5.1.6. Подільський економічний район

1. Економіко-географічні показники району: площа – 60,9 тис. км²; кількість мешканців – 4,3 млн. чол.; щільність населення – 70,7 чол. на 1 км²; сільсь-ке населення складає 54 %; у районі один з найнижчих рівнів урбанізації; за-гальна частина працездатного населення працює в сільському господарстві;

район займає перше місце по валовому збору цукрового буряку; у районі працюють 60 цукрових заводів, що виробляють 1/3 частина цукру в Україні; у районі працюють біля 30 спиртових заводів; 49 % посівних площ займають зернові , а 28 % – кормові культури.

У районі розвиваються 5 промислових вузлів: Вінницький, Хмельницький, Тернопільський, Кам'янець – Подільський, Шепетівський.

2. Економіко – географічне положення. Природні умови і ресурси. Район займає територію Вінницької, Хмельницької і Тернопільської областей, розташованих у правобережній частині України. Межує з Карпатським, Північно – Західним, Столичним, Центральним і Причорноморським районами України та з республікою Молдова.

Природні умови сприятливі для ведення господарства. Територія знаходиться в лісостеповій природо–географічній зоні. За характером рельєфу це пагорбкувато – рівнинні простори Придніпровської та Подільської височин.

Природні ресурси вивчені недостатньо. Паливні ресурси представлені торфом (північна частина району), незначними зонами пальних сланців (Прид-ністров'я) і бурого вугілля (у всіх областях). Більш багаті нерудні ресурси. Особливо значні запаси гранітів і гнейсів (уздовж рік Случ і Південний Буг), мармуру (Кам'янець – Подільський район Хмельницької області), вапняку (Хмельницька область), крейди (центральна і північна частина Тернопільської областей), піщанику (Вінницька і Тернопільська області), гіпсу (уздовж ріки Дністер), мергелю і каоліну, цегельних і гончарних глин (у всіх областях).

На клімат впливають арктичні й атлантичні повітряні маси. Середня температура зими – 5⁰ С, літа + 20⁰ С, опадів випадає 500 – 600 мм у рік. Клімат – континентальний.

Багаті грунтові ресурси представлені типовими, звичайними й опідзоленими чорноземами та сірими лісовими грунтами.

Рослинний світ відповідає природо – географічній зоні, у якій знаходиться район. Поширена різнотравно–типчаково–ковильна трав'яна рослинність і тільки приблизно 11 % деревинної.

Водні ресурси утворюють води рік: Дністер, Південний Буг, Студениця, Збруч, Русава, Стрипа, Калюс, Ушиця, Бужок; водоймищ: Дністровське; озер: Нетишенське, Козово та підземні води.

3. Населення і трудові ресурси. Населення розміщується достатньо рівномірно. Середня щільність – 75 чол. на 1 км². Це один із найменш урбанізованих районів; сільське населення складає 53 %. Великі міста: Вінниця, Хмельницький, Тернопіль, Кам'янець – Подільський, Шепетівка, Жмеринка.

У національному складі переважають українці, росіяни, євреї.

4. Промисловість і сільське господарство. Значна частина населення працює в сільськогосподарському виробництві. Фундаментом розвитку є по-тужний АПК, що базується на інтенсивному багатогалузевому сільському господарстві.

У землеробстві значні площі зайняті озимою пшеницею, кукурудзою, зернобобовими, цукровим буряком. Розвиваються картоплярство, овочівництво, садівництво, вирощують соняшник, тютюн, кормові культури.

У тваринництві переважає молочно – м'ясне виробництво, а також птахівництво, рибництво і бджільництво.

Харчова промисловість переробляє продукцію сільського господарства і є багатогалузевою розвинутою промисловістю. Головну роль відіграє цукрова промисловість. Найбільшими підприємствами є Кременецький, Городокський, Кирнасівський, Тернопільський цукрові заводи та Шепетівський цукрорафінад-ний завод. На відходах цукрової промисловості розвивається спиртова промисловість, яка використовує зерно і картоплю. Харчова галузь також виробляє вітаміни та кормові дріжджі (Тернопіль).

