Питання для самоконтролю

1. Що розуміється під умовами, особливостями та ефективністю розміщення виробництва?

2. Що являється предметом, об’єктом і метою розміщення продуктивних сил?

3. Назвіть принципи розміщення виробництва, які використовуються при ринкових умовах господарювання.

4. Назвіть показники розвитку та розміщення продуктивних сил.

5. Які категорії вважаються закономірними при розміщенні продуктивних сил?

6. Які фактори вважаються основними при розміщенні виробництва?

7. Які рівні існують у структурі знань з РПС?

8. Що відображають собою продуктивні сили?

9. Розкрийте поняття «предмет праці» та «засоби праці».

Лекція 2. Передумови розміщення продуктивних сил

Передумови розміщення продуктивних сил – це умови, без яких розміщення та розвиток виробництва неможливі.

Дуже часто передумови розміщення продуктивних сил пов’язані безпосередньо з історико – економічними особливостями розвитку регіону.

Наближення виробництва до джерел сировини, палива, енергії до районів споживання дозволяє розв’язати такі проблеми, як скорочення і ліквідація далеких нераціональних перевезень, зниження витрат на всіх стадіях виробництва, підвищення економічної ефективності. Особливо важливе наближення енергомістких виробництв до джерел палива й енергії, наприклад кольорової металургії або галузей хімічної промисловості. До осередків сировини тяжіють матеріаломісткі виробництва – чорна металургія, важке машинобудування. Виробництво продукції галузей легкої та харчової промисловості приурочується до районів споживання, а наукомісткі промисловості зосереджуються у районах, забезпечених трудовими ресурсами.

Між конкретним економічним об’єктом і місцем його розташування існують певні взаємозалежність та взаємозв’язок. Тому на вибір місця, району, майданчика розміщення впливають, з одного боку, особливості самого об’єкта, а з іншого – специфічні умови території, де він розміщений або може розміщуватися і розвиватися.

Особливості розміщення продуктивних сил можна поділити на три великі блоки:

• природний;

• демографічний;

• економічний.

2.1. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно – ресурсний потенціал

Природні умови та природні ресурси значно впливають на особливості й методи територіальної організації виробництва.

Природні умови до яких відносяться клімат, рельєф місцевості, геологічна будова, географічне положення можуть в одному випадку заторможувати розвиток суспільного виробництва і вважатися несприятливими, а іншому – створювати додаткові умови для прогресу: нормальна вологість, достатня сума виз-начених температур, родючість ґрунтів. Металогенічні поясів у гірничих системах сприяють розвитку видобувної і перероблювальної промисловості.

Наявність тих чи інших природних ресурсів, а також корисних копалин може привести до стимулювання розвитку економіки країни. Інше питання, як країна може розпоряджатися цими ресурсами.

В одному випадку, країна може продавати сировину, ціни на яку на світовому ринку постійно знижуються завдяки підвищенню пропозиції над попитом, а також завдяки більш широкому впровадженню у розвинених країнах матеріалозберігаючих технологій. Це найбільш простий спосіб одержання прибутку.

Іншим шляхом йдуть країни, які мають природні ресурси й вміють їх використовувати для удосконалення власної економіки.

Існує ще й третя група країн, яка ніколи не виділялася наявністю природних ресурсів на своїй території. І тим не меш, саме це стимулювало потужний розвиток перероблюваної промисловості.

Природні умови та природні ресурси мають суттєвий вплив на галузеву структуру у ринковій економіці країни й види виробництва, які від них залежать.

Слід однак, мати на увазі, що є виробництва які не залежать від природних умов або природних ресурсів. Наявність або відсутність будь-яких природних умов або природних ресурсів диктує розміщення продуктивних сил на виз-наченій території. Іноді, при зміні природних умов виникає необхідність перерозподілу продуктивних сил на окремих територіях.

Усі природні ресурси мають дві ознаки: походження і використання. Відповідно до цього склалася їхня подвійна класифікація – природна й економічна.

У природній класифікації виділяють мінеральні, водні, грунтово–земельні, біологічні (рослинні і тваринні) ресурси, сили руху (вітри, припливи, відпливи води).

Ознака походження доповнюється вичерпністю або відновлюваністю ресурсів. Це має важливе значення з боку охорони природи, відтворення ресурсів та визначення їх використання.

Розрізняють такі види ресурсів:

• вичерпні невідновлювальні ресурси – мінеральна сировина, паливо, підземні води;

• відновлювані – запас води в річках і озерах, річний поверхневий і підземний стоки, запас поживних речовин у ґрунті, рослинний і тваринний світ;

• невичерпні відновлювані – тепло, світ, енергія Сонця, вітру, океану, припливи та відпливи, теплова енергія Землі та океанів, космічні ре-сурси.

Економічна класифікація природних ресурсів ґрунтується на їх використанні у галузях господарської діяльності і поділяється на:

• промислові – паливні, енергетичні, металургійні, агрохімічні, буді-вельні, водні, лісосировинні тощо;

• сільськогосподарські – грунтово–земельні (рілля та кормові угіддя, вода для зрошення, суми температур і опадів, промислові тварини);

• невиробничої сфери – водойми, що використовуються для потреб населення, лісові масиви навколо міст і природоохоронні, ресурси для відпочинку та оздоровлення людей, ресурси спортивного полювання і рибальства.