
- •1)Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •2Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •3)Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •4Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •5Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •6Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •7)Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •8)Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •9.Проаналізувати властивості сприймання.
- •10)Розкрити особливості сприймання простору.
- •11)Розкрити особливості сприймання часу.
- •13)Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •14Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •15Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •16Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •17Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •18Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •19Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •20Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •22Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •24Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •25Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •26Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •27Розкрити психологічні особливості мови.
- •28Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •29Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •30Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •31Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •32Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •33Пояснити способи створення образів уяви.
- •34Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •35Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •36Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •37Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •38Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •39Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •41Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •42Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •43Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •47Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •48Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •49Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •50Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •52Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •53Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •54Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •55Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •56Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •57Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •58Пояснити психологічну структуру характеру.
- •59Проаналізувати особливості формування характеру.
52Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
Діяльність — трудова, навчальна, ігрова — висуває вимоги не лише до знань і рівня розумового та емоційно-вольового розвитку особистості, а й до типологічних особливостей нервової системи, а отже, до темпераменту людини.
Залежно від змісту та умов діяльності сила, врівноваженість і рухливість нервової системи (темпераменту) особистості виявляються по-різному, відіграють позитивну або негативну роль. Там, де потрібна значна працездатність, витривалість, краще виявляє себе сильний тип нервової системи, а де слід виявити співчутливість, лагідність, краще виявляє себе слабкий тип нервової системи.
Неврівноваженість холерика шкодить там, де потрібно виявити витриманість, терплячість. Надто повільний темп рухів, повільне, монотонне мовлення флегматика не сприяє успішності діяльності, де потрібно виявити рухливість, швидкість впливу на інших. Слабкість збудливості та гальмівні дії, що властиві меланхоліку, спричинюють боязкість, нерішучість, перешкоджає встановленню контактів з іншими. Схильність сангвініка до захоплення новим, до нудьги при одноманітній, хоча й важливій діяльності знижує активність у діяльності, постійно викликає потяг до нового, модного.
Дослідженнями доведено, що на основі однакових властивостей вищої нервової діяльності можна сформувати істотно різні динамічні особливості особистості: у слабкого типу нервової діяльності — силу дій, у неврівноваженого — врівноваженість, у інертного — жвавість, рухливість. Такі зміни настають під впливом змістового боку діяльності. Шляхом вправляння можна досягти певного рівня гальмування, слабкості, інертності чи нестриманості рухів, але утворені в такий спосіб позитивні дії — сила, врівноваженість, рухливість — не усувають повністю природженої слабкості, неврівноваженості або інертності нервової діяльності. В екстремальних умовах звичне здебільшого втрачає силу, у дію вступають природні особливості типу нервової системи, властивої людині: слабкість, гальмівність, збудливість, які виявляються в розгубленості, ступорному стані, безпорадності, надмірній збудливості, втраті самовладання.
Стиль діяльності кожної людини значною мірою залежить від типу вищої нервової діяльності, що входить до структури її темпераменту. Отже, у професійній орієнтації та підготовці до праці молоді потрібно зважати на особливості темпераменту.
53Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
Вітчизняні психології вважають, що здібності залежать від будови мозку і органів чуття, які різняться у людей вже при народженні. Ці особливості визначаються як «задатки». Задатки- це вроджені анатомо-фізіологічні особливості кожного окремого індивіда, генетично детерміновані і є передумовами розвитку здібностей (Б. М. Теплов). Задатки являють собою лише можливості та передумови розвитку здібностей, але ще не гарантують, не зумовлюють появу і розвиток тих чи інших здібностей. Вони багатозначні, тобто, в залежності від діяльності та відповідних умов, на їх основі можуть розвиватися різні здібності.
Здібності - задатки, які проявляються в діяльності. Здібності вперше з\'являються в діяльності. Здібності можуть не зводитися до реалізації задатків.