20. Опишіть механізм та види вивільнення працівників, плинність персоналу та гнучкі режими праці.

Вивільнення персоналу - це система управлінських заходів зі скорочення чисельності працівників. Необхідність скорочення чисельності працівників у фірмі може бути викликана різними обставинами, як внутрішніми, так і зовнішніми:зменшенням попиту на продукцію фірми;

• удосконаленням виробництва, що скорочує витрати праці;

• управлінськими помилками при доборі персоналу та ін.

Роботу фірми по вивільненню персоналу не слід зводити тільки до звільнення. Звільнення є економічним і психологічним тягарем як для фірми, так і для працівників. Усупереч поширеній думці, страх перед звільненням є поганим мотиватором ефективної праці, вимагає від фірми додаткових витрат (на подолання конфліктних ситуацій, погіршення іміджу тощо).

З точки зору управління персоналом розрізняють абсолютне вивільнення працівників (звільнення) і часткове (внутрішнє) вивільнення працівників. Часткове вивільнення дозволяє за допомогою гнучкої політики зайнятості пом’якшувати необхідність скорочення чисельності персоналу. При частковому вивільненні як правило зменшується обсяг виконуваної роботи, але чисельність працівників не скорочується.

Способами вивільнення працівників у цьому випадку можуть бути:

• припинення прийому нових працівників, розраховане на природний спад чисельності;

• внутрішні переміщення, у ході яких працівники із підрозділів з надлишком робочої сили переміщаються у відділи з її дефіцитом;

• скасування понаднормових робіт;

• освоєння фірмою робіт, раніше виконуваних для неї за договором іншими фірмами.

• перехід на неповний робочий день, скорочений робочий тиждень, використання неоплачуваних відпусток.

§ 2. Види звільнення та заходи з мінімізації їх наслідків

Основна класифікація видів звільнень базується на критерії їхньої добровільності і виглядає так:

• звільнення з ініціативи адміністрації (роботодавця);

• звільнення з ініціативи працівника (за власним бажанням);

• звільнення в результаті інституціональиих змін у житті працівника (призив в армію, вихід на пенсію, вступ до навчального закладу і т.п.).

У свою чергу, звільнення з ініціативи адміністрації також поділяються на два види:

- звільнення, викликані необхідністю скорочення чисельності працівників, зумовленого організаційними змінами у фірмі;

• звільнення, пов’язані з невідповідністю працівника висунутим йому вимогам (порушення трудової дисципліни, невиконання трудових норм і зобов’язань та ін ).

У тих випадках, коли мова йде про звільнення через необхідний фірмі скорочення чисельності співробітників, задачею служби управління персоналом є їхня організаційно-психологічна підтримка. У фірмах промислово розвинених країн практикується ряд заходів, що дозволяють пом’якшити для працівників ситуацію звільнення і мінімізувати кількість конфліктів.

До таких заходів, зокрема, належать:

1. Виплата грошових компенсацій. Практика і розміри таких виплат за добровільний відхід залежать від специфіки податкового законодавства країни, а також від обов’язкових і добровільних витрат фірми по статтях соціального страхування.

2. Метод «аутплейсмент» («outplacement») —, це психологічні і профорієнтаційні заняття, що проводяться співробітниками фірми і спеціальних консультаційних служб із працівниками, які звільняються.

3. Достроковий вихід на пенсію. У масштабах суспільства така політика держави і фірм приводить до зниження безробіття серед молоді і людей середнього віку.

4. Тимчасове звільнення («lay-off»), яке застосовується у період тимчасового скорочення обсягу робіт (проблеми з постачаннями комплектуючих, сезонні несприятливі ЗМІНИ І Т.П.).