13. З суглоби пальців:

• пястко-фаланговий (путовий)

• між фаланговий проксимальний ( вінцевий)

• між дистальний ( копитний)

Путовий - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом п'ясткової кістки, основою першої фаланги і сезаноподібними кістками. Рухи згинання та розгинання. Має капсулу суглоба, бічні зв'язки латеральні та медіальні і зв'язки сезаноподібних кісток, серед яких розрізняють: пряма, косі, схрещені.

Вінцевий сформований голівкою першої фаланги і основою другої. Простий одновісний, блокоподібний. Має капсулу і бічні зв'язки. Рухи згинання і розгинання.* Копитний сформований голівкою другої фаланги. Сезаноподібна кістка має капсулу суглоба, бічні зв'язки, зв'язки сезаноподібної кістки. Рухи згинання й розгинання. Розгиначі: загальний і бічний. Іннервується променевим нервом. Кровопостачання гілкове плечової серединної артерії. Флексури поверхневий і глибокий згиначі. Кожен палець має міжкістковий м'яз. Іннервується ліктьовим і серединним нервом. Кровопостачання від тих, що й розгиначів.

14. Фазу опору в кульшовому суглобі відбувається розгинання. Серед м'язів, що забезпечують розгинають розрізняють поверхневий сер. І глибокий -сідничний, двоголовий м'яз стегна, напівсухожилковий, напівперетинчастий. Одночасно пронація і абдукція. Функцію ротаторів виконують сідничний м'яз, абдукторів - абдуктор стегна. Сідничний м'яз іннервує сідничний нерв, задньостегнова іннервує великогомілковий нерв. Кровопостачання - сідничні дві артерії: сіднична краніальна й каудальна. Абдуктори іннервує, затульний нерв і однойменна артерія. Одночасно пронація і абдукція. Функцію ротаторів виконують сідничний м'яз, абдукторів - абдуктор стегна. Сідничний м'яз іннервує сідничний нерв, задньостегнова Іннервує великогомілковий нерв. Кровопостачання - сідничні дві артерії: сіднична краніальна й каудальна. Абдуктори Іннервує, затульний нерв I однойменна артерія.

15. Безперервні з'єднаний;

1. волокнисті з'єднання

2. зв'язки

3. тімячки (сполучна тканина, яка потім переходить в іншу)

4. шви: плоскі, листоподібні, зубчасті. Симфізіс - з'єднання тазових хрящів. Синхаркоз - з'єднання за допомогою м'язової тканини. Сіностоз - з'єднання за

допомогою кісткової тканини.

5. вклинення.

Безперервними називають ті з'єднання з якому між кістками є прошарок сполучної тканини.

16. Потилично—атлантний суглоб утворений виростками потиличної кіски I краніального ланкою атланта. Парний і простий еліпсоподібний, двовісний. Має капсулу І бічні зв'язки. 2 перетинки дорсальна і вентральна мембрана. Опускання і піднімання голови, відведення вбік. Діють дорсальні м'язи хребта: пластероподібний, напівостистий м'яз голови, дорсальний прямий більший, менший косий голови каудальний, краніальний, латеральний прямий м'яз голови. іннервується сегментальними дорсальними гілками спинномозкових нервів, плечо-головний і головний, іннервує додатковий нерв. Згинають голову вентральні м'язи хребта: довгий

• вентральний прямий м'яз голови

• груднинноеоскоподібиий

іннервується сегментальними шийними спинномозковими нервами вентральними гілками. Кровопостачання дорсальні гілки хребтової артерії, гілками дорсально - лопатковий глибокий шийної дорсальними гілками міжреберних артерій. Вентральні м'язи: довгий м'яз голови гілками сонної.

17. Розрізняють лопатко-плечовий ліктьовий, зап'ястковий та суглоби пальців.

