
- •1.Визначення пермету «Інженерний Благоустрій»
- •2.Які заходи ІнженерноЇ підготовки до загальних ,спеціальнх в особливих умовах?
- •3. Яка документація з Інженерної підготовки потрібна на різних стадіях арх. Проектування.
- •8.Інженерно-геологічні дослідження,необхідні для проектних робіт .
- •9.В чому полягає взаємозв’язок природних умов і архітектурних об’єктів. Навести приклади
- •10.Мета та завдання вертикальног планування
- •18. Метод червоних горизонталей.
- •19.Шо означає градування прямої.
- •20.Побудова червоних горизонталей по вулиці.
- •24.Як визначити позначки кутів будинкуі позначки першого поверху
- •31В чому полягає механізм ргВі
- •32.Засоби захисту від пігтовлення
- •33.Як види дренажів за конструктивним рішенням
- •34Види дренажних мереж, їх конструкції
- •35Конструкції дренажів.ПриклАдИ .Захист від підтоплення стін будинку.
- •36.Види систем магістралей у містах Система магістралей у містах? вулично-дорожня мережа
- •37.Класифікація вулиць і доріг
- •38.Види організації руху на перехрестях і плошах
- •28. Види організацій руху.(навести приклади).
- •29. Перехрестя саморегульованого руху.
- •39.Плануання перехресть і транспортних плош,відповідно до видів організації руху
35Конструкції дренажів.ПриклАдИ .Захист від підтоплення стін будинку.
захист
від затоплення прибережних територій
з
ахист
від затоплення стін будинків
Конструкция дренажа
Для защиты заглубленных частей зданий следует применять традиционные и современные конструкции горизонтальных дренажей:
а
– несовершенного тип б
– совершенного типа
в
– совершенного типа на условном водоупоре
с линейным пластовым дренажем
г
– с дренажно-изоляционным геокомпозитом
е
– с геотекстильной прослойкой в обсыпке
дрены и геокомпозитом
ж
– с геотекстильной прослойкой в обсыпке
дрены без геокомпозита
36.Види систем магістралей у містах Система магістралей у містах? вулично-дорожня мережа
Основна умова функціонування міського транспорту полягає в тому, що рух транспорту і пішоходів повинен здійснюватися безперервно, швидко й доволі безпечно. Вимоги міського транспорту і міського руху до планування міста такі:
всі вулиці повинні мати певне призначення, в місті не має бути невизначених вулиць. При розробці генерального плану міста слід розробити класифікацію вулиць з урахуванням особливостей міста, що проектується;
траси магістральних вулиць повинні бути прокладені по напрямках основних пасажиропотоків, з’єднуючи місця масового відвідування населенням;
лінійна щільність мережі магістральних вулиць повинна бути достатньою для руху транспортних засобів усіх видів;
пропускна здатність як всієї системи магістральних вулиць, так і окремих магістралей повинна забезпечувати безперервне і безпечне пропущення міського руху і мати достатні резерви для маневрування при розподілі руху;
пасажирський і вантажний рух, по можливості, повинні бути відокремлені з виділенням вантажного руху на спеціальні магістралі;
пішохідний рух необхідно ізолювати від транспортних потоків;
мережа магістральних вулиць і розміщення місць масового відвідування повинні бути взаємно пов’язані (необхідні зручні під’їзди, які не розміщують в транспортних вузлах);
місця масового відвідування слід проектувати комплексно з розробкою інженерного рішення їх транспортного обслуговування, розміщення автостоянок і зупинок громадського пасажирського транспорту;
розміщення в місті трамвайних парків, автобусних і автомобільних гаражів не повинно утруднювати рух основних транспортних потоків мережею магістральних вулиць.
Основні функції вулично-дорожньої мережі:
Транспортний і пішохідний зв’язок між основними пунктами тяжіння населення міста.
Місце прокладання основних інженерних комунікацій міста.
Збір і відведення поверхневих вод.
Формування обрису міста (репрезентативна функція), осі формування забудови.
Коридори для провітрювання забудованої території – обмін повітрям між повітряними басейнами міста і приміської зони.
Джерело екологічного дискомфорту (шум, загазованість, запиленість та ін.).
Вулично-дорожня мережа міста є основою його планувальної структури.
|
|
|
|
Рис. 3.1. Системи планування міських вуличних мереж
а – радіальна; б – радіально-кільцева; в – прямокутна (шахова);
г – трикутна; д – прямокутно-діагональна; е – комбінована;
ж – довільна
Відомі такі основні системи планування вулично-дорожньої мережі міст: радіальна; радіально-кільцева; прямокутна; прямокутно-діагональна; трикутна; комбінована; довільна (рис. 3.1).
Радіальна схема характерна для старих міст, що розвивалися навкруги вузла шосейних доріг. Вона забезпечує зручний зв’язок між периферійними районами і центром міста, проте не має найкоротших комунікацій між пунктами тяжіння, що розміщені на периферії міста. Недоліком є перевантаження центру. Зустрічається в малих містах.
Радіально-кільцева схема характерна для великих старих міст. Радіальні магістралі були прокладені по трасах позаміських трактів, а кільцеві – по трасах мурів і валів, що розбиралися. Перевагою є однаково зручні як зв’язки між периферійними районами і центром, так і сполучення окраїнних пунктів міста між собою (наприклад, Москва та правобережна частина Києва), (рис. 3.2).
Рис. 3.2. Картограма пасажиропотоків громадського транспорту
в крупному місті з радіально-кільцевою системою магістралей
Прямокутна схема характерна для молодих нових міст, що розвивалися за наперед складеними планами. Перевагами є відсутність єдиного центрального транспортного вузла, порівняно рівномірне транспортне навантаження магістралей і висока пропускна здатність усієї системи в цілому завдяки наявності дублюючих зв’язків. Недолік – відсутність найкоротших прямолінійних зв’язків у діагональних напрямках, центр міста планувально не виділений (наприклад, Нью-Йорк).
Прямокутно-діагональна схема – є розвитком прямокутної. Зберігаючи всі переваги прямокутної схеми, вона вільна від її недоліків (наприклад, Детройт, Вашингтон).
Трикутна схема не одержала значного поширення, оскільки в пунктах пересічень магістралей утворюються гострі кути, незручні для забудови, і складні за конфігурацією вузли (зустрічається в окремих районах Лондона і Парижа).
Довільна схема характерна для східних і середньовічних європейських міст, що розвивалися стихійно. Вузькі, зігнуті в плані вулиці з частими перехрестями ні якою мірою не відповідають сучасним вимогам. Ця схема доцільна для міст і населених пунктів курортного типу, де завдяки довільному плануванню досягається мальовничість, хороші зв’язки з рельєфом і економічність будівництва вуличної мережі.
Основними показниками вулично-дорожньої мережі міста є: щільність, коефіцієнт непрямолінійності, конфігурація вузлів, рівень завантаження центрального вузла, пропускна здатність мережі в цілому.