47Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.

Енергійність-здатність вольовим зусиллям швидко піднімати активність до необхідного рівня.

Терплячість-уміння підтримувати інтенсивність роботи на заданому рівні за умов виникнення внутрішніх перешкод (втома, поганому настрої).

Витримка - це здатність вольовим зусиллям швидко гальмувати дії, почуття та думки, що заважають здійсненню прийнятого рішення.

Сміливість-пов'язана з умінням протистояти страху і йти на виправданий ризик задля визначеної мети.

Цілеспрямованість - уміння людини керуватися в своїх діях і вчинках загальними і стійкими цілями. Така особистість добре знає, чого хоче досягти і що їй робити.

Наполегливість - це вміння постійно і тривало добиватися мети, не знижуючи енергії в боротьбі з труднощами. Протилежними до наполегливості проявами є впертість і негативізм.

Принциповість - це вміння особистості керуватись у своїх вчинках стійкими принципами, переконаннями.

Самостійність - це вміння обходитись у своїх діях без чужої допомоги, а також уміння критично ставитися до чужих впливів.

Ініціативність - це вміння знаходити нові, нешаблонні рішення і засоби їхнього здійснення.

Рішучість - це вміння приймати обдумані рішення, послідовно втілювати їх у життя.

Організованість, яка полягає в умінні людини керуватись у своїй поведінці твердо наміченим планом.

Отже, сукупність проявів позитивних (базальних і системних) вольових якостей утворює силу волі особистості.

48Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.

Темперамент – індивідуальні особливості людини, що виявляються у певній її збудливості, емоц вразливості,врівноваженості і шв перебігу її психічної діяльності.

Гуморальна теорія

Усім відомий грецький лікар Гіппократ (бл. 460 - бл. 377 рр. до н.е.) зробив першу спробу з'ясувати, чим зумовлюються індивідуальні відмінності в поведінці людей. Він та його послідовник Гален (давньоримський лікар, бл. 130 - бл. 200 pp. н.е.) дійшли висновку, що ці відмінності зумовлені різним співвідношенням основних видів рідин в організмі людини. Якщо переважає кров - людина поводиться як сангвінік, слиз - флегматик, жовта жовч - холерик, чорна жовч - меланхолік.

Соматична теорія Е.Кречмер виділив чотири конституційні типи:

1) лептосоматик - для якого характерні тендітна будова тіла, високий зріст, витягнуте обличчя, довгий ніс. Плечі вузькі, нижні кінцівки довгі та худі. Він назвав їх астеніками;

2) пікнік - велика кількість жирової тканини, надмірна повнота, малий або середній зріст, великий живіт, кругла голова на короткій шиї;

3) атлетик - добре розвинена мускулатура, міцна будова тіла, високий або середній зріст, широкі плечі та вузькі стегна, випуклі кістки обличчя;

4) диспластик - будова безформна, неправильна. Індивіди цього типу характеризуються різними деформаціями будови тіла (наприклад, занадто високий зріст).

Якості темпераменту У. Шелдон назвав залежно від функцій певних органів тіла: вісцеротонія (нутрощі), соматотонія (гр.тіло) та церебрототонія (мозок). Людей, відповідно, назвав вісцеротоніками, соматотоніками і церебротоніками.

Нервова теорія Павлова. В основі вчення про ВНД. На думку Павлова основою Т. є властивості ЦНС, а саме сила н.с., врівноваженість і рухливість нервових процесів збудження і гальмування.

1. Сильний, врівноважений, рухливий тип(сангвінік)

2. Сильний, врівноважений, інертний тип(флегматик)

3. Сильний, неврівноважений тип(холерик)

4. Слабкий тип(меланхолік)