- •1)Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •2Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •3)Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •4Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •5Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •6Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •7)Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •8)Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •9.Проаналізувати властивості сприймання.
- •10)Розкрити особливості сприймання простору.
- •11)Розкрити особливості сприймання часу.
- •13)Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •14Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •15Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •16Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •17Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •18Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •19Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •20Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •22Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •24Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •25Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •26Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •27Розкрити психологічні особливості мови.
- •28Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •29Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •30Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •31Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •32Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •33Пояснити способи створення образів уяви.
- •34Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •35Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •36Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •37Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •38Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •39Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •41Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •42Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •43Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •47Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •48Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •49Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •50Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •52Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •53Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •54Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •55Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •56Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •57Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •58Пояснити психологічну структуру характеру.
- •59Проаналізувати особливості формування характеру.
13)Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
Память- пізнавальний психічний процес запамят.,збереж., відтвор. та забув. Індивідом свого досвіду.Це мнемічні процеси. Продуктом памяті є мнемічний образ.Теорії памяті: Асоціативна(Ебінгауз). Основним принципом запам’ятовування є принцип асоціації (зв'язок між предметами). Закономірності утвор. асоціацій: за схожістю, за суміжністю, за контрастом. Продуктивність запам’ятовування визначається ступенем віддаленості асоціацій. Чим менша віддаленість тим краще запам’ятовується. Гештальт теорія: (Кофка, Коллєр, Вертгеймер)пам'ять визначається будовою предмета, що запам’ятовується.Погано структурований матеріал погано запам’ятовується. Біхевіаристична теорія (Уотсон)звертає увагу на роль вправ для закріплення рухових навичок під час научіння. Вивчалися фактори, які впливали на закріплення навичок:інтервали між вправами,обсяг матеріалу, ступінь научіння, вік та індивідуальні можливості між людьми. Когнітивна теорія(Норман,Коффка)розглядає пам'ять, як сукупність блоків і процесів переробки інформ. Один з таких блоків забезпеч. Виокремлення і розпізнав. Характерних рис інформ.; утримання інформ. впродовж часу; представлення її у певній формі. Діяльнісна теорія(Виготсякий, Зінченко,Леонтьєв) закономірн. Памяті визнач. Не тільки зв’язком між елементами матеріалу його процесами і обробки, тим що робе індивід цим матеріалом і яке місце він посідає в структурі його діяльності. Пам'ять розглядається як ланка активн. Зв’язку зі світом,а форми цього зв’язку-мнемічна дія, а результат- мнемічний образ. Пам'ять може входити у будь-яку д-сть або виступати самостійно.
14Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
Біохімічна теорія (Тушманово, Хіден) висовується гіпотеза про 2х ступеневий процес запам’ятовування. На першій стадії в мозку виникає короткочасна хім.. інтерпретація, яка викликає зворотні фізіологічні зміни. На другій стадії синтезуються нові білкові речовини-протеїни і зміни мають незворотній ха-тер. Прихильники вважають, що специфічні і хімічні зміни, що відбув. в нервових клітинах під впливом зовн. Подразників і є основою механізму закріплення,збереження та відтворення. Мова йде про перегрупування білкових молекул нейронів-нуклеїнові кислоти.
15Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
Фізіологічна теорія : представники спираються на вчення павлова. Умовний рефлекс як утвор. зв’язку між новим та вже раніше закріпленим. складає фізіологічну основу запам’ятовування. Важливу роль відіграє підкріплення, яке розуміють як стимул, що мотивує дію та коригує її.
До фізіологічної теорії приєднується фізична теорія пам'яті, що досліджує нейрофізіологічний рівень її механізмів. Згідно з цією теорією, проходження збудження через певну групу клітин (нейронів) залишає фізичний слід, який веде до механічних та електронних змін у місці сполучення нервових клітин (синапсах). Зміни полегшують повторне проходження імпульсу знайомим шляхом. Ці погляди називають теорією нейронних моделей.
