
- •1)Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •2Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •3)Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •4Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •5Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •6Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •7)Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •8)Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •9.Проаналізувати властивості сприймання.
- •10)Розкрити особливості сприймання простору.
- •11)Розкрити особливості сприймання часу.
- •13)Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •14Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •15Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •16Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •17Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •18Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •19Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •20Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •22Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •24Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •25Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •26Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •27Розкрити психологічні особливості мови.
- •28Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •29Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •30Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •31Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •32Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •33Пояснити способи створення образів уяви.
- •34Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •35Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •36Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •37Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •38Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •39Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •41Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •42Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •43Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •47Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •48Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •49Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •50Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •52Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •53Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •54Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •55Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •56Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •57Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •58Пояснити психологічну структуру характеру.
- •59Проаналізувати особливості формування характеру.
10)Розкрити особливості сприймання простору.
Сприймання простору-відображенні взаємного розміщення предметів, включаючи їх форму, віддаленість в глибину, розмір і напрям в якому вони розташовані.
Сприймання форми і величини предмета здійснюється за допомогою зорового, тактильного і кінестетичного аналізаторів. Однак основну роль відіграє зоровий аналізатор. За висловом І.М. Сєченова, око є вимірником простору. Кришталик ока змінює свою кривизну залежно від віддаленості предмета, що діє на нього. На близькій відстані він стає випуклішим, на віддаленій - плоскішим.
Важливе значення для сприймання відстані мають рухи очей, зокрема їхня конвергенція. Взаємодія зорового і кінестезичного аналізаторів забезпечує адекватне сприймання розміру, форми і їхньої віддаленості від нас. І.М. Сеченов зазначав, що, сприймаючи предмети різного розміру і форми, ми обводимо їх рухами очей, немовби "щупальцями".
При сприйманні об'ємності або глибини предметів основну роль відіграє бінокулярний зір. При бінокулярному зорі зображення падає на диспарантні, тобто на незбіжні точки сітківок правого і лівого ока. Коли зображення падає на ідентичні, тобто цілком збіжні точки сітківки, воно сприймається як плоске. При одночасному баченні двома очима відповідне подразнення об'єднується в мозкових частинах зорового аналізатора. Створюється враження об'ємності предмета, що сприймається.
За віддаленості предметів велике значення в сприйманні простору має взаєморозташування світлотіней, яке залежить від розташування предметів.
У сприйманні простору, зокрема відстані, беруть участь нюхові та слухові відчуття. За запахом можна, визначити, що десь близько розміщується їдальня, за звуком кроків - розпізнати, далеко чи близько від вас іде людина.
11)Розкрити особливості сприймання часу.
Сприймання часу-відображ. тривалості і послідовності явищ дійсності. Провідним є слуховий аналізатор і кін естетичний. Цей вид сприймання поділяється на сприйм. послідовності; тривалості часу та орієнтування в часі. Сприймання послідовності-грунтуєтьсяна нерівномірності, ритмічності і взаємозв’язку з подіями навкол. світом. Сприймання тривалості- залежить від організації стимулів, що чергуються. Орієнтування в часі- має місце при великих інтервалах між подіями, які вимірюються днями, тижнями, роками. Воно має систему координат: минуле, майбутнє, теперішнє. Елементами орієнт. в часі є зміни пори року, часу. Це психолог. час людини, що відображає особливості життєвого шляху особистості. Система орієнт. в часі складається на 7й рік життя людини.
12)Розкрити особливості сприймання руху.
Фізичною причиною є зміна положення предмета, що рухається у відношенні до інших предметів. Зоровий і кінестетичний аналізатори відображають напрямок і швидкість руху предмета. В основі знаходиться умовний рефлекс на зміну рухів м’язів ока на продовження або скорочення зорових осей з різною швидкістю а також рефлекс на напрямок та швидкість переміщення на сітківці очей. У сприйманні руху бере участь слуховий аналізатор. Погляд на нерухомі об’єкти може породжувати ілюзії руху, які мають вигляд індукованого руху, стробоскопічного і авто кінетичного. Індукований виникає під час сприймання непорушн. об’єкта на фоні предмета, що рухається. Страбоскопічний виникає при швидкості зміні нерухомих картин. Автокінетичний має місце при фіксованому погляді на точку, що світиться в темряві(зірки на небі).