
- •1)Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •2Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •3)Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •4Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •5Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •6Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •7)Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •8)Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •9.Проаналізувати властивості сприймання.
- •10)Розкрити особливості сприймання простору.
- •11)Розкрити особливості сприймання часу.
- •13)Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •14Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •15Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •16Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •17Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •18Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •19Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •20Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •22Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •24Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •25Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •26Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •27Розкрити психологічні особливості мови.
- •28Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •29Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •30Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •31Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •32Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •33Пояснити способи створення образів уяви.
- •34Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •35Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •36Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •37Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •38Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •39Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •41Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •42Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •43Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •47Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •48Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •49Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •50Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •52Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •53Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •54Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •55Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •56Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •57Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •58Пояснити психологічну структуру характеру.
- •59Проаналізувати особливості формування характеру.
18Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
За змістом пам’ять може бути:
Рухова- це вид пам’яті, що забезпечує формування практичних навичок ходіння, письма, танцю. Вона забезпечує розвиток всіх інших видів пам’яті. Образна- забезпечує відображення минулого у формі переважно слухових, зорових, нюхових, смакових та дотикових мнемічних образів вони є менш деталізованими та більш узагальненими. Словесно-логічна-це специфічна людська пам’ять на думи та висловлювання. Цей вид хар-є вищий етап онтогенезу пам’яті. Ця пам’ять хар-ся не лише мнемічними діями, але і мислитель ними, що зближує її з мисленням. Емоційна- це пам’ять що дає можливість зберігати емоційні переживання та почуття. Змістом емоц. пам’яті є самі почуття, а події та обставини, які їх викликали.Емоц. пам’ять є найбільш міцною.
За часом збереження матеріалу:Сенсорна(миттєва)- характеризується дуже незначним часом збереження матеріалу, до 2 сек. Іконічна пам’ять- тимчасове збереж. інформ. в зоровому сприйманні. Ехоічна- збереження інформ. при слуховому сприйманні. Короткочасна- забезпечує оперативне утримання, що надходить з сенсорної пам’яті. Обслуговує задачі, що вимагають негайного застосування матеріалу. Об’єм короткочасної пам’яті є обмеженим 7-+2( Міллер) Довготривала- забезпечує збереження матеріалу значного обсягу від годин до десятиліть. Умовою збереження матеріалу є його особистісної значущості, зв’язок матеріалу з практичним досвідом та використання в діяльності. Оперативна- обслуговує психічні операції при реалізації психічних дій, має короткочасний х-тер існування.
В залежності від наміру ,щодо запам’ятовування:мимовільна, довільна. Мимовільна- це просеси пам’яті, що відбуваються без мети щодо запам’ят. Довільна-свідомий намір щось запам’ятати.
Метапам’ять- найвищий рівень онтогенезу пам’яті, який спостерігається в інтелектуальній праці.
19Розкрити особливості процесів пам’яті.
Запам'ятовування - це процес пам'яті, який забезпечує прийом, відбір і фіксацію інформації завдяки утворенню асоціацій та мнемічних слідів у нейронних структурах мозку. Мимовільне запам'ятовування діє тоді, коли людина не ставить собі за мету закріплювати інформацію і її використовувати. Для повного засвоєння і відтворення знань, умінь, навичок необхідним є довільне запам'ятовування. Мимовільне запам'ят. є продуктивнішим для дітей дошкільного віку, а для підлітків і дорослих-довільне. Механічним є таке запам'ят, що здійснюється формально, без розуміння суті і логіки побудови матеріалу. Смислове (логічне) запам'ят. ґрунтується на утвор. зв'язків, які відображають істотні і закономірні відносини між об'єктами.
Зберігання - це процес, що забезпечує утримання матеріалу в мозку протягом тривалого часу. Тривалість зберігання пам'яті залежить від об'єктивних і суб'єктивних чинників, а саме: обмеженою тривалістю зберігання інформації, її значущістю, наступне відтворення. Відтворення - процес пам'яті, що проявляється в актуалізації знань, умінь, навичок, засвоєних при запам'ят. Воно здійснюється у вербальній і руховій формі; є показником міцності запам'ятовування і наслідком процесу.
Впізнавання - це найпростіше відтворення в умовах повторного сприймання. Власне відтворення - мимовільне або довільне відтворення матеріалу запам'ят. Мимовільне відтворення становить потік асоціацій, викликаних наявними думками, образами, емоціями, діями. Пригадування - довільне відтворення, що вимагає від людини активних вольових і розумових зусиль.
Спогади-локалізовані в часі та просторі відтворення індивідом образів свого життєвого шляху. Забування-це мнемічний процес, який призводить до втрати чіткості й зменшення обсягу запам'ятованого, виникнення помилок у відтворенні і, нарешті, унеможливлює впізнання.