З суглоби пальців:

-пястко-фаланговий (путовий}

• між фаланговий проксимальний (вінцевий)

• між дистальний (копитний)

Путовий - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом п'ясткової кістки, основою першої фаланги і сезаноподібними кістками. Рухи згинання та розгинання. Має капсулу суглоба, бічні зв'язки латеральні та медіальні І зв'язки сезаноподібних кісток, серед яких розрізняють: пряма, косі, схрещені. Вінцевий сформований голівкою першої фаланги і основою другої. Простий одновісний, блокоподібний. Має капсулу і бічні зв'язки. Рухи згинання і розгинання. Копитний сформований голівкою другої фаланги, Сезаноподібна кістка має капсулу суглоба, бічні зв'язки, зв'язки сезаноподібної кістки. Рухи згинання й розгинання. Розгиначі: загальний і бічний. Іннервується променевим нервом. Кровопостачання гілкове плечової серединної артерії. Флексури поверхневий І глибокий згиначі. Кожен палець має міжкістковий м'яз, Іннервується ліктьовим і серединним нервом. Кровопостачання від тих, що й розгиначів.

18. Діє комплекс розгиначів та згиначів. Розгиначі - довгий розгинач та бічний. Згиначі - поверхневий, довгий та кістковий.

19. У фазу перенесення суглобів грудної кінцівки в перший період перенесення відбувається згинання працюють м'язи флексури (згиначі), які шнервує серединний і ліктьовий нерв. Кровопостачання гілками плечової і

серединної артерії. У другій фазі функціонують екстенсори. їннервують променевий нерв. Кровопостачання так само як і згиначі.

20. Автоподій включає в себе скелет кісті: кістки зап'ястка, п'ястка, кістки фаланги пальців. Серед свійських тварин знаходять опору на 3 фаланги у копитних, на пальці хижаків. Серед копитних розрізняють: непарнокопиті (коні), парнокопитні (жуйні, свині), у хижаків 5 пальців. Базоподій - кістки зап'ястка в 2 поверхи: проксимальний І дистальний. У нижньому ряду 5 кісток, У ВРХ 2 зрощена з 3, 4 з 5. мета подій кістки п'ястка, у коней 3 кістки, основна З, 2, 4 до нижнього кінця не доходить, рудиментовані. У ВРХ 3 кістки розвинені 3 14 5 рудимент на проксимальному епіфізі. У свиней 4 кістки, у собак 5. акроподій - скелет пальців. У коней 1 третій, у ВРХ 2,3,4,10, у собак 5. перший палець має 2 фаланги, 1 і 3 фаланги.

21. На колінний суглоб діють м'язи задньо-стегнової групи: напівсухожнлковий та двоголовий м'язи та підколінний м'яз . Напівсухожилковий м'яз: при кінцівці, що спирається, розгинає кульшовий, колінний і за плесновий суглоби, проштовхує тулуб уперед; при висячій кінцівці колінний суглоб, обертає кінцівку до середини та тягне назад. Двоголовий м'яз: розгинає колінний суглоб що спирається, задня частина м'яза згинає колінний суглоб.

Підколінний м'яз - згинає колінний суглоб, пронатор гомілки.

22.Представлений поперековими хребцями, у свиней, собак - 4, у врх - 6.мас поперечні відростки, що виступають у боки. Мають добре виражені суглобові відростки. Хребці будуть з'єднуватися між хребцевими хрящами або дисками, поздовжньою вентральною зв'язкою, між поперечними, між остистими і над остистими зв'язками. Дорсально розташовані м'язи: клубовореберний, найдовший м'яз поперека, між остистий і між поперечний м'яз (у хижаків); Вентрально: поперековий більший, поперековий менший, квадратний ; дорсальні іннервують дорсальні гілки спинномозкових нервів, вентральні іннервують клубово-пахвинний, клубово-підчеревний, статево - стегновий, латерально - шкірний нерв стегна. Кровопостачання дорсальних м'язів: дорсальні гілки поперекових артерій. Вентральні постачають клубова огинаюча глибока артерія, гілки від поперекових артерій.

