18. Дайте характеристику кар’єри як об’єкту управління персоналом. Доведіть її необхідність та опишіть основні види. Опишіть етапи кар’єри та фактори, які визначають умови її реалізації.

Кар ’єра в загальному розумінні цього слова означає успішне просування в галузі суспільної, службової, наукової або виробничої діяльності, досягнення популярності. Під трудовою кар’єрою мається на увазі індивідуальна послідовність важливих змін праці, що пов’язані зі зміною становища працівника на вертикальній шкалі складності праці або соціальній драбині робочих місць, посад.

Трудова кар’єра значною мірою залежить від потенційних можливостей працівника, його професійних інтересів, нахилів, здібностей. На кар’єру працівника суттєво впливає організація роботи з профорієнтації, вибір і початок діяльності на робочому місці, рівень професійної підготовки, мотивація, стан здоров’я і т. ін. На перспективу кар’єри працівника відчутний вплив справляє структура управління організації, соціальні ієрархії, система виробничої адаптації, соціально- психологічний клімат у трудовому колективі та інші фактори.

Горизонтальний тип кар'єри працівника означає його просування у кваліфікаційному плані до визначення його як професіонала у своїй справі, робить професію престижною та привабливою, розглядається оточуючими як успіх у певній сфері трудової діяльності.

Вертикальний тип кар'єри передбачає перехід працівника в інші категорії персоналу, просування фахівців на посади керівників. Цей тип просування працівника можна поділити на висхідну (систематичне просування вгору по службовій драбині) і низхідну кар 'єру. Отже, трудовий шлях працівника може містити періоди як підйомів, так і спадів.

Професійна кар'єра - це становлення працівника як професіонала у своїй справі, яке відбувається протягом усього трудового життя працівника. Вона може реалізовуватися в різних організаціях.

Внутрішньоорганізаційна кар'єра - це послідовна зміна стадій розвитку кар’єри, просування в професійному та посадовому плані в межах однієї організації. Горизонтальний І вертикальний типи кар’єри якраз і належать до внутрішньоорганізаційного її виду. Крім того, трудова кар’єра в організації реалізується не лише за вертикальним чи горизонтальним напрямами.

Планування трудової кар’єри має бути спрямоване на забезпечення зв’язку між цілями кар’єри персоналу, їхніми потребами відповідно до стратегії управління організацією. Підвищення рівня професіоналізму, самоствердження працівників є важливими чинниками вдосконалення соціальної структури персоналу. Однак планування трудової кар’єри не обмежується лише розстановкою персоналу. Воно має забезпечити подальший розвиток персоналу.

Людина у процесі свого трудового життя проходить певні етапи кар’єрного росту. У розвитку кар’єри, як правило, виділяють такі етапи:

Попередній (до 25 років). На цьому етапі відбувається професійна орієнтація, вибір професії та набуття фахової освіти. Зазвичай людина отримує перший досвід роботи за обраною спеціальністю, вона мобільна, активна на ринку праці. Це етап активного пошуку себе і свого місця в житті.

Становлення (до 30 років). Для цього етапу характерне інтенсивне опанування обраною професією, формування необхідних вмінь і навичок, накопичення професійного досвіду. Працюючий шляхом формального і неформального навчання підвищує свою кваліфікацію, набуває впевненості у своїх силах, стверджується як професіонал.

Просування (до 45 років). Працівник просувається кар’єрними сходами, досягаючи визнання і довіри керівництва. Продовжується нарощування професійної компетентності через навчання, що забезпечує відповідність знань і вмінь працюючого нагальним потребам організації. Розширюється сфера особистої відповідальності і неформального впливу в організації.

Збереження (до 60 років). Цей етап характеризується удосконаленням професійної компетенції. Підтримка кваліфікації відбувається через власне навчання і навчання інших. Вплив працівника в організації залишається високим. Працівникам, що знаходяться на цьому етапі кар’єри, належить велика роль у формуванні корпоративної культури організації, збереженні її морально-етичних цінностей.

Завершення (після 65 років). На цьому етапі з’являється можливість для самовираження в іншій сфері діяльності (хобі, робота в громадських організаціях) чи відпочинку. Можлива часткова зайнятість. В ідеалі працівник зберігає зв’язки з організацією і при необхідності долучається до виконання окремих завдань як консультант чи виконавець.

Необхідно зауважити, що наведені вище етапи дають схематичне уявлення про шлях людини у професії.