
- •1)Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •2Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •3)Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •4Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •5Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •6Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •7)Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •8)Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •9.Проаналізувати властивості сприймання.
- •10)Розкрити особливості сприймання простору.
- •11)Розкрити особливості сприймання часу.
- •13)Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •14Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •15Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •16Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •17Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •18Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •19Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •20Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •22Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •24Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •25Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •26Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •27Розкрити психологічні особливості мови.
- •28Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •29Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •30Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •31Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •32Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •33Пояснити способи створення образів уяви.
- •34Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •35Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •36Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •37Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •38Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •39Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •41Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •42Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •43Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •47Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •48Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •49Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •50Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •52Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •53Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •54Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •55Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •56Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •57Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •58Пояснити психологічну структуру характеру.
- •59Проаналізувати особливості формування характеру.
58Пояснити психологічну структуру характеру.
Здавна під терміном \"характер\" розуміють стійкі особливості, сукупність стійких властивостей або ознак, які відрізняють предмети, явища. Однак у давнину цей термін рідко використовувався. І тільки з XIX ст. слово \"характер\" з різними відтінками свого загальноприйнятого значення починає широко використовуватися і міцно входить у повсякденну та наукову мову.
Характер відіграє основну роль у виявленні змісту внутрішнього світу людини, в ньому проявляється її \"Я\", її життєва позиція. В характері яскраво і повно виражена сутність особистості. І хоч особистість не зводиться лише до характеру, знати характер - це, по суті, знати особистість. У житті люди так і роблять. Вони будують особисті стосунки на основі знань про характер один одного, тобто знання того, що їх об\'єднує, а що роз\'єднує.
Характер - найцінніше надбання особистості. У спілкуванні людей його життєве значення є величезним. Людей з недобрим характером стережуться та уникають, тому що вони здатні створити труднощі та конфліктні ситуації там, де для них немає ґрунту, постійно ускладнююють розв\'язання повсякденних питань тощо. Людина з доброзичливим характером приваблює, викликає довіру та повагу до себе, є авторитетом та зразком поведінки для інших. Вона стає для інших наочним мірилом моральної досконалості. З нею легко долаються життєві труднощі, вирішуються проблеми та конфлікти, досягається взаєморозуміння. Вона здатна до надання безкорисливої допомоги і завжди з оптимізмом дивиться в майбутнє.
59Проаналізувати особливості формування характеру.
Формування характеру — це процес становлення стійких психологічних утворень особистості під впливом об’єктивних і спеціально створених для цього умов, коли її дії та вчинки в результаті їх багаторазових повторень стають звичними й визначають типову модель її поведінки.
Характер людини формується в процесі її індивідуального життя під провідним впливом суспільних умов. Особливо важливу роль у вихованні характеру відіграє активна діяльність особистості, і передусім праця як середовище її суспільного буття, спілкування, як необхідна умова її самопізнання та самореалізації. В процесі праці виявляються моральні, інтелектуальні, вольові та інші якості особистості, що, закріплюючись під впливом певних умов життя, набувають рис характеру.
Реформування, що відбуваються в сучасному суспільстві, поява нових ідеалів і цінностей, зумовлених входженням до системи ринкових відносин, створюють передумови для формування рис характеру нової ділової людини.
Серед чинників, які мають для людини життєве значення і впливають на формування її характеру, особлива роль належить вихованню.
Виховання організовує обставини життя і спрямовує в потрібному напрямі життєві впливи, підкріплює їх, створює відповідне ставлення до навколишньої дійсності особистості, що формується. Разом з тим воно гальмує негативні впливи, перешкоджає закріпленню небажаних звичок і рис її поведінки.
Дослідженнями формування характеру доведено, що особливо дієвими чинниками є самостійність і самодіяльність у праці, навчанні.
При цьому необхідно поставити юнака чи дівчину в такі умови, за яких вони могли б виявити колективізм, мужність, витримку, працьовитість. Але буде великою помилкою, якщо виховання в колективі нівелюватиме індивідуальні якості особистості. В колективі потрібно розкривати й зміцнювати кращі риси характеру кожного члена колективу, формувати яскраву індивідуальність.