23. Зап'ястковий суглоб - складний, одновісний, утворений дистальним епіфізом кісток передпліччя, двома рядами кісток зап'ястка і проксимальним епіфізом кісток п'ястка. Суглоб поділяється на пердплічно - зап'ястковий, міжзап'ясткові суглоби, суглоб додаткової кістки, зап'ястко п'ясткові суглоби. Передплічно - зап'ястковий суглоб і шй рухливі ший і у міжзап'ясткових суглобах рухливість добре виражена, але меншою мірою, ніж у попередньому. Запястково - пясткові суглоби тугі, у них відмічають лише рухи зміщення, що забезпечують, як і в міжзап'ясткових суглобах, пружність. Суглоби одновісні, допускаються рухи згинання й розгинання, які найбільше виражені в передплічно - зап'ястковому суглобі. При максимальному розгинанні суглоба передпліччя з п'ястком утворюють пряму лінію. У зігнутому стані в суглобі можливі незначні обертальні й бічні рухи. Така будова суглоба зумовлює розподіл його зв'язок. Одні з них тягнуться через усі відділи складного суглоба і являють собою групу спільних довгих зв'язок, інші з'єднують окремі кістки в ряду або між сусідніми рядами кісток, їх відносять до коротких зв'язок. М'язи зап'ясткового суглоба мають переважно веретеноподібну форму, починаються на плечовій кістці, лежать під фасцією передпліччя краніально I каудально на передпліччі Закінчується сухожилками або на окремих кістках зап'ястка, або на кістках п'ястка.

До них відносять променевий розгинач зап'ястка, ліктьовий розгинач зап'ястка, Променевий згинач зап'ястка, ліктьовий згинач зап'ястка,

24 Лімфатичний вузол має сполучно тканинну основу, яка поділяє його на синуси. Первинний і вторинний синус. Заглибина або ворота лімфатичного вузла через які проходять виносні лімфатичні судини по периферії приносні лімфатичні судини. В синусах клітини лімфатичної системи, лімфоімуноцити. Серед лімфатичних вузлів черевної порожнини розрізняють органні лімфатичні вузли: шлунковий, печінковий (ворітний), рубцеві, сечужні, сіткові, книжкові мезєнтеріальні (брижові). Лімфатичний вузол кожної із кишок: 12-ти палої, сліпо кишкові, ободовокишкові, маткові. Відтік лімфи відбувається шлунковий, печінковий І кишково стовбурні, які вливаються в грудну протоку.

25. Видозмінені грудні плавники, що обумовлено переходом від водного до наземного існування. Відбувається формування скелета поясів кінцівок, що з'єднується з осьовим скелетом і представлений ключицею, лопаткою, ксракоцшою кісткою. У рептилій, амфібій, птиці. У ссавців значною мірою видозмінений пояс може мати одну Із кісток лопатку, залишки 2-х кісток представлені сполучною тканиною або відростком. Обумовлено особливістю пересування тварин. Ланки кінцівки представлені ї ланка - стилоподій( плечова кістка); її ланка - зєйгоподій (2 променя - променева І ліктьова); III ланка -автоподій ( поділяється на 3 кістки: базоподій (кістки зап'ястка); метаподій ( кістки п'ястка); акроподій (скелет пальців).

26. Тазовий пояс представлений кістками таза: права і ліва зрощені посередині по тазовому шву (симфіз). Кістка кожна складається з 3-х кісток: клубова, лобкова, сіднична Зростаються утворюють кульшову западину є складовою кульшового суглоба. Таз з'єднаний з осьовим скелетом I крижовою кісткою. Зростається крило клубової і крижової кістки утворюючи клубово -крижовий суглоб. На крилах кісток знаходяться вушко подібні поверхні, які І формують названий суглоб. Простий, плоский, тугий, малорухливий, який з віком може втрачати рухливість. Відбувається його зрощення сідничними м'язами 3: поверхневий, середній, глибокий. М'язи задньо-стегнової групи: двоголовий м'яз стегна, напівсухожилковий, напівперетинчастий, клубовий м'яз, поперековий більший і менший. Сідничні м'язи іннервують сідничні нерви. Кровопостачання від однойменних артерій, Задньостегнова група іннервується каудально-сідничним великогомілковим нервом. Кровопостачання: каудальна сіднична артерія, каудальна артерія стегна, великогомілкова каудальна артерія. Поперекові і клубові іннервують нерви: клубово - пахвинний, клубово -підчеревний, латеральний підшкірний, нерв стегна, статево - стегновий. Кровопостачання: сегмент альні поперекові артерії.

