республіки Крим;

С. Львівської області;

D. Полтавської області;

Е. Донецької області;

F. Волинської області;

G. Закарпатської області;

Н. Житомирської області.

98. ПРОВІДНА РОЛЬ У ВАНТАЖООБІГУ СНД НАЛЕЖИТЬ ТАКОМУ ТРАНСПОРТУ:

А. морському;

В. авіаційному;

С. автомобільному;

D. залізничному.

99. МІСТА – ЦЕНТРИ ГІРНИЧОВИДОБУВНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ – ЦЕ:

А. Мукачеве, Івано-Франківськ, Черкаси, Кам’янець-Подільський;

В. Чернівці, Луцьк, Рівне, Запоріжжя;

С. Макіївка, Нововолинськ, Калуш, Марганець;

D. Іллічівськ, Новгород-Сіверський, Бердичів.

100. ПРОВІДНЕ МІСЦЕ У ПОСІВАХ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР НАЛЕЖИТЬ:

А. соняшнику;

В. льону-довгунцю;

С. коноплі;

D. цукровому буряку.