
- •1.2. Об’єкти, предмет, мета і теоретичні основи вивчення дисципліни «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •1.3. Особливості розвитку науки рпс та ер.
- •1.4. Основні концепції і теорії рпс
- •1.5. Основні закономірності розміщення виробництва: сутність і характеристики
- •1.6. Принципи розміщення виробництва, які використовуються при ринкових умовах господарювання
- •1.7. Фактори (чинники) розміщення продуктивних сил
- •1.8. Поняття продуктивних сил. Показники розвитку та розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2. Передумови розміщення продуктивних сил
- •2.1. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно – ресурсний потенціал
- •2.2. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3. Теоретичні основи розміщення продуктивних сил
- •3.1. Закони і закономірності розміщення продуктивних сил
- •3.2. Принципи розміщення продуктивних сил
- •3.3 Фактори (чинники) розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •4.2. Розрахунок показника ефективності розміщення продуктивних сил
- •4.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5. Наукові основи формування економічних районів
- •5.1. Економічне районування України
- •Економічне районування України
- •Розподіл економічних районів України за площею території та кількістю населення
- •5.1.1. Донецький економічний район
- •Галузева структура промисловості Луганської області за обсягом
- •5.1.2. Придніпровський економічний район
- •Галузева структура промисловості Дніпропетровської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Запорізької області за обсягом
- •5.1.3. Північно–східний економічний район
- •Галузева структура промисловості в Харківській області за обсягом
- •Галузева структура промисловості Полтавської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Сумської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.4. Столичний економічний район
- •Галузева структура промисловості Київської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Житомирської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Чернігівської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.5. Причорноморський економічний район
- •Галузева структура промисловості Одеської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Миколаївської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств) ), %
- •Галузева структура промисловості Херсонської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості арк за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.6. Подільський економічний район
- •Галузева структура промисловості Вінницької області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Хмельницької області за обсягом
- •Галузева структура промисловості Тернопільської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.7. Центральний економічний район
- •Галузева структура промисловості Черкаської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Кіровоградської області за обсягом
- •5.1.8. Північно – західний економічнй район
- •Галузева структура промисловості Волинської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Рівненської області за обсягом
- •5.1.9. Карпатський економічний район
- •Галузева структура промисловості Львівської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Чернівецької області за обсягом
- •Галузева структура промисловості Закарпатської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.2. Промисловий вузол – локалізоване територіально – виробниче об’єднання
- •Показники ступеня ефективності розміщення промислових вузлів
- •Типи промислових вузлів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Наукові методи аналізу територіальної організації виробництва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Населення і трудовий потенціал україни
- •Соціально- економічна сутність трудового потенціалу
- •Якісна оцінка трудового потенціалу
- •Структура трудового потенціалу
- •7.3. Перспективи професійного розвитку трудового потенціалу України
- •7.4. Основні напрями державної політики розвитку трудового потенціалу України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Народно – господарський комплекс україни. Загальна характеристика
- •8.1. Природні ресурси України
- •8.2. Промисловість України: загальна характеристика
- •8.3. Паливно – енергетичний комплекс України
- •8.4. Металургійний комплекс України
- •8.5. Машинобудівний комплекс України
- •8.6. Хімічний комплекс України
- •8.7. Будівельний комплекс України
- •8.8. Агропромисловий комплекс України
- •8.9. Транспортний комплекс України
- •Система транспортних шляхів України
- •Тестові завдання з дисципліни «розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •Глосарій
- •Література
- •Навчальне видання
- •7.050107 «Економіка підприємства»,
- •7.050108 «Маркетинг»,
- •7.050201 «Менеджмент організацій»
1.6. Принципи розміщення виробництва, які використовуються при ринкових умовах господарювання
Принципи – визначаються як правила, які враховують визначені закономірності. Всі принципи в РПС поділяються на традиційні й нові.
Традиційні принципи:
Розміщення виробництва по всій країні.
Випереджуючий розвиток відсталих районів і приморських регіонів.
Наближення виробництва до джерел сировини й районів споживання.
Поглиблення вже існуючого ТРТ.
Облік оборонних потреб.
Облік екологічних факторів.
Регулювання росту агломерації.
Нові принципи:
Врахування інтересів всіх форм власності.
Створення ефективної інфраструктури.
Підвищення технічної ефективності.
Врахування при розміщенні соціальних параметрів.
Врахування при розміщенні соціальних цілей: прогрес, достаток конкретної людини, щастя життя.
