- •1)Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •2Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •3)Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •4Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •5Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •6Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •7)Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •8)Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •9.Проаналізувати властивості сприймання.
- •10)Розкрити особливості сприймання простору.
- •11)Розкрити особливості сприймання часу.
- •13)Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •14Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •15Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •16Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •17Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •18Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •19Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •20Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •22Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •24Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •25Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •26Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •27Розкрити психологічні особливості мови.
- •28Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •29Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •30Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •31Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •32Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •33Пояснити способи створення образів уяви.
- •34Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •35Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •36Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •37Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •38Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •39Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •41Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •42Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •43Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •47Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •48Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •49Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •50Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •52Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •53Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •54Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •55Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •56Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •57Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •58Пояснити психологічну структуру характеру.
- •59Проаналізувати особливості формування характеру.
35Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
З точки зору розуміння уваги як діяльності психічного контролю всі конкретні акти уваги - і довільного і мимовільного є результатом формування нових розумових дій. І довільне, і мимовільне увага повинна бути створена, виховане заново; у людини - завжди з суспільно даними зразкам. При планомірному вихованні уваги такі зразки повинні заздалегідь відбиратися як найуспішніші та перспективні для - кожної сфери діяльності, на кожному рівні розвитку. І можна сподіватися, що оскільки в загальному відомі зміст діяльності уваги і порядок виховання повноцінних розумових дій, завдання планомірного формування все нових і нових актів уваги вже не становитиме принципової труднощі.
36Пояснити фізіологічні основи уваги.
Предмети і явища зовнішнього світу діючи на мозок людини викликають у неї пристосувальні рухові реакції або орієнтувальні рефлекси (за Павловим). На початку ці рефлекси виникають лише грубими змінами середовища. В ході розвитку вони починають викликатися і більш слабкими подразниками, що набувають для нас сигнального характеру. Під час О. Р. здійснюється перебіг мозкових процесів кори великих півкуль, утворюється осередок оптимального збудження зв’язаний з даним подразником. Процес збудження в цьому осередку викликає гальмівний стан у іншій частині мозку. Внаслідок цього об’єкти, імпульси від яких доходять до осередку оптимального збудження усвідомлюються людиною, а об’єкти збудження від яких потрапляє у загальмовані ділянки кори не помічаються людиною. Ухтомський називає опт.осередой збудження-домінантою. Осередок оптимального збудження підпорядковує собі побічні імпульси, які в цей час доходять до мозку, посилюючись за їх рахунок. Утворення осередку домінантного збудження залежить не тільки від особливостей об’єктивних подразників, але і від потреб самого організму.
37Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
Увага –це психічно пізнавальний процес, який полягає в спрямованості та зосередженості свідомості на певних об’єктах та явищах. В залежності від мети щодо зосередженості та наявності вольових зусиль увага буває: мимовільна-увага, яка виникає поза наявності свідомого наміру і не потребує вольових зусиль. Існують деякі загальні властивості подразників, що викликають мимовільну увагу. 1.раптовість появи об’єкта 2 сила його впливу 3 зміна його інтенсивності і положення в просторі. Довільна виникає за наявності мети та потребує вольових зусиль. Післядовільна –це різновид уваги, що з одного боку потребує мети щодо зосередження але не потребує вольових зусиль. Залежно від об’єкту уваги, вона буває зовнішня-мимовільна довільна чи після довільна зосередженість індивіда на об’єкті даному в органах чуття. Вона є компонентом перцептивної діяльності. Внутрішня-зосередженість людиною на її внутрішніх діях.(розв’язування задачі про себе, обдумування різних питань).