Успішне формування рис характеру потребує єдності виховних заходів сім’ї, школи та соціального середовища, громадськості.
60Розкрити психологічні особливості акцентуацій характеру (А.Є.Личко).
Акцентуа́ція – це крайній варіант норми, як результат посилення окремих рис характеру, внаслідок чого виникає вибіркова вразливість по відношенню до певних психогенетичних впливів при одночасній стійкості до інших.
Гипертімний (надактивний) тип акцентуації виражається в постійному підвищеному настрої і життєвому тонусі, нестримній активності і жадобі спілкування, в тенденції розкидатися і не доводити почате до кінця. Люди з гипертимною акцентуацією характеру не переносять одноманітної обстановки, монотонної праці, самотності та обмеженості контактів, неробства.
Людина з циклоїдною акцентуацією переживає циклічні зміни настрою, коли пригніченість змінюється підвищеним настроєм. При спаді настрою такі люди виявляють підвищену чутливість до докорів, погано переносять публічні приниження. Однак вони ініціативні, життєрадісні і товариські. Їх захоплення носять нестійкий характер, в період спаду проявляється схильність закидати справи.
Лабільний тип акцентуації має вкрай виражену мінливість настрою. Люди з лабільною акцентуацією мають багату чуттєву сферу, вони дуже чутливі до знаків уваги. Слабка їх сторона проявляється при емоційному відкиданні з боку близьких людей, втраті близьких і розлуки з тими, до кого вони прив\'язані..
Астено-невротичний тип характеризується підвищеною стомлюваністю і дратівливістю. Астено-невротичні люди схильні до іпохондрії, у них висока стомлюваність при змагальній діяльності. У них можуть спостерігатися раптові афективні спалахи з незначного приводу, емоційний зрив в разі усвідомлення нездійсненності намічених планів.
Люди з сенситивним типом акцентуації дуже вразливі, характеризуються почуттям власної неповноцінності, боязкістю, сором\'язливістю. Часто в підлітковому віці стають об\'єктами насмішок. Вони легко здатні виявляти доброту, спокій і взаємодопомогу.
Психастенічний тип визначає схильність до самоаналізу і рефлексії. Психастеніки часто коливаються при прийнятті рішень і не переносять високих вимог і тягарю відповідальності за себе й інших. Такі суб\'єкти демонструють акуратність і розсудливість.
Шизоїдна акцентуація характеризується замкнутістю індивіда, його отгороженостю від інших людей. Внутрішній світ майже завжди закритий для інших і заповнений захопленнями фантазіями, які призначені тільки для «потішання» самого себе.
Епілептоїдний тип акцентуації характеризується збудливістю, напруженістю і авторитарністю індивіда. Людина з даним видом акцентуації схильна до періодів злобно-тужливого настрою, роздратування з афективними вибухами, пошуку об\'єктів для зняття злості. Вони не переносять непокори собі і матеріальних втрат.
У людей з істероїдним типом яскраво виражений егоцентризм і жага бути в центрі уваги. Вони слабо переносять удари по егоцентризму, відчувають страх викриття і боязнь бути осміяними, а також схильні до суїциду.
Нестійкий тип акцентуації характеру визначає лінь, небажання вести трудову чи навчальну діяльність. Дані люди мають яскраво виражену тягу до розваг, дозвільного проведення часу, неробства. Їх ідеал - залишитися без контролю зі сторони і бути наданими самим собі.
Конформний тип характеризується конформністю оточенню, такі люди прагнуть «думати, як усі». Вони не переносять крутих змін, ломки життєвого стереотипу, позбавлення звичного оточення. Їх сприйняття вкрай ригидно і сильно обмежено їх очікуваннями. Люди з таким типом акцентуації доброзичливі, дисципліновані і неконфліктні. Їх захоплення і сексуальне життя визначаються соціальним оточенням.