29Розкрити індивідуальні особливості мислення.

Глибина розуму полягає у здатності суб'єкта виділити суттєві характеристики об'єкта і зробити відповідне узагальнення. Поверховість розуму - протилежна якість.

Гнучкість розуму - це властивість, яка означає вміння змінити припущення, обраний шлях у вирішенні проблеми, коли змінились її умови і вибір не підтвердився. Протилежною до цієї якості є інертність розуму-здатність мислити звичним способом, за звичною схемою.

Стійкість розуму - це якість, яка виражається в постійному орієнтуванні на закономірні характеристики об'єкта.

Усвідомленість-розуміє і може виразити в слові особливості задачі, шляхи розв'язання її.

Неусвідомленість-суб'єкт відчуває труднощі, пояснюючи, які орієнтири добирав для вироблення припущення.

Самостійність-суб'єкт виявляє прагнення самостійно проаналізувати задачу, прийняти рішення, довести його правильність. Наслідувальність розуму виявляється в постійному копіюванні відомих способів міркування.

Навіяння - це цілеспрямований вплив однієї людини на іншу, яка некритично, пасивно, в обхід своїх думок сприймає цей вплив.

Критичність розуміють як усвідомлений контроль за перебігом інтелектуальної діяльності людини, під час якого відбувається оцінка роботи думки, вироблених гіпотез, шляхів їхнього доведення.

30Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.

Уява-процес створення людиною на основі її попереднього досвіду образів,об’єктів яких вона безпосередньо не сприймає і не сприймала.

Рубінштейн пише: «Уява - це відхід від минулого досвіду, це перетворення даного та породження на цій основі нових образів, які є або продуктами творчої діяльності людини і прообразами для неї». Л.С. Виготський вважає, що «уява не повторює вражень, які накопичені раніше, а будує якісь нові ряди з раніше накопичених вражень. А «Філософський словник» визначає уяву як «здатність створювати нові чуттєві чи розумові образи в людській свідомості на основі перетворення отриманих від дійсності вражень». Суттєвою ознакою уяви вважається здатність суб'єкта створювати нові образи. Але цього недостатньо, тому що не можна тоді провести розходження між уявою і мисленням. Адже мислення людини не може бути просто ототожнена з уявою, тому що створення нових знань і понять може відбуватися і без участі уяви. Так само як і мислення, уява виникає в проблемній ситуації- коли необхідно відшукати нові рішення, мотивується потребами особистості.

31Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.

Уява-це необхідний елемент творчої діяльності людини, що виражається в побудові образу продуктів праці, а забезпечує створення програми поведінки у тих випадках, коли проблемна ситуація хар-ся також невизначеністю. Залежно від різних обставин, якими хар-ся проблемна ситуація, одна і та ж завдання може вирішуватися як за допомогою уяви, так і з допомогою мислення. Висновок-уява працює на тому етапі пізнання, коли невизначеність ситуації вельми велика. Фантазія дозволяє «перестрибнути» через якісь етапи мислення і все-таки уявити собі кінцевий результат.

На відміну від розчленованості логічного мислення уяву має динамічної і синтетичної структурою, причому дедукція виступає як безпосереднє осмислення, відтворення цілого. Всяке загальне поняття як би \"відходить\" від дійсності завдяки своїй абстрактності. І в цьому для мисленні, у підготовці понять уява відіграє істотну роль.