1.7. Фактори (чинники) розміщення продуктивних сил
Фактори розміщення продуктивних сил – сукупність ресурсів, якісних умов і обставин, потрібних для вибору місця розміщення або подальшого розвитку будь-якого соціально-економічного об’єкта з урахуванням його особливостей, виробничих критеріїв і поставленої мети. У зв’язку із НТР зараз велику роль відіграють такі фактори, як фактор часу, геополітичний фактор, націо-нальний фактор.
Майже всі фактори розміщення піддаються формалізації. Цим зумовлені можливості широкого використання науково – методичних підходів до обґрунтування комплексності розвитку продуктивних сил. Посилення вимог до якості цього процесу, особливості регіональної соціально-економічної політики змушують виробляти нові підходи до оцінювання факторів (чинників) розміщення продуктивних сил.
Районне планування за своїм призначенням є способом виробництва та деталізації щодо планів розвитку та розміщення продуктивних сил. Його основа – прогноз розвитку національної економіки.
Основна мета розміщення продуктивних сил – комплексне розміщення всіх галузей виробництва у районах із розрахунку раціонального використання території для всебічного підвищення продуктивності суспільної праці, зниження собівартості будівництва й витрат виробництва при одно-часному покращенні умов праці, побуту й відпочинку населення.
1.8. Поняття продуктивних сил. Показники розвитку та розміщення продуктивних сил
Продуктивні сили – система суб’єктивних (людина) та майнових елементів, які здійснюють «майновий обмін» між людиною та природою в процесі суспільного виробництва.
Продуктивні сили відображають активне відношення людини до природи, яке базується на матеріальному та духовному освоєнні й розвитку її багатств, в ході якого відтворюються умови існування людини й відбувається прискорення процесу становлення й розвитку самої людини.
Продуктивні сили утворюють провідну сторону способу виробництва, основу розвитку суспільства. Головна продуктивна сила суспільства – це самі люди, учасники суспільного виробництва. Породженням людського розуму й праці є майнові елементи продуктивних сил – засоби виробництва і засоби споживання.
Засоби виробництва складаються із засобів праці, які є провідником впливу людини на природу і предметів праці, на які спрямована праця людини. Найважливіша складова частина засобів праці – це знаряддя праці (інструменти, механізми. Машини і т.д.). До засобів праці відносяться також виробничі споруди, трубопроводи, шляхи, канали, енергомережі, засоби зв’язку і т.д.
Розвиток суспільства, постійне його відновлення здійснюється в результаті взаємодії двох видів відносин: відношення людини до природи, з якої він бере необхідні для його діяльності основні засоби виробництва і відносини людей друг до друга в процесі цієї діяльності.
Головною продуктивною силою є людина, яка володіє здатністю виробляти, створювати, продукувати суспільно необхідну продукцію, роботи, послуги.
Відношення людей до природи, вплив людини на природу проходе через посередництво трьох наступних елементів: праці людини, предметів праці та засобів праці. Вони взаємодіють у формі підприємств і організацій.
Праця – це усвідомлена доцільна діяльність людини, яка здійснюється для задовільнення її потреб.
Предмет праці – це те, на що спрямована праця людини. До них відносяться сировина, матеріали, напівфабрикати, природні ресурси та ін.
Засоби праці – це те, при посередництві чого людина впливає на предмети праці – обладнання, машини, енергетичні установки та ін.
Предмети та засоби праці об’єднуються у поняття засоби виробництва. Засоби виробництва і праця людини являють собою продуктивні сили сус-пільства.
Праця завжди була і є домінуючим фактором суспільного розвитку і відрізняється від іншого активним характером впливу і на предмет праці і на засоби праці.
У ХХ сторіччі започаткована тенденція комплексної автоматизації, яка відкрила якісно новий етап удосконалення засобів праці. Провідна роль в цьому належить різноманітним комплексам інформаційних систем.
Створення нових і удосконалення існуючих засобів праці викликає необхідність пошуку нових способів переробних природних ресурсів (предметів праці), винаходи нових технологій. З появою нових засобів праці і нових технологій вдосконалюється сама праця, людина підіймається на новий рівень знань, досвіду й таке інше. В результаті цього зростає продуктивність праці, що відображає об’єктивну необхідність поступового розвитку виробництва, споживання і потреб.
Таким чином, у національній економічній системі продуктивні сили розглядаються як поєднання місць прикладання праці й капіталу, внаслідок чого здійснюється діяльність, корисна людині, колективу і суспільству за умови, що ця діяльність не суперечить економічним законам і суспільним морально-етичним нормам.