- •1.2. Об’єкти, предмет, мета і теоретичні основи вивчення дисципліни «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •1.3. Особливості розвитку науки рпс та ер.
- •1.4. Основні концепції і теорії рпс
- •1.5. Основні закономірності розміщення виробництва: сутність і характеристики
- •1.6. Принципи розміщення виробництва, які використовуються при ринкових умовах господарювання
- •1.7. Фактори (чинники) розміщення продуктивних сил
- •1.8. Поняття продуктивних сил. Показники розвитку та розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2. Передумови розміщення продуктивних сил
- •2.1. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно – ресурсний потенціал
- •2.2. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3. Теоретичні основи розміщення продуктивних сил
- •3.1. Закони і закономірності розміщення продуктивних сил
- •3.2. Принципи розміщення продуктивних сил
- •3.3 Фактори (чинники) розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •4.2. Розрахунок показника ефективності розміщення продуктивних сил
- •4.3. Методи прогнозування розміщення продуктивних сил
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5. Наукові основи формування економічних районів
- •5.1. Економічне районування України
- •Економічне районування України
- •Розподіл економічних районів України за площею території та кількістю населення
- •5.1.1. Донецький економічний район
- •Галузева структура промисловості Луганської області за обсягом
- •5.1.2. Придніпровський економічний район
- •Галузева структура промисловості Дніпропетровської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Запорізької області за обсягом
- •5.1.3. Північно–східний економічний район
- •Галузева структура промисловості в Харківській області за обсягом
- •Галузева структура промисловості Полтавської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Сумської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.4. Столичний економічний район
- •Галузева структура промисловості Київської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Житомирської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Чернігівської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.5. Причорноморський економічний район
- •Галузева структура промисловості Одеської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Миколаївської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств) ), %
- •Галузева структура промисловості Херсонської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості арк за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.6. Подільський економічний район
- •Галузева структура промисловості Вінницької області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Хмельницької області за обсягом
- •Галузева структура промисловості Тернопільської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.1.7. Центральний економічний район
- •Галузева структура промисловості Черкаської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Кіровоградської області за обсягом
- •5.1.8. Північно – західний економічнй район
- •Галузева структура промисловості Волинської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Рівненської області за обсягом
- •5.1.9. Карпатський економічний район
- •Галузева структура промисловості Львівської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •Галузева структура промисловості Чернівецької області за обсягом
- •Галузева структура промисловості Закарпатської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
- •5.2. Промисловий вузол – локалізоване територіально – виробниче об’єднання
- •Показники ступеня ефективності розміщення промислових вузлів
- •Типи промислових вузлів
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 6. Наукові методи аналізу територіальної організації виробництва
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 7. Населення і трудовий потенціал україни
- •Соціально- економічна сутність трудового потенціалу
- •Якісна оцінка трудового потенціалу
- •Структура трудового потенціалу
- •7.3. Перспективи професійного розвитку трудового потенціалу України
- •7.4. Основні напрями державної політики розвитку трудового потенціалу України
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 8. Народно – господарський комплекс україни. Загальна характеристика
- •8.1. Природні ресурси України
- •8.2. Промисловість України: загальна характеристика
- •8.3. Паливно – енергетичний комплекс України
- •8.4. Металургійний комплекс України
- •8.5. Машинобудівний комплекс України
- •8.6. Хімічний комплекс України
- •8.7. Будівельний комплекс України
- •8.8. Агропромисловий комплекс України
- •8.9. Транспортний комплекс України
- •Система транспортних шляхів України
- •Тестові завдання з дисципліни «розміщення продуктивних сил і регіональна економіка»
- •Глосарій
- •Література
- •Навчальне видання
- •7.050107 «Економіка підприємства»,
- •7.050108 «Маркетинг»,
- •7.050201 «Менеджмент організацій»
Галузева структура промисловості Закарпатської області за обсягом продукції в діючих цінах підприємств (без малих підприємств), %
Галузь |
Показники |
1 |
2 |
Промисловість, всього |
100,0 |
У тому числі: Електроенергетика |
6,2 |
Чорна металургія |
0,1 |
Кольорова металургія |
0,8 |
Хімічна і нафтохімічна промисловість |
2,4 |
Машинобудування і металообробка |
8,7 |
Деревообробна і целюлозно – паперова промисловість |
38,1 |
Продовження табл. 5.27
1 |
2 |
Промисловість будівельних матеріалів |
3,6 |
Легка промисловість |
12,1 |
Харчова промисловість |
25,0 |
Борошномельно – круп’яна та комбікормова |
2,0 |
Інші галузі |
1,0 |
5.2. Промисловий вузол – локалізоване територіально – виробниче об’єднання
У розвитку і розміщенні продуктивних сил країни велика роль надається промисловим вузлам, які у промислових районах є найважливішим елементом територіальної організації виробництва. В індустріально розвинених районах формування великих промислових вузлів у більшості випадків розглядається як найбільш швидкий та економічно вигідний шлях вирішення важливих господарських завдань. У нових промислових районах створення промислових вузлів дозволяє найбільш ефективно залучати у виробництво значні сировинні та паливно – енергетичні ресурси.