Підприємства лісової промисловості розміщуються в обласних цент-рах, а також у містах Казатині, Кам'янець–Подільському, Шепетівці, Барі.

Маслосиродільна промисловість розміщена достатньо рівномірно по сировинних зонах. Значним є Городокський молочно – консервний завод (Хмельницька обл.).

На власній сировинній базі розвивається плодоовочева промисловість. Великі підприємства розміщені у Вінниці, Кам'янець – Подільському, Тульчині, Залещиках.

Машинобудівні підприємства району виробляють технологічне устаткування для харчової промисловості та торгівлі, інструменти, сільськогосподарські машини, електротехнічні прилади.

Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива, товари побутової хімії, оліфу, штучну шкіру, сірчану кислоту (Вінниця). Лісохімічні підприємства випускають каніфоль, скипидар, ефірну олію, що дає можливість організувати виробництво лікарських препаратів (Тернопіль).

Достатньо розвинута у районі легка промисловість. У Вінниці працює ВО «Текстерно», у Дунаєвцях і Славуті – сукняні фабрики, У Хмельницьку та Кам'янець–Подільському – прядильно – ткацькі фабрики, у Шепетівці та Хмельницьку – трикотажні виробництва, у Почаєві, Теребовлі, Тульчині – взуттєві і шкіряно – галантерейні підприємства, у Жмеринці – хутряна фабрика, у Кременці – виробництво вати, у Могилів – Подільському – виробництво нет-каних матеріалів.

Лісова промисловість представлена меблевою (Шепетівка, Кременець, Вінниця, Хмельницький), целюлозно – паперовою (Славута, Полоне, Росоша, Понинка), виробництвом тари (Вінниця), контейнерів (Погребище).

Високого рівня розвитку досягла будівельна індустрія, що заснована на власній сировинній базі. Підприємства району виробляють цемент (Кам'янець – Подільський), щебінь (Ладижин, Шепетівка, Гнивань), стінові блоки (Збаражський, Кам'янець – Подільський, Могилів – Подільський, Крижопільський райони), крейда (Кременець), вогнетриви (Шепетівський, Полонський райони), каолін (Глухівський, Турбовський заводи), будівельне скло, фаянс, кераміку (Славута, Бережанці), порцеляна (Полоне). У районі добувають і оброблюють граніт (Жежеловське родовище).

Енергетика представлена Хмельницькою АЕС і Ладижинською ТЕС.

5. Транспорт. У транспортній мережі головну роль відіграють залізничний та автомобільний транспорт. Найбільшими залізничними вузлами є Жмеринка, Казатин, Шепетовка, Вапнярка. Найважливіші залізничні магістралі: Тернопіль – Чернівці, Шепетівка – Кам’янець – Подільский, Казатин – Здолбунів, Київ – Вінниця – Могилів – Подільський.

Велику роль відіграють автомагістралі Кременець – Тернопіль – Залещики, Вінниця – Могилів – Подільський, Київ – Вінниця – Хмельницький – Тернопіль.

6. Міжрайонні економічні зв'язки. З Подільського району вивозять: цукор, овочі, фрукти, інструменти, підшипники, мінеральні добрива, продукцію лісотехнічних підприємств, тканини, будівельні матеріали, бурякозбиральні комбайни, технологічне устаткування.

Ввозять: вугілля, метали, лісоматеріали, вантажні й легкові автомобілі, автобуси, синтетичні та штучні волокна, машини й устаткування, прилади, сільськогосподарські машини.

7. Проблеми розвитку району: низький рівень промислового розвитку; відтік населення з районів бурячного виробництва через важку фізичну працю;

ріст рівня безробіття (особливо Вінницька область); значна ерозія ґрунтів.

Таблиця 5.18