27. Скакальний або за плесновий суглоб утворений дистальним епіфізом кісток гомілки, кістками заплесна, основою кісток плесна. Належить до складу одновісних, блокоподібний суглобів. Згинання, розгинання. Має капсулу суглоба. Волокнистий листок спільний, синовіальний поділяється на камери відповідно суглоб: гомілково - надп'ястковий, міжзаплесновий проксимальний, міжзаплесновий дистальний, заплесно - плесновий. Найбільша рухливість в першому, в інших зміщення одних відносно інших відбувається промякшення поступу. Зв'язки: бічні медіальні, довгі, короткі латеральні. Підошовна або плантарна зв'язка і дорсальна за плеснова зв'язка з'єднують кістки заплесна між собою. Згиначі краніальний великогомілковий, третій малогомілковий, довгий і короткий малогомілковий. Розгиначі: триголовий м'яз гомілки складається з листкового і підошовного. Флексори іннервуються малогомілковим нервом, екстенсори - великогомілковим. Кровопостачання: флексори - гілки краніальної великогомілкової артерії; екстенсори - каудальна великогомілкова і гілки краніальної артерії.

29.Ріст забезпечується за рахунок внутрішнього шару окістя, ріст в довжину забезпечується за рахунок метаепіфізарного хряща і припиняється ріст з повним окостенінням даного хряща. Будова. Трубчасті кістки: 2 кінці ( епіфізи) середина тіла або діаліз кістки трубчастих кісток несуть на собі суглобові поверхні і мають різноманітну форму. По периферії компактна кісткова речовина, в ділянці тіла мозкова порожнина заповнена жовтим кістковим мозком. В епіфізах є губчаста кісткова речовина заповнена червоним, де знаходиться нерв. Кістковий мозок - орган кровопостачання, жовтий - запас поживних речовин. Плоскі кістки більшість кісток черепа. Компактна кісткова речовина між ними губчаста. Короткі кістки мають однакові проміри ( кістки зап'ястка, заплесна). Тип змішаних кісток. Кожна з частин кістки має свій центр скостеніння, який закладається у внутрішньоутробний період, розширюючись усі центри ідуть на зустріч один одному. Волокниста і хрящова сполучна тканина.

30.Суглоби тазової кістки: -клубово - крижовий суглоб, з'єднані крила клубової і крижової кісток, має капсулу суглоба, --крижово - клубові дорсальні і вентральні зв'язки і широка тазова зв'язки. Суглоб простий, плоский, малорухливий.

-тазо - стегновий ( кульшовий). Сформований кульшовою западиною таза і голівкою стегнової кістки. Простий, кулястий, багатовісний. Має капсулу, круглу зв'язку і додаткову. Рухи згинання і розгинання, обертання, відведення, проведення.

-колінний утворений дистальним епіфізом стегнової кістки, колінна чашка проксимальний епіфіз кісток гомілки. Поділяється на 2: стегно - надколінковий, стегно гомілковий. Перший простий одновісний, санний, ковзання блока стегнової кістки по суглобовій поверхні наколінника. Має капсулу суглоба, бічні зв'язки наколінника і прямі зв'язки: медіальну, середню, латеральну. Другий складний одновісний, виростковий, має капсулу. Бічні зв'язки хрестоподібні, а також зв'язки менісків. До інкогурентних. Меніски приєднані менісковими зв'язками, латеральний. Меніск хрящовий, піддається фізичним травмам. В колінному суглобі згинання й розгинання.

31. В фазу перенесення в тазо - стегновому і кульшовому суглобі відбувається супінація і абдукція. Функцію виконують поперековий більший, клубовий, кравецький, гребінчастий м'яз. В колінному також згинання виконують м'язи задньої стегнової групи, сухожилків, напівперетинчастий в скакальному також згинання м'язи краніальний, великогомілковий, третій довгий і короткий малогомілковий м'язи. В суглобах пальців також згинання. В фазу опори відбувається розгинання. В усіх суглобах розгиначі кульшового сідничні: поверхневий, серединний, глибокий, напівсухожилковий а також абдуктори - стрункий і абдуктор стегна. В колінному суглобі розгинання: напружувач широкої фасції, чотириголовий м'яз, кравецький. В скакальному: триголовий м'яз гомілки, який складається з 2: литкового і підошовного. Розгиначі пальців: бічний і довгий. На суглоби пальців діють м'язи флексорів: поверхневий і глибокий згиначі пальців, міжкістковий м'яз.