- •1)Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •2Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •3)Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •4Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •5Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •6Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •7)Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •8)Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •9.Проаналізувати властивості сприймання.
- •10)Розкрити особливості сприймання простору.
- •11)Розкрити особливості сприймання часу.
- •13)Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •14Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •15Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •16Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •17Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •18Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •19Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •20Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •22Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •24Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •25Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •26Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •27Розкрити психологічні особливості мови.
- •28Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •29Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •30Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •31Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •32Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •33Пояснити способи створення образів уяви.
- •34Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •35Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •36Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •37Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •38Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •39Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •41Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •42Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •43Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •47Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •48Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •49Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •50Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •52Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •53Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •54Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •55Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •56Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •57Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •58Пояснити психологічну структуру характеру.
- •59Проаналізувати особливості формування характеру.
26Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
Учений Соколов стверджує, що під час мислення людина виголошує внутрішній монолог. Він пише: „Мислення у будь-якому випадку пов'язане з мовленням. Щоправда, під час окремих моментів чи етапів розв'язання завдань мовні рухові імпульси можуть бути обмеженими.
Мова є знаряддям формування думки. Думки виникають у словах і реченнях, у процесах розв’язання завдань. Однак мова не виробляє думок. Розрізняють внутр. і зовні. мови. Зовнішня є голосною мовою для інших. Внутр. не контролюється свідомістю має вигляд автоматизованого беззвучного і структурно-розгорнутого говоріння про себе. Егоцентрична мова спрямована не на партнера а на себе, тобто вона не передбачає зворотної реакції з боку партнера, але ця мова є голосною. Найбільше ця мова виділяється у дошкільному віці. Існують 2 точки зору з приводу природи егоцентричної мови.
1. Вона є проявом аутизму думки дитини. Вона зникає у дорослої людини.
2. На думку Виготського егоцентрична мова є перехідною формою мови.
27Розкрити психологічні особливості мови.
Мова - це суспільно зумовлена система словесних знаків, котрі є засобом спілкування в даному суспільстві.
Мова та мовлення тісно взаємопов\'язані й являють собою єдине ціле. Отже, мовлення виступає як психологічна діяльність, що виявляється у спілкуванні людей за допомогою мови. Мовна індивідуальність пояснюється різним рівнем володіння мовою (словниковим запасом, граматикою, фонетикою). Доросла людина має словниковий запас, яким користується активно і далеко більший словниковий запас, яким володіє пасивно, тобто знає значення слів, але не вживає їх. Так, учені США установили, що серед 80 000 слів, якими люди користувалися під час телефонних розмов, виявилося лише 2240 основних словесних одиниць та 5000 різних інших слів. Автори романів вживають близько 10 000 слів. Мовознавці вважають, що запас слів, значення яких людина знає, у 5-6 разів перевищує її активний словник. Зрозуміло, що словниковий запас у людей неоднаковий, і тому та людина, у розпорядженні якої більше слів, може висловлюватися точніше, слова вибирати виразніші, описує події барвистіше. Також одна людина вимовляє звуки чітко, ясно, голосно, друга - тихо, невиразно, третя - розмовляє швидко, збуджено, а інша - повільно, не поспішаючи, а дехто має певні вади у вимові.
28Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
Мислення виникає у проблемній ситуації – ситуація яка містить у собі певні протиріччя наприклад між новою метою та старим засобом її досягнення. Розрізняють проблемну ситуацію та задачу – усвідомлення людиною протиріччя, яке існує у проблемній ситуації.
Етапи розв’язання задач:
1. Усвідомлення умов задачі, міркування над її змістом;
2. Знаходження шляху, принципу або способу розв’язання задачі. Ідея цього виникає у вигляді гіпотези або припущення;
3. Перевірка гіпотези;
4. Оцінка і контроль отриманих результатів – співставлення отриманого результату з умовами задачі.