В умовах науково – технічного прогресу значення промислових вузлів, як ефективної форми територіальної організації продуктивних сил, ще більш посилюється, оскільки їх формування дозволяє здійснювати концентрований і випереджуючий розвиток прогресивних галузей промисловості, оперативно впроваджувати у виробництво новітні досягнення науки і техніки.
Слід відмітити, що створення великих промислових вузлів вимагає значних капіталовкладень протягом тривалого часу, однак після закінчення їх побудови досягається значний господарський ефект і швидко окупаються вкладені кошти.
Великого значення набувають питання оптимізації складу і потужності підприємств промислових вузлів, комплексного єднання розвитку промисло-вості і сфери послуг, залучення необхідної чисельності будівельників і робітників промисловості, забезпечення мінімальних строків будівництва, об’єктів і максимального скорочення витрат на їх освіту. Тобто подальше удосконалення планування промислових вузлів є однією з актуальних проблем розвитку продуктивних сил України.
Наукою доказано, що вузлове або локальне розміщення промислових об’єктів різко скорочує всі витрати, а саме: за рахунок кооперування підприємств – до 55 %, при створенні сумісних комунікацій – до 30 %, в результаті компактного розміщення об’єктів на території – на 10 %, за рахунок інших факторів –до 5 %.
В економіко – географічному аспекті промисловий вузол розглядається як комплексне утворення, завдяки якому забезпечується ефективність терито-ріальної організації виробництва. Обов’язковою умовою такому утворенню є взаємопов’язане поєднання підприємств на основі спільного використання природних і трудових ресурсів, місцевої територіально – технічної бази, виробничої та соціальної інфраструктури.
За думкою спеціалістів в галузі розміщення продуктивних сил, підпри-ємства промислового вузла повинні бути максимально пов’язані між собою в техніко – економічному, в тому числі і в технологічному відношенні: одне підприємство може переробляти сировину та напівфабрикати іншого, використовувати відходи виробництва, виробляти обладнання частин машин, деталі для підприємств вузла і т.п.
В основу проявлення і обґрунтування промислового вузла, а саме: ступінь комплексності та особливості спеціалізації виробничо – територіального об’єд-нання; єдність транспортно – географічного положення пов’язаних між собою підприємств; спільність інфраструктури, включаючи всі види виробничого обслуговування (будівельну базу, транспортні та енергетичні споруди, підсобні та допоміжні виробництва, водопостачання і т.п.), єдність систем розміщення людей (населених пунктів); економічна ефективність територіальної організації виробництва.
Таким чином, промисловий вузол визначається як локалізоване виробничо – територіальне злиття комплексного характеру, де при взаємній близькості підприємства об’єднані між собою тісними виробничими і виробничо – технологічними зв’язками, єдністю транспортно – географічного положення, загальними системами інфраструктури та населених пунктів з метою найбільш ефективного використання матеріальних і трудових ресурсів.
Промисловий вузол – це основа, на якій формуються та розвиваються системи населених пунктів.
Компактне розміщення підприємств у промислових вузлах створює до-датковий економічний ефект за рахунок кооперування і комбінування виробництв, централізації будівництва і будівельної бази, централізації і регулювання енергоспоживання, централізації транспортного і складського господарства, створення єдиної системи водопостачання, очисних споруд і водоочищення, централізації науково – дослідної та проектно – конструкторської бази, об’єднання виробництв, що раціонально використовують трудові ресурси, а також оптимального вирішення питань комунально – побутового та інших видів обслуговування населення.
